НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ
Не бував ти у наших краях!
Там же небо – блакитні простори…
Там степи, там могили, як гори.
А веснянії ночі в гаях!..
Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,
Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,
Серце б’ється і б’ється в грудях…
Не бував ти у наших краях.
Не бував ти у наших краях,
Бо відтіль не таким би вернувся!
Чув про степ, що ген-ген простягнувся? –
Єсть там люди – й зросли у степах,
Що не люблять, не вміють ридати.
Що не можуть без пісні і нивки зорати!
Тебе ж завжди я бачу в сльозах… –
Не бував ти у наших краях.
Поміркуй над прочитаним
1. Про що розповідається у вірші?
2. Чим незвична побудова цього вірша? Наведи підтвердження своїх слів у тексті.
3. Як ти думаєш, навіщо автор повторює на початку й наприкінці кожної строфи ті самі слова?
4. Назви три художні образи, за допомогою яких автор передає красу рідного краю.
5. Що в людях викликає захоплення ліричного героя?
6. Який настрій ліричного героя? Допиши назву цього настрою у словничок настроїв.
7. Назви художні засоби, використані у вірші. Яка їх роль у творі?
Щось мріє гай – над річкою…
Related posts:
- ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники не є епітетами, але вони будуть епітетами в словосполученнях: високі мрії, біла печаль. Як відрізнити […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА – НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори… Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш, Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
- Скорочено – НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ… – ПАВЛО ТИЧИНА – 5 КЛАС Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори… Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєшь, Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
- БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю, як стрічечка. На квітці метелик, мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поміркуй над прочитаним 1. Чи сподобався тобі вірш? Який настрій викликає він у тебе? 2. Яку пору року описано […]...
- Короткий переказ – Не бував ти у наших краях! – ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти […]...
- П. ТИЧИНА “НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ!”. МАЙСТЕРНЕ ВІДТВОРЕННЯ КРАСИ ПРИРОДИ, ВИРАЖЕННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОГО СЛОВА – Рідна Україна. Світ природи Мета: – ознайомити учнів з життям і творчістю поета; допомогти усвідомити красу та ідейно-художню цінність його поезії, навчити знаходити художні засоби, розкривати їхню роль; – розвивати вміння розповідати про відчуття, викликані прочитаними поезіями, відтворювати в уяві картини природи; – виховувати любов до природи, до рідного краю. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрети письменника, […]...
- ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав Голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ “ДИВНИЙ МРІЙНИК З ОЧИМА ДИТИНИ І РОЗУМОМ ФІЛОСОФА” Зі спогадів Павла Тичини про своє дитинство Пам’ятаю себе в дитинстві дуже рано: мене ще на руках носили. День. Теплінь. Світло-зелене віття звідкись звисає наді мною. Блищить вода. Ось тут вона, внизу, і десь там – подалі. Очевидно, це була весняна пора. Як я спостерігав уже пізніше, […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 ЗА ТЕМОЮ “РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ. ТВОРЧІСТЬ Т. ШЕВЧЕНКА, С. ВАСИЛЬЧЕНКА, П. ТИЧИНА, Є. ГУЦАЛА”.ПИСЬМОВИЙ ТВІР “МІЙ УЛЮБЛЕНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ГЕРОЙ” – Рідна Україна. Світ природи Мета: – повторити, узагальнити вивчене, перевірити знання учнів; – розвивати писемне мовлення учнів, уміння виділяти головне й деталі, висловлювати свої думки, аналізуючи художні твори, обгрунтовувати власні твердження; – виховувати найкращі людські якості. Тип уроку: урок контролю та корекції знань, умінь, навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Тестові завдання 1. Установіть відповідність […]...
- Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Не бував ти у наших краях, Гаї шумлять, Блакить мою душу обвіяла Мета: ознайомити школярів з поетичним відтворенням краси природи П. Тичиною; сприяти розвитку естетичних смаків, відчуття краси образного слова, розвивати абстрактне мислення, спостережливість, уміння доводити власну думку; виховувати почуття прекрасного, любов до природи, рідної землі, радість від спілкування з поезією. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, портрет П. Тичини, музичні записи, репродукції картин […]...
- Я Ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів (Павло Тичина) – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) “Я Ваші очі пам”ятаю, як музику, як спів” (Павло Тичина) Тичина був наділений мистецьким даром відтворювати широку гаму переживань і почуттів ліричного героя. Він оспівував світле почуття кохання, звеличуючи його як одну з найшляхетніших рис людини. У віршах “З кохання плакав я…”, “Не дивися так привітно…”, “Подивилась ясно…”, “О люба […]...
- ДОЩ (БЛАГОДАТНИЙ, ДОВГОЖДАНИЙ…) – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Благодатний, довгожданий, Дивним сяйвом осіянний, Золотий вечірній гість Впав бадьоро, свіжо, дзвінко На закурені будинки Зголоднілих передмість. Відкривай гарячі груди, Мати земле! Дощ остудить, Оживить і запліднить, – І пшеницею й ячменем Буйним повівом зеленим Білі села звеселить. Олена Кормухіна. Я бачу дощ Поміркуй над прочитаним 1. Який момент життя природи зображено у вірші? Доведи […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5 ЗА ТЕМОЮ “РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ” (ТВОРЧІСТЬ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО, ГРИГОРА ТЮТЮНИКА, МИКОЛИ ВІНГРАНОВСЬКОГО ТВОРИ ПЧ № 4, ЛРК №№ 3, 4). ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – перевірити рівень засвоєння знань учнів з теми, уміння застосовувати здобуті знання практично; виконувати тестові завдання різних видів; – розвивати увагу, пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів; формувати кругозір, світогляд; – виховувати в учнів почуття відповідальності; прищеплювати пізнавальний інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: урок контролю та корекції знань, умінь, навичок. Обладнання: тестові завдання. […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка, який був нащадком давнього козацького роду. У Пісках пройшли дитячі та юнацькі роки поета. Чудовий слух, уміння відчувати природу Павло успадкував від батька. Співаючи в монастирському хорі, Тичина мав змогу безкоштовно навчатися в бурсі – духовній школі. Хлопчик […]...
- Поетична епітафія (Пам’яті тридцяти) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Поезію “Пам’яті тридцяти” визначають як вірш-реквієм або епітафію – текст на честь померлих героїв. Це зразок громадянської лірики, твір, у якому поєдналися різні емоції – жалоба за загиблими та уславлення їхнього патріотизму. Вірш присвячено молодим захисникам України, студентам і гімназистам, які загинули в січні 1918 року поблизу селища Крути на Чернігівщині. Вони стримали наступ російських […]...
- У єдності з природою (Арфами, арфами…) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У “Сонячних кларнетах” мотив єдності з природою чи не основний. І природа тут не декоративний малюнок довкілля, а могутня жива стихія, до якої належить і сама людина. Відповідно весняне оновлення в поезії “Арфами, арфами…” поширюється й на людину, бо людське “я” ліричного героя цілком занурюється в загальний плин природних процесів. Не лише тематично, а й […]...
- ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить… А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не […]...
- УРОК ЛІТЕРАТУРИ № 3. РІДНА УКРАЇНА І СВІТ ПРИРОДИ. ОБРАЗ РІДНОГО КРАЮ У ТВОРАХ ПИСЬМЕННИКІВ ДЛЯ ДІТЕЙ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – показати велич і красу рідного краю, передані поетами засобами художнього мовлення; – розвивати естетичне сприйняття художніх текстів, уміння помічати прекрасне в поезії, в житті; – виховувати любов і повагу до краси слова, до рідного краю. Тип уроку: урок літератури рідного краю. Обладнання: портрети поетів, виставка творів, тексти на партах у дітей. Є з […]...
- Дивні малюнки словом (Пастелі) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Використання виражальних можливостей різних видів мистецтва – одна з ознак індивідуального стилю П. Тичини. Не лише музика, а й живопис стають йому в пригоді. Це переконливо засвідчує цикл із чотирьох віршів “Пастелі”. Певно, кожному з нас доводилося чути вислів “пастельні тони”. Так говорять про кольори м’яких і ніжних відтінків. А власне пастелями називають твори в […]...
- Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Павло Тичина. Фото. Початок 50-х років Поете, любити свій край не є злочин, Коли це для всіх! (Павло Тичина) Павло Тичина – найпомітніша постать в українській та світовій поезії XX століття. Він збагатив мистецтво слова новими художніми відкриттями, життєствердною концепцією буття як діяння. Спираючись на національну традицію, зокрема філософію Григорія […]...
- Рання творчість П. Тичини – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Справжньою класикою української лірики стала рання творчість П. Тичини. Це збірки “Сонячні кларнети”, “Плуг”, “Замість сонетів і октав”, “В космічному оркестрі”, “Вітер з України”, а також окремі поезії поза збірками, написані в 1907-1929 роках. Книжка “Сонячні кларнети” побачила світ наприкінці 1918 року в Києві. Значну допомогу у її упорядкуванні надав редактор газети “Нова рада” літературний […]...
- Молодість і кохання (Ви знаєте, як липа шелестить…) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Мотиви весни, молодості й кохання складають основу вірша Олександра Олеся “Чари ночі”. У П. Тичини є чимало спільного із цим відомим символістом. Весна, ніч, місяць, зорі і, звичайно ж, солов’ї – що ще треба натхненному українському авторові, щоб розповісти про щастя закоханої людини?! Молодь не завжди стримує емоцій, бо сприймає все без тих обмежень, що […]...
- Сонячний кларнетизм Павла Тичини – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Сонячний кларнетизм Павла Тичини Літературознавець Юрій Лавріненко назвав творчу манеру письма Тичини кларнетизмом, розуміючи його як “український варіант міжнародного символізму, а потім і як власного синтезу поетичного стилю”. Сучасників поета і майбутні покоління читачів бентежать оригінальна філософія митця, його незвичне світосприймання. У своїх естетичних шуканнях автор “Сонячних кларнетів” поєднав символізм […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Павло Тичина Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї церковнослужителя. Освіту здобув у початковій школі та в духовній семінарії в Чернігові. Під час навчання співав у семінарському, а згодом у міському хорі. Музикальність – важлива риса особистості П. Тичини – набула яскравого вияву в […]...
- Життєвий і творчий шлях – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Дивний мрійник з очима дитини й розумом філософа. Сергій Єфремов Павло Григорович Тичина з’явився на світ 27 січня 1891 р. в сім’ї дяка у селі Піски на Чернігівщині. У родині було 13 дітей, малята хворіли, і не те що на ліки – навіть на кращі харчі батько не міг спромогтися, через […]...
- Жанрово-стильове багатство поетичної спадщини Павла Тичини – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Розкішне зелене дерево тичинівської поезії. Станіслав Тельнюк Світ розгледів талант П. Тичини завдяки його першим збіркам. Українська діаспора навіть двічі намагалася представити поета на здобуття Нобелівської премії, але поет категорично відмовився брати участь у цьому. “Світлий оптимізм, тверда впевненість у перемозі сонячного і людського над всіляким мороком і тліном створюють в книзі ту провідну мелодію, […]...
- Поема-симфонія Сковорода – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Симфонія – жанр оркестрової музики із чотирьох частин, кожна з яких має свою тональність. Поема П. Тичини теж складається з таких частин: Allegro giocoso (весело, грайливо), Grove(поважно, урочисто), Risoluto(твердо, рішучо), Finale. Це новаторська поетична форма, що поєднує виражальні можливості слова і звуку. Внутрішні монологи, діалоги й полілоги разом нагадують хор голосів – так у межах […]...
- Поема-симфонія Сковорода: жанрові й проблемно-тематичні особливості – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Василь Стус після прочитання поеми-симфонії “Сковорода” сказав, що якби раніше дізнався про цей твір, то не був би такий категоричний в оцінці автора й у “Феномені доби” показав би Павла Тичину зовсім іншим. У чому ж причина такої зміни Стусового ставлення до поета? Цей великий ліро-епічний твір літературно-філософського змісту наочно доводить, що талант не покинув […]...
- Поетична творчість Павла Тичини – вершина української поезії XX cт. – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – Українська література кінця XIX – початку XX ст “Обдарована Богом людина реалізує свій талант у різних сферах. Тичина був природжений музикант. І музика як генератор цілісного ставлення до світу мала великий вплив на нього як поета”, – слушно зауважує сучасна дослідниця творчості Павла Тичини Наталія Мех. Не секрет, що Тичина-семінарист багато читав і намагався бути в курсі всіх літературних новин. Особливе враження на […]...
- ОСІНЬ-МАЛЯР ІЗ ПАЛІТРОЮ ПИШНОЮ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Осінь-маляр із палітрою пишною Тихо у небі кружляє, Все осипає красою розкішною. Там розсипа вона роси сріблисті, Там тумани розливає, Ліс одягає у шати барвисті. Ліс обливає кольорами дивними, Ніжно сміється до вітру, Грає цілунками з ним переливними. Фарби рожеві, злотисті, червоні, Срібно-блакитне повітря… Ніжні осінні пісні тиходзвонні! Осінній карнавал Поміркуй над прочитаним 1. Який […]...
- Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) Павло Тичина оспівав духовне і національне відродження народу, його волелюбність і державотворчу роль. Поет брав участь у багатотисячному мітингу на Софійській площі під час проголошення незалежності України. Тоді у всіх церквах Києва одночасно забили у дзвони: Україною поширився золотий гомін свободи. Переживши глибоке потрясіння від […]...
- Контрольна робота № 4 (тестові завдання). Рідна Україна. Світ природи Мета: перевірити набуті учнями знання, розвивати усвідомлення образного бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей людини; формувати бажання максимальної самореалізації в житті, виховувати любов до природи. Тип уроку: урок контролю навчальних досягнень. Засоби навчання: тестові завдання. Перебіг уроку I. Організаційний момент. II. Повідомлення мети перевірки та способів її проведення. _________________________________________________ _________________________________________________ III. Самостійне виконання […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО “ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ…”. КРАСА НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ ПРИРОДИ В ПОЕЗІЯХ Т. ШЕВЧЕНКА – Рідна Україна. Світ природи Мета: – ознайомити учнів з картинами довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка, створених уявою за допомогою образної мови; – розвивати навички аналізу художніх творів, уміння висловлювати власні відчуття, емоції; – виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва, любов до природи України. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрет Т. Шевченка, репродукції […]...
- Дивовижний світ рідної природи в поезіях Е. Гуцала – Зразок твору – С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Є. Гуцало більше відомий як автор оповідань та повістей. Але з-під його пера виходили й вірші. У них автор опоетизував рідну землю, природу рідного краю, людину – творця всього прекрасного на землі. Та найцікавішими й надзвичайно оригінальними є твори письменника про природу. Так, у поезії “Зірка”, змальовуючи це небесне тіло, Є. Гуцало пише, що зірка […]...
- ГІМН ПРИРОДІ І КРАСІ – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ГІМН ПРИРОДІ І КРАСІ Розділ, з яким ти ознайомишся далі, називається “Рідна Україна. Світ природи”. Уже із самої назви зрозуміло, що в ньому вміщено твори, у яких описано неповторність нашої землі, її красу й чарівливість. Ніхто на землі не може залишитися байдужим до природи. Нас захоплює краплина роси, у якій відбивається весь світ, ми радіємо […]...
- ЖУРАВЛІ ВИСОКІ ПРОЛІТАЮТЬ – ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) – РІДНА УКРАЇНА СВІТ ПРИРОДИ * * * Журавлі високі пролітають, Ледве видно птахів із землі Журавлів я з вирію стрічаю І прошу перо у журавлів Ставши над Дніпром зеленооким, Ставши над усміхненим Дніпром, Я прошу перо у них високе, Піднебесне в них прошу перо Хай з небес перо високе кинуть, Хай мене благословлять крилом, Щоб писалось слово журавлине Журавлиним […]...
- ЗІРКА – ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) – РІДНА УКРАЇНА СВІТ ПРИРОДИ ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995) Євген Пилипович Гуцало народився в селі Старому Животові на Вінниччині в учительській сім’ї: батько викладав українську мову й літературу, мама – хімію і біологію. Ось звідки в Євгена така любов і до мови, і до природи. Коли хлопчику було чотири роки, почалася війна, яка не могла не позначитися в майбутньому на творчості […]...
- ОПОВІДАННЯ – ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937 – 1995) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ “ВІДКРИВСЯ ЗВІРАМ, ПТАХАМ І ЛЮДИНІ” Інтерв’ю з Євгеном Гуцалом Розкажіть трішки про своє дитинство. – Про своє дитинство розповідав у багатьох оповіданнях. Взагалі, тепер здається, що дитинство – найцікавіша пора, та пора, коли майбутнє життя – ще попереду. І хай це вогненні воєнні роки, хай голодні післявоєнні – однак чарівливість дитинства не пропадає навіть за […]...
- ЛЮБИ ПРИРОДУ НЕ ЯК СИМВОЛ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Люби природу не як символ Душі своєї, Люби природу не для себе, Люби для неї. Вона – не тільки тема вірша Або картини, – В ній є висоти незміримі Й святі глибини. У неї є душа могуча, Порив є в неї, Що більший над усі пориви Душі твоєї. Вона – це мати. Будь же сином, […]...
- МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ. ВІДОМОСТІ ПРО ПОЕТА. ЙОГО ВМІННЯ БАЧИТИ КРАСУ РІДНОЇ ПРИРОДИ І СТВОРЮВАТИ ЦЮ КРАСУ ЗАСОБАМИ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ. АНАЛІЗ ПОЕЗІЇ “ДОЩ” – Рідна Україна. Світ природи Мета: – ознайомити учнів із цікавими фактами біографії М. Т. Рильського; проаналізувати вірш “Дощ”; – розвивати навички виразного читання та аналізу ліричних творів, спостереження над текстом, уміння висловлювати власну думку та враження від прочитаного, визначати художні засоби виразності; – через красу художнього слова прищеплювати школярам любов до рідної природи. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет М. […]...