НЕ УПУСТИ СВОЮ ЖАР-ПТИЦЮ. ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТЮХТІЙ І ТОРОХТІЙ – Поетична збірка – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ
Мета: продовжити ознайомлення учнів з поезією Володимира Коломійця; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; активізувати читацькі інтереси школярів; розвивати здатність емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити, мислити словесно художніми образами; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Голосна очеретянка
Оселилась якось ранком
У рясних очеретах.
Одягнувши окуляри,
Написала незабаром
Олівцем очеретяним
На воротах номер ганку.
Ось-ось одуд-листоноша
Принесе новин хороших.
2. Гра “Допиши віршик”
Ходить лісом їжачок,
В нього шубка з…
Вночі їй завжди півник сниться.
Вона не курка, а…
У неділю на Хрещатик
Квочка вивела…
По дорозі жук повзе,
На спині листок…
Свиня навчала діточок:
– Вмивайте вранці…
Ну й дивина!
Не знає Таня й досі,
Яка пора іде за літом?…
І. Січовик
3. Гра “Межа”
– Читаючи, встановлюйте межі слів у реченні. Робіть відповідні паузи.
1) Непомітнонадійшовранок.
2) Уселісталошумно.
3) Забрехалисобаки, заревіликоровитателята.
4) Цілаотараовецьтакібекалаімекала.
5) Великийпівеньвистрибнувнавербовийперелазіголоснозакукурікав.
6) Почувсялюдськийгомін.
7) Викотилосяз-залісукраснеіпишнесонце.
8) Зачервоніливерхівкивисокихберізок.
9) Засвітилисячистовибіленіхатки.
10) Заяскравіликрапелькиросинатравахінагородині.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Моя бабуся – найкраща”
Розповіді учнів про свою бабусю.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами Володимира Коломійця. Прочитаємо його вірш “Тюхтій і Торохтій”.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра “Передбачення”
– Кого називають Тюхтієм? Торохтієм?
Тюхтій – незграба, неотеса.
Торохтій – базіка, балакун.
– Як ви гадаєте, що їх може об’єднувати?
2. Опрацювання вірша Володимира Коломійця “Тюхтій і Торохтій” (с. 121-123)
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Чи сподобався вам вірш?
– Що викликало здивування?
2) Словникова робота.
Куняв
Звавсь
Жахтіти
Набалакатись
Вибалакається
Бризне
Соловіє
Зорити
Трапляється
Набалакатись
– Прочитайте слова мовчки, потім – “буксиром” із сусідом по парті.
– Знайдіть тлумачення слів у підручнику.
Соловіти – тут: ставати в’ялим, сонним.
Жахтіти – яскраво світитися.
Зорити – пильно вдивлятися.
– Серед прочитаних слів знайдіть синонім до слова дрімав. (Куняв)
3) Читання вірша одне одному в парі.
– Який основний тон виберете для читання вірша?
– З якою гучністю будете читати?
– Які рядки прочитаєте голосніше?
4) Виразне читання вірша учнями.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– Прочитайте, як описано у вірші Тюхтія і Торохтія.
– Чи схожі між собою герої вірша? Чим саме?
– Чому Тюхтій і Торохтій упустили жар-птицю – шанс на успіх у житті? Знайдіть відповідь у тексті.
– Як ви розумієте виділені вислови?
6) Робота в парі.
– Доповніть речення, скориставшись художніми образами Володимира Коломійця.
Устане раненько, нагодує, теплом зігріє мене бабуся – … (сиве сонечко).
Щоб не прогавити своє щастя, не будь… (Тюхтієм і Торохтієм).
3. Робота за ілюстрацією
– Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
– Що художник зобразив на картині?
– Що він намалював у центрі картини? Удалині?
– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
– Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
– Яка його тема? мета?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш (с. 121-123).
Скласти твір-міркування “Не упущу свою жар-птицю”.