Необоротні активи: визначення

Необоротні активи – це майно підприємства, яке використовується багаторазово і переносить свою вартість на продукцію частинами. На практиці до таких активів відносять майно всіх видів з терміном корисного використання більше одного року і вартістю більше 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Необоротні активи підприємства представлені:

    Основними засобами; Нематеріальними активами; Незавершеними капітальними вкладеннями; Обладнанням і машинами; Довгостроковими фінансовими вкладеннями; Іншими видами необоротних активів.

Необоротні активи в процесі їх використання в операційній діяльності мають ряд переваг і недоліків.

Переваги:

    Такі активи практично не піддаються інфляції, а значить більш захищені від її впливу; Вони мають менший комерційний ризик втрат в результаті операційної діяльності; Дані види активів здатні давати прибуток стабільно, тим самим забезпечуючи виробництво різної продукції в залежності від кон’юнктури ринку; Вони сприяють зниженню втрат товарно-матеріальних цінностей при зберіганні; З їх допомогою можна розширювати обсяг виробничої діяльності, при підйомі кон’юнктури ринку, за рахунок створених резервів.

Недоліки:

    Ці активи піддаються моральному зносу, тобто навіть при тимчасовому простої вони втрачають свою вартість; Необоротні активи важко управляти, оскільки вони не піддаються змінам структури, в результаті навіть при тимчасовому падінні кон’юнктури на ринку, строк корисного використання знижується, якщо підприємство не вирішує виробляти інші товари; У більшості випадків вони є низьколіквідні активами, тобто не можуть служити засобом платежів.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Необоротні активи: визначення