НЕБО – Михайло Петренко

Related posts:

1. Скорочено – НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Дивлюсь я на небо та й думку гадаю; Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, боже, ти криллів не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки у зірок, у сонця просить, У світі їх яснім все горе […]...
2. НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лермонтов Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки […]...
3. Короткий переказ – Небо – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ Михайло Петренко В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лєрмонтов Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, […]...
4. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Варіант 1 1. Ліричний герой поезії В. Забіли “Соловей” звертається до солов’я з проханням, щоб птах… А Підбадьорив його. Б Не додав жалю. В Оспівав красу земну. Г Ощасливлював тих, кому не поталанило в житті. 2. Солов’їний спів у творі В. Забіли “Соловей” порівнюється… А Із грою. Б Щебетанням чарівного птаха. В Хлюпанням води у […]...
5. Михайло Миколайович Петренко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Творча спадщина Михайла Миколайовича Петренка, що дійшла до нашого часу, налічує лише 19 поетичних творів. Вони були надруковані в альманасі “Сніп” (1841 р.), у збірнику “Молодик” (1843 р.) та окремою добіркою “Думи та співи” в “Южном русском сборнике” (1848 p.). Творчість М. Петренка жанрово різноманітна: у його доробку є вірші про кохання (“Тебе не стане […]...
6. Михайло Петренко (1817-1862) Донині залишаються скупими відомості про життя й творчу діяльність Михайла Петренка. Незнане його точне зображення, лише порівняно недавно краєзнавцями – земляками поета з’ясовано дату його смерті. Поза всім тим творчість М. Петренка, одного з найталановитіших українських поетів-романтиків, починаючи від відомого вірша “Дивлюсь я на небо…”, що став народною піснею, належить до поетичної спадщини, яка активно […]...
7. Туди мої очі, туди моя думка – Михайло Петренко Туди мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка; Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі; А ти мого горя не чуєш, не знаєш. О, як болить серце, як тебе згадаєш! Дарма топлю очі далеко за гори: Я Галі не бачу. Зате ж люте горе, Мов […]...
8. Михайло Петренко ДАВ ПІСНЮ КРИЛАТУ Нове з біографії поета Михайла Петренка 12 серпня 1962 року в космічний політ стартував корабель “Восток-4” з льотчиками-космонавтами СРСР О. Г. Ніколаєвим і П. Р. Поповичем на борту. Яке ж було здивування керівників Центру управління, коли незабаром із космосу долинула пісня “Дивлюсь я на небо…” Це Павло Попович тільки так міг передати […]...
9. ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО (1817, м. Слов’янськ, тепер Донецької обл. – 25.12.1862, м. Лебедин, тепер Сумської обл.) – поет харківської школи романтиків. Походив із дворян. У 1836 – 1841 рр. навчався в Харківському університеті. На основі нових пошуків дослідники висунули гіпотезу про причину раптового припинення літературної діяльності М. Петренка і репресії царату у зв’язку з доносом про […]...
10. МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО (1817 – р. см. невід.) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Нам, на жаль, украй мало відомо про цього талановитого поета, що народився у Слов’янську, на Донеччині. Скупі крихти інформації віднаходяться в його творах – вірш “Батькова могила”, наприклад, розповідає про раннє сирітство, а “Слов’янськ” – про короткі миті щасливого дитинства. Навчаючись у Харківському університеті, почав писати вірші. Є ще згадка про те, що він працював […]...
11. Михайло Миколайович Петренко (1817 – 1862) Михайло Петренко Михайло Миколайович Петренко – Поет і службовець. Багато хто знає Михайла Петренка як поета-романтика першої половини ХІХ століття, але зовсім мало кому відомо, що він мав юридичну освіту й служив у відомствах, підпорядкованих Міністерству юстиції. Поетична спадщина Михайла Петренка невелика, але його вірші пам’ятають і сьогодні. Деякі з них з […]...
12. МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Михайло Миколайович Петренко народився в м. Слов’янську Харківської губернії (тепер Донецька область). Біографічні дані про нього дуже скупі. Закінчив юридичний факультет Харківського університету. Із спадщини М. Петренка збереглося майже двадцять поезій. Перші його твори були надруковані в альманасі “Сніп” (1841) під назвою “Думки”. Основну ж частину поетичного доробку – 16 віршів – А. Метлинський надрукував […]...
13. ЗОРЯНЕ НЕБО – ЛЕСЯ УКРАЇНКА * * * Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Одна зірка палає, мов пломінь, Білі хмари круг неї, мов гори, Не до нас посила вона промінь, Вона дивиться в інші простори… Інша зіронька личко ховає В покривало прозореє срібне, Соромливо на діл поглядає, […]...
14. “Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче…” – Михайло Петренко Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче, Як вітер осінній в діброві заплаче, Головоньку схилиш, слізьми обіллєшся, Від думки, від горя у поле плетешся? Хіба ж ти, козаче, із вітром здружився, Що вітер заплакав, а ти й зажурився; Хіба тобі ні з ким ділитися горем, Як тільки що з вітром, як тільки що з полем? Чого […]...
15. Чому нічне небо чорне Відповідь може здатися простою – бо це ніч! Але насправді, все не так просто як здається, і частково, причина нічного неба – в минулому матеріалі нашої рубрики. Так чому ж ночі небо – чорне? Однак почнемо спочатку. Чому небо блакитне? Тому що світло, проходячи через атмосферу розсіюється, створюючи блакитний купол над нашими головами. Якби у […]...
16. Твір про небо Якщо ви запитаєте, манить мене небо, я відповім: “Звичайно!”. Та й як може не вабити ця бездонна синя глибина? З дитинства мені хотілося поринути, пірнути в неї, відчути легкість і свіжість польоту. Здається, простягнеш руку-і ось воно, небо, можна відчути його, погладити. Але немає. Ця блакитна височінь недосяжна, поки ти стоїш на землі. Вона височіє […]...
17. До чого сниться небо Бачити у сні небо – хороший знак, який говорить про те, що вас чекає довга, спокійне і щасливе життя. Зрозуміло, в тому випадку, якщо небо приснилося вам синє і спокійне. Також мова може йти і про зоряне небо, яке зазвичай сниться до виконання самих таємних ваших бажань. Якщо вам приснилося небо, на яке ви милуєтеся […]...
18. А чому небо має блакитний колір? Ви знаєте, чому нашу рідну планету називають блакитною? О! Таку назву Земля отримала зовсім не випадково. Адже весь повітряний навколоземній океан, що оточує планету, має блакитний колір. І тому небо у нас над головою точно такого ж кольору. Але чому воно все-таки блакитне? Запитаєте ви. Що ж спробую вам пояснити. Існує незвичайний художник, який розфарбовує […]...
19. МЕЖЕНЬ – Михайло Орест Сонце в вільсі гіллистій Гніздо променисте в’є, І лугу розліг урочистий Замрів – і в очах встає Межень, весь, розбуялий: Певна себе повнота, Легкість повітря і далей. Мир і могута свята. І радує серце збідніле Згадка про роки, коли Межня отчинного сили В душу мою текли. Але по світлій хвилині Смутним віддаюсь думкам: Я спізнаю […]...
20. Твір “Зоряне небо” З самого зародження людського життя на землі зоряне небо заворожувало людей. Воно здавалося недосяжним і магічним. Прикрашене мільйонами маленьких зірочок нічне небо притягувало погляди поетів, надихало на створення чудових віршів і пісень. А скільки картин було присвячено цьому загадковому явищу природи. На землі не існує, напевно, жодної людини, який би міг залишитися байдужим до краси […]...
21. ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Дзвенить у зорях небо чисте, Палає синім льодом шлях. Неначе дерево безлисте, Стоїть моя душа в полях. Як надійшла щаслива доля, Збудила весняну снагу, Моя душа, немов тополя, Зазеленіла на снігу. Як надійшла любов справдешня, Хлюпнула пригорщу тепла, Моя душа, немов черешня, Понад снігами зацвіла. Як надійшла і засіяла Та дружба, що живе в літах, […]...
22. ТИХЕ НЕБО ПОНАД ДАХОМ… – ПОЛЬ ВЕРЛЕН – 11 КЛАС Тихе небо понад дахом Синє та безкрає, Темні віти понад дахом Дерево схиляє. Дзвін ласкавий у повітрі Ніжно-ніжно плине, Десь на дереві в повітрі Чути зойк пташиний. Скрізь життя спокійне й просте, Боже, Боже милий! Звуки лагідні і прості З міста надлетіли. – Що ж зробив ти, що так плачеш, Тужиш так душею? Що зробив […]...
23. Ті, хто виїздить за море, міняють небо, а не душу (Горацій) – ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Ті, хто виїздить за море, міняють небо, а не душу (Горацій) “У кожного своя доля і свій шлях широкий”, – писав геній нашого народу Тарас Григорович Шевченко. Що ж таке доля? Може, це те, що народжується разом із людиною і веде її по життю? Чи, може, – це ми самі обираємо свій шлях, а всі […]...
24. ЗЕЛЕНІЙ, РІДНИЙ КРАЮ! – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Ой іде, іде весна – Наче райдуга ясна! Сяє сонечко вродливе, Усміхається блакить, Зеленіють щастям ниви, Далеч піснею дзвенить. А татусь поїхав нині До лісничого у ліс – На розспіваній машині Двісті саджанців привіз! Гей, дівчата, гей, хлоп’ята! А беріть скоріш лопати: Бо ж людині кожній треба Посадити деревце – Хай росте під синє небо, […]...
25. ЯКБИ НЕ ВМИРАЛИ, ТО ПІД НЕБО Б ПІДПИРАЛИ (смерть) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Нарешті розглянемо останній тип сімейних обрядів і звичаїв, пов’язаний тепер уже із сумними подіями в людському бутті. Хоча це доволі відносне поняття – сумна подія, адже пам’ятаємо про наших пращурів-язичників, які з нагоди смерті влаштовували ледь не святкову виставу з різноманітними ігрищами, співом і танком, щоб небіжчику веселіше жилося на тому світі (наприклад, обряд Тризни […]...
26. Чому небо на місяці чорне? Небо на Місяці чорне, бо на ній немає атмосфери (немає неба). Що б краще це зрозуміти, необхідно розібратися взагалі, що таке колір і як ми бачимо. Ми бачимо ті світлові хвилі, які відбиваються від предмета, ці хвилі перетворюються нашими очима і головного мозку людини надсилається сигнал, що це предмет такого то кольору. Сприймається нами колір […]...
27. ПІСНЯ ТРАМПА – Михайло Васильович (Михайль) Семенко Моїй дочці Я знаю-як виростеш-будеш питати – Хто таки справді був твій маленький батько – І може ти и тоді мене не будеш знати – І може не дійде до тебе про мене згадка. І може ти мене любить не будеш – Може й тобі я буду незрозумілий і чужий – Може й тоді коло […]...
28. Зоряне небо 1. Що таке сузір’я. У безхмарну і безмісячну ніч далеко від міського освітлення погляду відкривається велична картина зоряного неба. На перший погляд здається, що неможливо розібратися у зоряної розсипи. А навчитися цьому хочуть багато. Знати зоряне небо цікаво і корисно. Воно здавна привертало до себе увагу людей. Тисячі років тому люди подумки з’єднали найбільш яскраві […]...
29. ЗОРЯНЕ НЕБО – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Різно дивляться яснії зорі, Кожна зірка інакше сіяє,- В кого серце у тузі та горі, Той виразно по зорях читає. Одна зірка палає, мов пломінь, Білі хмарки круг неї, мов гори, Не до нас посила вона промінь, […]...
30. Чому зоряне небо чорне? (фотометричний парадокс) Зоряна серпнева ніч це найромантичніше і чарівний час. Люди дивляться в небо на падаючі зірки, загадують бажання. Але саме в цей час, заглядаючи фактично у всесвіт, людина може відчути обмеженість свого розуму. Здається, що ми ніколи не зможемо зрозуміти, що там, в найдальшому куточку всесвіту. А чи є він, кінець? Що таке нескінченність часу і […]...
31. “Небо і пекло мешкають в людській душі…” Роман у віршах “Євгеній Онєгін” А. С. Пушкіна був названий критиком В. Г. Бєлінським “енциклопедією російського життя” не випадково. У цьому творі відбилися побутові, культурні, моральні особливості пушкінської епохи. Але це не означає, що сам поет стоїть над життям. Панорама російського життя зображується Олександром Сергійовичем Пушкіним так докладно і невимушено завдяки проникливому відношенню автора до […]...
32. Петренко Микола (1925) Петренко Микола Петренко Микола Євгенович народився у 1925 році в м. Лохвиця Полтавської області в сім’ї робітника. Першокласником пережив страшний Голодомор 1933 року, кілька років родина жила без репресованого батька, засланого на будови п’ятирічки. Під час німецької окупації був вивезений на примусові роботи до Німеччини, за спробу втечі відбував покарання в концтаборах. Після повернення […]...
33. Високе Небо над Храмом Слова України Г. Сагач, Академік Академії наук вищої освіти України Та трьох міжнародних академій, доктор педагогічних наук, Професор Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка 6-9 листопада цього року департамент загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України разом із Харківським обласним науково-методичним інститутом безперервної освіти успішно провели Всеукраїнський науково-практичний семінар завідувачів кабінетів (методистів) української […]...
34. ЗАВИДЮЩИЙ БРАТ – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка з народного поля Сердиться Марець*, вітрами бурхає, Аж голі дерева стогнуть та гнуться; Землю нещасну вдень дощиком мочить, А на ніч морозом лютим стискає. Хмари збирає з всіх закутків неба, Що нікуди сонцю й глянуть на землю… Ринуть веснянії води рікою, Дороги та греблі щиро руйнують, Мокрая ж хвища на полі й у лісі […]...
35. ЦВІТ ЯБЛУНІ – Михайло Коцюбинський Етюд Я щільно причинив двері од свого кабінету. Я не можу… я рішуче не можу чути того здушеного, з присвистом віддиху, що, здається, сповняв собою весь дім. Там, у жінчиній спальні, вмирає моя дитина. Я ходжу по свому кабінету, ходжу вже третю безсонну ніч, чуткий, як настроєна арфа, що гучить струнами од кожного руху повітря. […]...
36. І нудно, і сумно! – і нікому руку подать – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ * * * І нудно, і сумно! – і нікому руку подать, Як горе у душу прилине… Бажання!.. Чи варто даремно і вічно бажать?.. А роки минають – найкращі хвилини! Кохати… кого ж бо? На час, годину – дарма, Кохання ж навік – неможливе… Чи в себе заглянеш? – минулого й сліду нема: І радість, […]...
37. ХАРИТЯ – Михайло Коцюбинський В печі палав вогонь і червоним язиком лизав челюсті. В маленькій хаті було поночі, по кутках стояли діди. На постелі лежала слаба жінка й стогнала. Се Харитина мати. Шість тижнів поминуло, як помер її чоловік, батько Харитин, і відтоді бідна удова тужить та слабує, а оце вже другий день, як зовсім злягла. Злягла саме в […]...
38. Я вернувся до тебе, отчизно моя – Михайло Орест Я вернувся до тебе, отчизно моя, І всміхаюся рідним долинам. О, як солодко пахне ласкава земля Чебрецем і полином! Аромати віків, дорогі, затишні, Вони душу потіхою росять, І здається, що вістку таємну мені Од відійшлих приносять. Ніби предки мої в спочиванні чуткім, Незреченної добрості повні, Привітання мені ароматом тонким Посилають любовні. Просвітлілі по втомі життєвих […]...
39. СВЯТО РІДНОЇ МОВИ – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Це з чиєї намови Свято рідної мови В нашій школі було? Цитьте, сови та круки, Це було не з принуки, Не комусь там на зло. Ми прокажемо гідно: Мова, кожному рідна, В нашім серці цвіте! Мова давня-предавня, Пребагата, преславна – Всім відомо про те. Свято рідної мови – Не байдужі промови, Не пусті балачки, А […]...
40. ПІЗНЯ ВЕСНА – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Заєць під кущем приліг: – Доки можна: сніг та сніг? На городах через те И досі морква не росте!.. Птиці з вирію летять: – Нам пора ростить пташат, А тут досі та зима, Пристановища нема!.. З вулика зорить бджола: – Чом так біло? Ой-ла-ла!.. Біло! Тільки ж то не квіт, То звисає сніг із віт!.. […]...