Небилиця
Небилиця – невелике оповідання розважального змісту, комізм якого будується на дотепно скомпонованих алогізмах та каламбурі. Інколи має форму розмовного вірша. Прийоми творення комічного в Н. дали підставу для народних назв “побрехенька”, “нісенітниця”. Входить до репертуару виконавців, які володіють артизмом розповіді, анекдотистів. Н. розважали молодь на вечорницях, на різних забавах. Комізм своєї оповіді виконавець підсилював традиційним застереженням уважно слухати, а головне – не спростовувати його алогізмів. Ось початок одного з таких оповідань: “…Слухайте, дівчата! Я вам розкажу, що колись зі мною було, та тільки цур – не перебивати і “брешеш” не казати, а то покину розказувати. Було це ще тоді, як мого батька й на світі не було, а ми з дідом вдвох на печі жили, та ще й добре жили, на комині хліб сіяли, та було в нас п’ять курок дійних, сім півнів їжджалих” (Воропай 0- Звичаї нашого народу. Т.1. – К., 1991.). Н. вплітаються інколи в казкову оповідь. У стилі Н. складена народна пісня “Коли б я був полтавський соцький”. С. Руданський майстерно обробив сюжет Н. у жартівливій поемі (“приказці”) “Вір -: не вір, а не кажи “брешеш”. У фольклористиці жанр Н. вивчений мало.
Related posts:
- Твір на тему – Хліб на столі В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі – хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день – п’ятницю. Хлібна діжка – це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення. […]...
- ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Веснянки – давні за походженням обрядові пісні, що виконувалися на святах на честь весни й початку польових робіт. Веснянки Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. У них – заклик весни з її дарами, буянням природи й співом птахів. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил – […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) – ІІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – 6 клас В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче […]...
- А МИ ПРОСО СІЯЛИ – ПІСНІ-ІГРИ – Українська література – Література для дітей Дівчата й хлопці розділяються на дві групи порівну. Перша група співає, друга відповідає. 1. А ми просо сіяли, сіяли, Ой дід ладо, сіяли, сіяли. 2. А ми просо витопчем, витопчем, Ой дід ладо, витопчем, витопчем. 1. А чим же вам витоптать, витоптать? Ой дід ладо, витоптать, витоптать? 2. А ми коней випустим, випустим, Ой дід […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг […]...
- Веснянки та Гаївки Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. Мета цих обрядів – прискорити її прихід. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил – холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, по вулицях і в полі носили зображення […]...
- Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає – 10 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – Найкращі учнівські твори – Твір У багатьох з нас буває таке, що не дає спокійно заснути або просто щось турбує. Я кажу в багатьох, бо навіть мимоволі ми можемо когось образити, зробити якийсь хибний крок. Сказати, що треба все робити сумлінно, же легко. А як завжди стримувати себе? Мабуть, дуже важко інколи не “зірватись”. Та щоб заспокоїтись, треба подумати над […]...
- ПРОСО – НАРОДНА ДРАМА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ А Ставши в два ряди, лицем одна до одної, Дівчата по черзі співають, кланяючись: 1-й ряд: Ой ми в поле виїдем, виїдем, Ой ми з Ладом виїдем, виїдем. 2-й ряд: А ми нивку виорем, виорем, Ой ми з Ладом виорем, виорем[1]. 1-й ряд: А ми проса насієм, насієм. 2-й ряд: А ми коні пустимо, пустимо. […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) – ІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – 6 клас З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою. Є багато прислів’їв, пов’язаних з хлібом: “Хліб – усьому голова”, “Зима без снігу-літо без хліба”. Наші предки мали свої обряди на початок посіву, при збиранні хліба. У наші часи роль хліба […]...
- ХРЕСТОПОКЛОННИЙ ТИЖДЕНЬ – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Господині цього дня печуть ритуальний хліб у вигляді хреста – хрестопоклонний хліб. Половину цього хліба родина їсть, а другу половину слід зарити в те зерно, що в коморі лежить. І так ця половина зарита мусить лежати аж до посіву. Одну частину хрестопоклонного хлібу треба було за старих часів прямо в полі під час сівби з’їсти, […]...
- Ізоколон Ізоколон (від грецьк. isos – рівний та kolon – частина речення, складник періоду) – стилістична фігура, кількаразове повторення на невеликому відтинку віршової площі одних і тих самих слів чи словосполучень (колонів) задля витворення синтаксичного паралелізму з анафоричними та епіфоричними компонентами, задля інтонаційної та смислової увиразненості поетичного мовлення: На горі гора, А на тій горі Піч […]...
- Австралія та Океанія – доповідь Колонія Англії У XIX столітті в Австралію кинулися переселенці з Англії. На південному сході материка біля підніжжя Великого Вододільного хребта вони сіяли хліб, пасли овець. Аборигени – корінні жителі материка – переходили з місця на місце в пошуках води і їстівних рослин. Вони не знали одягу, добували вогонь тертям. Англія оголосила Австралію своєю колонією. Аборигени […]...
- АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА – Герасим’юк Василь (Версія) Василеві Портяку Був такий день, Коли не можна нічого тягти з лісу, Бо прилізе гадина додому. Були такі слова, Які вимовляти умів сліпий, Викликаючи гадину з-під хати, – Убити її. Була така гадина, Яка ховалася від холоду в печі І серед ночі цокала, як годинник. Була така година вдосвіта, Коли змія ота зігрілася на […]...
- Твір на тему – Хто хліб шанує – той шанує працю Ні робота, ні життя, ні весілля – ніщо на світі не обходиться без хліба. Він дорожчий за золото, сильніший за все. З давнини зберігся звичай “хлібувати” – обсипати зерном молодих, новонароджених. На день Нового року дітвора ходила по хатах і “посипала”, промовляючи: “На щастя, на здоров’я, на Новий рік”. Хліб таїть у собі тепло серця […]...
- Я вірю – Творча робота з української мови І Господа молім Я вірю в мою Україну. І знаю, що не для війн і розбрату ми народжені. І чую голос віщий нашого Шевченка: – Обніміться… Заради тихого раю на рідній землі у вільній сім’ї. Щоб не стала нам наша земля мачухою, відправляючи своїх дітей на чужинецький хліб заробітчанський. Щоб не згасла свічка надії, щоб […]...
- Твір на тему “Хліб – символ добробуту народу” Той, хто має багато зерна, добре перезимує й матиме, що посіяти навесні. У нього будуть веселі свята, тепло й затишок в оселі, добра їжа на столі. А тому, хто працював погано, узимку непереливки. Таке розуміння хліба, який забезпечує добробут родини, притаманне нашим співвітчизникам. Чому хліб, а, наприклад, не картопля або буряки є символом добробуту українців? […]...
- Хліб – (твір-роздум за прочитаними творами) – Найкращі учнівські твори – Твір Які слова кожна дитина промовляє першими? Мати, хліб, Батьківщина. Кожен пам’ятає з дитинства, як чудово пахне щойно випечена паляниця з рум’яною скоринкою. Протягом століть українці винайшли немало різновидів виробів із борошна. Це перепічки, плетеники, бублики, пампушки й, звичайно ж, хліб. Без хліба не буває ні святкового обіду, ні простої вечері. А коли в Україну приїздять […]...
- Фольклорне віршування Фольклорне віршування – сукупність норм і принципів організації фольклорного віршового твору. Від часів синкретичних ритуальних дійств та ігор до нас дійшли тексти, що надаються до аналізу у вимірах усіх основних версифікаційних систем, навіть міжсистемних – як усередині поезії, так і між нею та прозою. Причому іноді це може бути один і той же текст: А […]...
- Лінгвістичні засоби комізму Феномен сміху має велике значення для різних галузей людської культури. Його природа є водночас і психофізіологічною, і знаковою. З точки зору знакових систем можна розглядати сміх комічний, обрядовий і близький до нього карнавальний сміх [1, с.5-34.]. Комічний сміх – це індивідуальна реакція на певний чинник знакової природи, що має властивість поширюватися на інших індивідів. Найвужчий […]...
- Скорочено – НОВИНА – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК ВАСИЛЬ СТЕФАНИК “У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку. Він хотів утопити і старшу, але випросилася. Відколи Грициха вмерла, то він бідував. Не міг собі дати ради з дітьми без жінки. Ніхто за нього не хотів піти заміж, бо коби-то лишень діти, але то ще й біда і нестатки. Мучився […]...
- ВОВКИ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА “Чого, брате, так збілів1? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!. Та б село почуло…” “Та воно пак і не сто, А п’ятдесят було”. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось?” “Ну, Іванцю! Нехай так, Але десять гналось”. “Та і […]...
- Твір на тему – Оберіг Наші давні предки обожнювали природу і вірили в існування добрих і злих сил у ній. Намагаючись захиститися від зла, люди створили для себе цілу систему оберегів. Що це таке? Берегиня, обереги – це давні добрі символи. З їхньою допомогою народ зберіг свою родовідну пам’ять, історію, культуру. За давніми уявленнями предків, світ складався з трьох частин: […]...
- НОВИНА – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку. Він хотів утопити і старшу, але випросилася. Відколи Грициха вмерла, то він бідував. Не міг собі дати ради з дітьми без жінки. Ніхто за нього не хотів піти заміж, бо коби-то лишень діти, але то ще й біда і нестатки. Мучився Гриць цілі […]...
- Мікрохвильова піч – шкода і користь Сучасну кухню неможливо уявити без такого важливого і корисного приладу як мікрохвильова піч. Вона значно полегшує роботу на кухні. З її допомогою можна швидко розморозити м’ясо або рибу, розігріти їжу і приготувати вишукані страви. Економія сил і часу – ось основні переваги експлуатації мікрохвильової печі. Але, крім такої користі в побуті мікрохвильова піч і несе […]...
- Ономатопея Ономатопея (грецък. onomatopoeia – звуконаслідування) – імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ (дзижчати, гавкати, кудкудакати, туркотіти тощо). Прямий вияв 0. як зв’язку звучання і його змісту спостерігається в казках, загадках, скоромовках, наприклад: “Кум-кума, бузька нема, а ми тому раді-раді…” В художньому тексті 0. як евфонічна фігура вживається рідко: Хлип… хлип… Дайте мені на хліб! […]...
- Твір на тему – Дім – це цілий світ З давніх-давен у народі існували правила, згідно з якими в помешканні суворо заборонялося сваритися. Наприклад, не можна було сваритися біля порога, бо під ним, вважалося, перебувають духи предків, що оберігають родину. Якщо потурбувати їх сваркою, то вони образяться і принесуть нещастя. Заборонялося сваритися біля вікна, оскільки вважалося, що на вікні перебувають охоронці-ангели, які пильнують дім, […]...
- МЕДИТАЦІЯ Медитація (лат. meditatio – роздум) – вірш філософського змісту, в якому автор передає свої глибокі роздуми про деякі важливі проблеми, інколи глобального значення (життя і смерть, дружба і кохання, людина і природа). Особливого поширення цей жанр набув у поезії сентименталістів і романтиків. Медитативний характер мали чимало віршів Є. Гребінки, М. Костомарова, Т. Шевченка, П. Куліша, […]...
- Наша сімейна традиція (твір-розповідь) – учнівський твір Коли народилася моя мама, її батько, а мій дід, що працював агрономом, посадив на околиці села ліщину. Пояснив домашнім: “Виросте дочка – буде орішки лускати”. Ліщина – це лісовий горіх. У нашому селі, та й у сусідніх селах, крім мого діда, ніхто це дерево не доглядав. Навіщо займатися? Зарості дикої ліщини в лісах можна зустріти […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) – І варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – 6 клас У поезії “Пахне хліб” виражено ставлення автора до хліба. Справді, коли я починаю замислюватися над тим, який шлях проходить буханець хліба, перш ніж потрапити на наш стіл у такому вигляді, мимоволі проймаюся повагою до нього і до тих, чия праця залишитися в ньому. Адже ж треба спочатку засіяти поле пшеницею, потім сумлінно доглядати його, а […]...
- ДОМІВКА – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Не дай, Боже, в чужій, хаті жити, в чужій печі палити. Мабуть, не випадково автори численних художніх творів звертаються до образу мальовничої української хати, що потопає у смарагдовій зелені та сніжно-білому цвіті вишневого садочка. Біленька й чепурна, дбайливо підведена глиною, вона привітно дивиться на вас своїми віконцями й ніби запрошує завітати. .. І це дійсно […]...
- Чим відрізняється СВЧ від мікрохвильовки? Саша розігріває піцу в мікрохвильовці, а Паша – в СВЧ-печі. Придивіться! Бачите відмінності? Ось і ми не бачимо. Тому, що їх просто немає: це назви одного приладу – мікрохвильової печі, що дозволяє розігрівати і розморожувати продукти. “Різниця між НВЧ і мікрохвильовкою” звучить як злегка незграбна заготівля жарти станом на 1 квітня. Чому тоді виникає плутанина? […]...
- Перші землероби Близько 11 000 років тому люди, що жили на Близькому Сході, виявили, що якщо посіяти в землю насіння дикорослих рослин, то можна виростити урожай, який забезпечить їх їжею на довгий час. Ці люди і стали першими землеробами. Вони вирощували пшеницю, а також розводили овець і кіз, яких їм вдалося одомашнити. Тепер у них з’явився постійний […]...
- Звеличення почесної праці хлібороба у вірші “Спасибі” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Багато професій є на світі. Дуже важливими є праця вчителя, лікаря, кухаря, пожежника. Але особливою повагою в усі часи користувався труд землероба. Нелегку, але надзвичайно важливу для людей працю хлібороба змалював М. Рильський у своєму вірші “Спасибі”: Який це труд, який солодкий піт, Яка жага і втома життєдайна! Поет захоплюється працівниками землі, які з покоління […]...
- МАНАЙЛОВА ВИСТАВКА – ІВАН ДРАЧ Варіація на тему “Скорбота” (1940) Був собі тато, була собі мама, Було собі я. Тато сиділи собі на ослоні. Тато робили мені вітряка, А мама кашу мені варила, А киця Мурка гралась собі з хвостом. А прийшли дядьки, кричали на тата, І мама мене зачинила у хаті, І киця кричала на мене без мами. Кричала […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО З давніх-давен до хліба ставилися як до святині. Саме таке ставлення було через те, що хліб діставався дуже важким трудом. Саме про ставлення до хліба і розповідає поезія, яка поділяється на два окремі вірші, об’єднані однією темою. У першому вірші “Недожата нива” мова йде про те, що у роки війни один солдат пішов вночі жати […]...
- Шкільний твір на тему – Ти і твій хліб Хліб… Чи замислювались ви коли-небудь, чому він відіграє таку важливу роль у нашому житті? Чому він користується такою величезною повагою серед людей: чине тому, що з самих перших етапів розвитку людства хліб був найбільшим з багатств: у кого був хліб, той жив добре. Ніщо так не турбувало людей, як його відсутність. Це можна побачити і […]...
- Твір на вільну тему “Моя улюблена річ” У будь-якої людини є такі речі, до яких він дуже прив’язаний. Це може бути предмет, який дорогий йому як пам’ять, або навпаки, щось таке, чим він користується кожен день. Це може бути машина, іграшка, фотоальбом, та що завгодно. Важливі тільки ті емоції, які пов’язані з нею. Це може бути щось важливе, тому що корисне, або […]...
- В ОБОРОНУ ХЛІБА – БОРИС ОЛІЙНИК Юначе мій, чиєїсь мами сину, Зодягнений на джинсовий мотив,- Я вже завмер, коли ти… півхлібини “В дев’ятку” натреновано вгатив! Солоним потом заливає спину… Футбол, як бачиш,- не солодка гра! Перепочинь. Та поговорим, сину. Бо є про що. І – вже давно пора. Я просто, не домішуючи меду, Скажу: Коли ти замахнувсь ривком Ударить хліб, Твоя […]...
- Море з моря ткалось гладко – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп, А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море крила піднімало, Відлітало в ніч, як птах. Я відчув журби немало На зцілованих устах. Море падало на скелі І кричало, мов Ікар. Як дві зірки невеселі, Ми тулились поміж хмар. Море вранці […]...
- Вірш-діалог Вірш-діалог (грецьк. dialogos – бесіда, розмова між двома особами) – поетичний жанр, у якому зображено спілкування двох осіб, на відміну від полілогу чи монологу. Вживається не лише з метою зіставити різні, подеколи полярні погляди чи розкрити порозуміння між ними, а й задля пошуку істини: Перший голос У часи космічної ракети, Кібернетики та інших див За […]...