Недержавні цінні папери: види і особливості
З розвитком ринку все більше приватних (приватизованих) підприємств вирішується на випуск власних цінних паперів. Основна мета – залучити додаткові інвестиції, підвищити загальну ліквідність, зробити компанію більш популярною і відомою. При цьому на практиці популярність набирають такі недержавні активи:
1. Акції – один з найбільш популярних інструментів. Продаючи такий папір, приватна компанія як би передає частину свого прибутку і майна на користь покупця. Залежно від виду акції, покупець (інвестор) може отримати часткове право керування. При цьому чим більше на руках у інвестора акцій, тим більшу роль він відіграє в житті підприємства.
Крім цього, акція дає ще ряд прав. Наприклад, власник може розраховувати на своєчасну виплату дивідендів з боку емітента, а також отримання частини майна, якщо з будь-якої з причин підприємство припинить своє існування.
З іншого боку, при покупці акцій завжди є ризики неповернення своїх коштів, адже в разі банкрутства підприємства та здійсненні виплат по боргах чергу до власників звичайних акцій може і не дійти. У такій ситуації у акціонера залишається на руках нічого не значуща папірець.
2. Облігації – популярний вид боргових паперів, який випускається деякими підприємствами для залучення додаткового капіталу і вирішення термінових інвестиційних завдань. Облігація – цінний папір, який підтверджує борг емітента по відношенню до покупця активу (інвестора).
Як правило, компанії можуть розміщувати три основних види облігацій – відсоткові, цільові та дисконтні. У кожного з них свої особливості. Так, в процентних боргових паперах передбачена можливість виплати процентних доходів. Цільові облігації мають на увазі можливість покриття зобов’язань за допомогою товарів (послуг) з урахуванням вимог, встановлених при розміщенні боргових паперів. Дисконтні боргові папери за замовчуванням розміщуються за нижчою ціною. Спред між ціною покупки і номінальною ціною виплачується власникові в період її покриття.
Погашення недержавних облігацій може здійснюватися двома способами – майном (натуральна форма) або грошима. Кожна борговий папір має свою ціну, номіновану в національній грошовій одиниці. Емітент, в свою чергу, має право розміщувати облігації на пред’явника або іменні, в бездокументарній або документарній формі.
Недержавні облігації можуть розміщуватися тільки після повної виплати статутного капіталу. Особливість облігацій в тому, то на відміну від акцій вони не дають прав управління підприємством. При цьому розміщення облігацій приватних компаній заборонено для покриття поточних збитків і збільшення статутного капіталу.
Згідно із законом юридична особа може розміщувати облігації на загальну суму, що не більше 3-х кратного розміру особистого капіталу або загального розміру забезпечення. За умовами розміщення може бути можливою подальша конвертація активів в акції.
Вексель банка3. Банківський вексель – документ, який видається банківською установою в разі прийняття від іншої сторони вкладу (грошей на депозит). Цінний папір засвідчує право вкладника отримати депозит в зазначений термін, а також зобов’язання банку – видати необхідну суму пред’явнику. По суті, банківський вексель видається як звичайна боргова розписка, складена за особливою формою.
Якщо вексель випущений приватним банком, то він відноситься до недержавних цінних паперів. Як набувачів активу виступають як корпоративні, так і приватні інвестори. За допомогою документа можна не просто зберігати кошти, але і забрати їх при необхідності.
Банківські векселі часто купуються для отримання додаткового прибутку. Наприклад, якщо компанія планує розмістити свої кошти на депозиті, то для цього потрібно відкривати рахунок. У випадку з векселем в даній дії немає необхідності. Покупцеві боргового паперу не обов’язково бути клієнтом банку – досить перерахувати необхідну суму на спеціальний рахунок. Що стосується прибутку за векселем, то вона, як правило, вище, ніж для депозиту.
Банківський вексель може застосовуватися для розрахунку за послуги (товари), виступати в якості гарантії (забезпечення), використовуватися в якості універсального фінансового інструменту.
До решти недержавних цінних паперів відносяться ощадні сертифікати, векселі монополістичних галузей, банківські депозитні сертифікати і так далі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)