Home ⇒ 👍Література ⇒ Не злато, ливан і смирну – ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО
Не злато, ливан і смирну – ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО
Не злато, ливан і смирну
Приносять троє царів –
Весняну радість незмірну
Віщує соняшний спів.
Так завжди було – і нині
Голубить дітей земля
І знов віддає людині
Свої широкі поля.
Повітря, рослини, води –
Вславляють усі блакить,
Усі приходять до згоди
Безмежно життя любить.
І навіть дано Орфею
Не слова летючий дим –
Всевладну силу, щоб нею
І камінь зробить живим!
(2 votes, average: 4.00 out of 5)
Related posts:
- САЛОМЕЯ – ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО Хай проклинав пророк Йоканаан Під полотняним небом Іудеї – Над всім лунав лиш голос Саломеї, Сліпили плечі, і зміївся стан. І пристрасть, мов незримий ураган, Неслась в партер, до лож, до галереї, І захисту вже не було від неї, Коли танок схопив серця у бран. Сліпа жаго, непереможна вродо! Ти спопелить могла б життя народу, […]...
- КИЇВ – ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО Не до тебе пливли скандінавські герої, Бойовими човнами розкинувши стан. Ні вінками Атен, ні руїнами Трої Не прославив тебе чужоземний Боян. Хто повірить словам, що Андрій Первозванний На високих горах твою славу прорік? В темну безвість віків одійшли каравани Ватажків степових та азійських владик. Що владарів колишніх потлілі клейноди! І на схід, і на південь […]...
- Филипович Павло Петрович (2 вересня 1891 – 3 листопада 1937 р) Филипович Павло Петрович Филипович Павло Петрович народився 2 вересня 1891 р. у с. Кайтанівка Звенигородського повіту на Київщині в сім’ї священика. Середню освіту здобув у знаменитій київській Колегії Павла Галагана, по закінченні якої 1910 р. дістав золоту медаль. Потім поступив у Київський університет св. Володимира на юридичний, […]...
- Короткий переказ – Блакить мою душу обвіяла – ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Блакить мою душу обвіяла. Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля Добридень тобі, Україно моя! Коментар Скажи вранці світові “Добридень!” – і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить […]...
- ВЕСНА (З БАРАТИНСЬКОГО) – ПАВЛО ТИЧИНА Весна, весна! Яка блакить, Який кругом прозор! Садками ходить брунькоцвіт, А в небі – злотозор. Весна, весна! Який там гон На крилах вітерка? – То в вишині біжить, зника Хмар-хмарова ріка. Шумлять згори шум-пінярі; Ріка своїм хребтом Несе торжественно вперед Веселий, скреслий лом. Ще синій ліс не взеленів, Але квіток проріст Уже підняв і розрізнив […]...
- БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю, як стрічечка. На квітці метелик, мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поміркуй над прочитаним 1. Чи сподобався тобі вірш? Який настрій викликає він у тебе? 2. Яку пору року описано […]...
- Я не співець чудовної природи – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи, – Їм я віддав усі чуття мої. Серед ясних, золочених просторів Я бачу люд без житнього шматка… Блакить… пташки… з-під соловйових хорів, Мов ніж, вража скрізь стогін мужика. Нехай кругом розумний лад та втіха, – Не здужа їх мій мозок […]...
- ДО Б. С-ГО – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Прощай, коханий ляше-друже! Час розістатись настає. А як болить, як б’ється дуже Від туги серденько моє. Одно гадали ми з тобою, Шукали одного шляху, І от зійшлись в тюрмі з собою, Найшли недоленьку лиху. Мир чарівничої омани Пред нами птахом зник давно: Неволя вічна та кайдани – То нам судилося одно. Але ж і ту […]...
- Одчиняйте двері – ПАВЛО ТИЧИНА – скорочено Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Привертає увагу оказіональний епітет “незриданний” щодо сліз, який передає невимовний душевний біль, завданий кровопролиттям: Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Вірш П. Тичини “Одчиняйте двері” символічний. Його ліричний сюжет […]...
- Сміхологія – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Ця книга видана за сприяння Голови ради директорів АТ “ИнтерБиоСкрин” Голови правління фонду “Научное партнерство”, м. Москва, Доктора хімічних наук Віктора Георгійовича Карцева МІЙ СПОНСОР Вступна усмішка З дитячих літ, напевне назавжди, Запам’ятав я формулу води, І глибших знань хімічних я не набрався, У гуморесках з хіміків сміявся, Щоб не тримались гордо, як тузи, А […]...
- Поетичні ідеали П. Грабовського – 10 клас – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Кажуть, скільки людей, стільки й думок, стільки точок зору. Кожна людина формує протягом життя свої ідеали, якими живе, до яких прагне. Що таке ідеал у розумінні різних людей? Дехто думає, що ідеал – це та мета, яку людина ставить собі один раз у житті і потім намагається її досягти. Саме такою людиною й був поет […]...
- Короткий переказ – Одчиняйте двері – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Коментар У вірші П. Тичини “Одчиняйте двері…” змальована алегорична картина настання нового часу, очікуваних змін у суспільстві (“нареченої”). Але нічого так […]...
- ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники не є епітетами, але вони будуть епітетами в словосполученнях: високі мрії, біла печаль. Як відрізнити […]...
- Скорочено – АРФАМИ, АРФАМИ… – ПАВЛО ТИЧИНА – 11 КЛАС Арфами, арфами – Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами – Наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий… Стану я, гляну я – Скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як Золотий З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая, – Чи засмучена ти […]...
- ВЕСНА – ПАВЛО ТИЧИНА Пам’яті сестри Наталки Чом мертві по плачуть, не стогнуть – Може б, скаргу почув я від тебе хоч раз! Під білим сіюм твоя могила І в ній ти з осені лежиш. Устану – думала – води внесу, Піду на буряки – по нолю – І заспіваю, братики, Й наплачуся уволю… Брунчать бруньки над водою, водою, […]...
- НА ДАЛЕКІЙ ПІВНОЧІ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (Думка в прозі) Невимовна туга щоразу стискає моє серце, як тільки я проходжу повз оцей сумний, закинутий будинок, з важким замком на воротях та карюковою печаттю на замку. Кругом панує тиша, ні душечки, а колись… і мене тягне упасти на колінки перед високими заостреними палями двору, цілувати слід дорогої людини, – слід. що так виразно […]...
- ПОХОРОН ДРУГА – ПАВЛО ТИЧИНА Вже сумно вечір колір свій міняв З багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од хати відкидав І зупинився… Синій, оркестровий Долинув плач до мене. Плакав він, Аж захлинався на сухім морозі: То припадав зеленим до ялин, Що зверху червоніли при дорозі, То глухо десь одлунював в саду. І від луни в повітрі оддавало, Немов, на […]...
- ТРИ СИНИ – ПАВЛО ТИЧИНА Приїхало до матері да три сини, Три сини вояки, да не ‘днакі. Що ‘дин за бідних, Другий за багатих. А третьому силу свою нігде діть, – Просто бандит. – Ой, мамо! – каже перший кароокий, – Який-то світ широкий! Не тільки в нас з нуждою бій, Не тільки ми тут з горем – Страждають люди […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” – НАРОДНІ КАЗКИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС 1.Що називається казкою? Це фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події. 2.Назвіть основні особливості народної казки. Фантастика (фантастичні події, казкові герої, чудодійні предмети); різке протиставлення добра злу; своєрідність побудови (зачин, трикратність, кінцівка); невелика кількість дійових осіб (дві-три); мова (повтори слів і виразів, співзвучні слова, казкові вислови). 3.Якими рисами характеру народ наділяє головного […]...
- ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ – ПАВЛО ТИЧИНА * * * Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! Вкраїнські прапори вгорі – Мов сонце над степами… Гей, рясно всипте цвітом шлях, У дзвони задзвоніте! Вкраїнське військо на полях Йде, славою повите. Дзвенять слова мов у сріблі Братерськії, веселі. А десь на морі кораблі Розбилися об скелі… Земля схотіла жити знов – Шумлять […]...
- НА ЗАХИСТ МИРУ – ПАВЛО ТИЧИНА НА ЗАХИСТ МИРУ (НА ВСЕСОЮЗНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРИХИЛЬНИКІВ МИРУ В МОСКВІ У ВЕРЕСНІ 1949 p.) Браття! Друзі! Побратими! Дні які в нас ясні, чистії А в буржуазії – ніч… З почуттями із святими Ми в Москві зібрались вмісті, Щоб за мир піднести клич. Хоч з країн ми й різних світу – В нас одна мета, едина: […]...
- Короткий переказ – Арфами, арфами… – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Арфами, арфами – Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, умами – Наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій! Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий… Стану я, гляну я – Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон Як золотий З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая – Чи […]...
- ЛИСТ ДО Б. ГРІНЧЕНКА – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Тобольськ, 6 січня 1901 року З новим роком, дорогий брате! Бажаю Вам більш світлих надій на нашу рідну будущину, ніж досі, і тих самих сил, які Ви для неї до сього часу покладали. Багато де в чому я б, може, не згодився з Вами, але високо ціню і шаную Вашу корисну безупинну працю і дуже […]...
- ГІТАРА ПАВЛО НЕРУДИ – ІВАН ДРАЧ ГІТАРА ПАВЛО НЕРУДИ Поміж смертю і тим, Що називають безсмертям, Я вибираю гітару… Пабло Неруда І Що може поет в цьому світі – Напитись сонетом води, Погладити сонце в зеніті І бути, як хлопчик, радий, – Що може поет в цьому світі?! Я згадую дні весняні, Спогадую Веймарський форум, Як Пабло всміхався мені, І квітці, […]...
- ТРУДIВНИЦЯ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Хмуро дивилася школа, В бовдурі глухо гуло, Вітер вривався зокола, Сумно в хатині було. Мертва трудівниця-пані Біла, як віск, на столі Там почивала, заранні Збувшися скорбів землі. Рук і на час не складала, Щиро кохала діток, Листу якогось-то ждала,- Тільки і знав наш куток. За день одсунула книжку, За день не стала робить, Як опинилась […]...
- СПРАВЖНІ ГЕРОЇ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Не вам мій спів, уквітчані герої Кривавих справ, не вам мій голос,- ні! З-під барв рожевих вигадки пустої На чорнім тлі ви бачитесь мені. Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель… Не кращ було б запособлять освіті, Підняти люд хоть на один щабель? Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, хуторах, […]...
- ЕВОЛЮЦІЯ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ (1922 – 2004) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ В зоопарку батька Запитав хлопчина: – Чи то правда, що від мавпи Походить людина? – Правда, – мовив батько. – Наука доводить, Що людина, безперечно, Від мавпи походить. – То чому ж ці мавпи Сильно так відстали? Чом людьми ще й досі Справжніми не стали? – Батько вуса гладить, Весело сміється: – Таке, синку, й […]...
- Павло Тичина – життя і творчість Тичина – це шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті вміння з безконечного типу образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший… Олесь Гончар Він був простий і незвичайний. Скромний і делікатний у поводженні з людьми. Дуже ввічливий і лагідний у розмові. Про нього можна сказати: найніжніший лірик. І це правда. Про нього можна сказати: поет з […]...
- Павло Тичина – незламний співець краси рідної природи і народу І. Опанасюк, Вчитель української мови і літератури Рівне Мета уроку: допомогти учням глибше осягнути життєвий шлях поета через спогади сучасників та біографічні дані; показати дітям красу природи і любов поета до рідного краю на прикладі віршів “Світає…”, “Україно моя…”, патріотизм співця у поезії “Я утверждаюсь”; формувати вміння аналізу поезії; розвивати усне зв’язне мовлення учнів, творчі […]...
- ДЕЩО ПРО ТВОРЧІСТЬ ПОЕТИЧНУ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Павло Грабовський ДЕЩО ПРО ТВОРЧІСТЬ ПОЕТИЧНУ Довелось мені перечитати недавно в одеському журналі “По морю и суше” критичну замітку д. М. К. на збірник Грицька Кернеренка “В досужий час”. Я не бачив того збірника, як і попередніх творів автора, то й не знаю, наскільки справді вони заслугують такої гострої критики. В даному разі се питання […]...
- ЗНО – Павло Тичина – Література XX ст Павло Григорович Тичин. – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття не просто напрочуд […]...
- Поцілуєш, різко і суворо – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Є. П. Поцілуєш, різко і суворо, А в очах – морозяна блакить, А в очах – розриви і простори… Ет, не нам, товаришу, любить! Ще зіниці тугою розкриті І сухі тривого. уста (Скоростріли мовкнуть, перегріті, І кіннота лаву розгорта…) В ухах досі ще п’янюче-лунко Дзвін копит і скреготи землі… . . . . . . […]...
- Уперед – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд, Хоч нічого не знайдеш, крім болю, Хоч нас жде невіддячений труд! Уперед проти зла однодумно! Розрослася ворожа юрба. Не гадаймо прожити безсумно, Бо життя – неминуча борба. Уперед, хто не хоче конати, Статись трупом гнилим живучи! Сміле слово – то наші гармати, Світлі вчинки – […]...
- СПІВЕЦЬ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ І Не згадуй нам про вічну млу труни, Не згадуй нам про мертвий сон могили; Даль невідомості мість того розгорни, Клич до життя, буди дрімучі сили! Не додавай знесиленим журби, Не добивай зневір’ям підупалих, А розбуди на діло боротьби, Знайди розвагу в світлих ідеалах! Тоді тебе послухаємось ми, Замовкнуть в серці почування лячні. А станемо […]...
- БІЛЯ ОЗЕРА У ЛІСІ – ПАВЛО ТИЧИНА Темний ліс, стежина біла: Чудно так, немовби сниться… – Причаїлась то лисиця? – Ні, гілляка поруділа: Хтось її зламав і кинув. – За яку ж таку провину? Я мовчу – і ти мовчиш. День стає все гарячіш. Залишились батько й мати На узліссі на траві,- Нам обід приготувати. …Що це в тебе на брові? Глиця? […]...
- ІНІЙ – ПАВЛО ТИЧИНА Ой цвілось життя зелене – Юнь моя – чорнобрів’я! Тисяча півтонів, тіней… А тепер же – Що зустрів я? Сивий впав на мене Іній… Сивий, сивий іній… Що ж. Нічого. Це нічого. Серце,- цить! Чого ти спориш? В мене ж вік – новий, зустрічний. То й зустрінем… Все суворіш Мислить розум строго – Вічний. Мислить […]...
- ПАВЛО ПОЛУБОТОК – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Полуботку-Полуботку, Наказний гетьмане! А хто ж тобі гетьманськую Булаву дістане? Полуботку-Полуботку, Голубе-соколю! А як же ж ти підіймешся За козацьку волю? Полуботку-Полуботку, Рідная дитино! А як же ж ти ізійдешся З вражим Вельяміном? [2] Не питайте, хто Павлові Булаву добуде, Є у нього Україна, Є у нього люди. І пішли вже Семен Рубець І Василь […]...
- З ДУМОК СУЧАСНИХ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Запорожжя та козацтво Спать уклалися в журбі… Інший час, панове братство,- Інші теми на добі! Відлічивши козакові Поважання данину, Чи не глянуть мужикові У хатиноньку сумну? Глянуть просто, без серпанку, Яким все обволіка Пан-поет, що бачив з ганку Богоносця-мужика. Наш мужик – то неук темний, Працівник, але бідар, Скарб незчерпано таємний, Що живився володар. Довго […]...
- Тема 24. Павло Тичина – Література XX ст Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття не просто напрочуд […]...
- Я УТВЕРЖДАЮСЬ – ПАВЛО ТИЧИНА Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! – А сила знову розцвіла. Щоб жить – ні в кого права не питаюсь. Щоб жить – я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, Бо я живу. Тевтоніє! Мене ти пожирала, Як вішала моїх дочок, синів І […]...