Неокласична економічна теорія

Економічні теорії зародилися в далекі часи і актуальні і по сьогоднішній день.

Якщо говорити в загальному, то об’єктом вивчення цих теорій завжди є ринок і діючі на ньому суб’єкти.

Суб’єктами ринку можуть бути: підприємства – виробники, споживачі, держава і т. д. Більшою мірою економічним теоріям цікаво саме виробництво, тому у всіх теорія йде активне і всебічне його вивчення.

Мікро – та макроекономіка в економічних теоріях

Так як економічна теорія вивчає виробництво, то прийнято розглядати його в двох рівнях:

    Перший рівень виробництва, його називають мікроекономіка. Це рівень виробничого процесу в рамках окремого підприємства, ринку, індивіда і т. д. Наприклад, ринок виробництва пластмаси, цукру, цегли і т. д.; Другий рівень виробництва – макроекономіка. Це виробництва на рівні окремого господарювання або галузі. Наприклад, виробництво важкої промисловості або легкої промисловості, машинобудування.
Аксіоми економічних теорій

Щоб вирішити проблеми, пов’язані з розтратою ресурсів, в економічній теорії є дві аксіоми:

Аксіома перша полягає в тому, що суспільство не має меж в своїх потребах, тобто вони постійні і безмежні.

Аксіома друга говорить про те, що ресурси, які необхідні для задоволення потреб суспільства, як раз таки обмежені.

Значення економічної теорії

Значення економічної теорії полягає в тому, щоб грамотно і правильно розподілити дефіцитні ресурси між усіма членами суспільства.

Економічна теорія і її основні положення полягають в тому, що вона вивчає всі процеси, пов’язані з виробництвом, так як виробнича діяльність здатна задовольняти різні потреби суспільства та індивідів, що живуть в ньому. Потреби можна задовольнити за коштами економічних благ.

Неокласична економічна теорія

В кінці 19 століття виникла ще одна економічна теорія: неокласична. Її представниками стали вчені з австрійської, американської, кембріджської шкіл. Самі відомими вважаються: Карл Менгер, У. С. Джевонс і Л. Вальрас, Ейген фон Бем-Баверк та ін.

Прихильники неокласичної теорії дотримувалися ідеї про те, щоб в суспільстві було і існувало економічну рівновагу, тобто чесний розподіл, як доходів, так і правильне використання всіх ресурсів. Тобто максимально можлива продуктивність всіх підприємств на ринку, а також максимальна корисність виробленого ними товару.

Також дана теорія безпосередньо стосувалася понять оплати праці, пояснення залежності величини заробітку від корисності праці. Багато економічні явища можна було обгрунтувати за рахунок цієї теорії.

Дана теорія з’явилася на задатках маржинализма, класичної теорії.

Також в даній теорії вчені вже порівнюють теорію попиту і пропозиції і роблять припущення на цих принципах. Представники цієї теорії бачать тільки конкурентний ринок, і все явища тільки на цій формі економічних відносин.

Таким чином, неокласична теорія є одним з видів економічних теорій, яка зародилася ще в кінці 19 століття. Вона поєднала в собі деякі положення, які були взяті як з теорії маржиналістів, так і з класичної економічної теорії. Суть теорії в тому, що ринок представляє собою сукупність мікро агентів, які хочуть отримати максимальний прибуток при абсолютно мінімальних витратах на його виробництво. Також вся неокласична теорія заснована і реалізується тільки на конкурентному ринку, що відрізняє її від більшості інших теорій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Неокласична економічна теорія