Навчання | Освітні матеріали

СНЕГ – Здравствуй, гость зима!

Однажды ночью я проснулся от странного ощущения. Мне показалось, что я оглох во сне. Я лежал с закрытыми глазами. Долго прислушивался и наконец понял, что я не оглох, а попросту за стенами дома наступила

Дмитро Білоус – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ

Народився Дмитро Білоус в с. Курмани Сумської області в багатодітній сім’ї. Ще змалку дітям сім’ї Білоусів прищеплювали любов до художньої літератури. Старший брат Олекса друкував свої твори в газетах і журналах, молодший Дмитро брав

Ю. МУШКЕТИК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “СУД”

Варіант 1 1. “Поміж чималої кількості письменників помітних особистостей менше, ніж хотілося б, ніж потрібно на користь загальної справи; Ю. Мушкетик належить до числа помітних особистостей у царині красного письменства”,- так про видатного митця

УКРАЇНА В ОГНІ – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас

Кіноповість (Скорочено) У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа, мов на картині, родина колгоспника Лавріна Запорожця і тихо співала “Ой піду я

Тема 12. Іван Нечуй-Левицький – Література кінця XVIII – початку XX ст

Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький) – український прозаїк, перекладач. Він увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. За півстоліття творчої діяльності І. Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят високохудожніх романів, повістей,

“ВСЯКОМУ МІСТУ – ЗВИЧАЙ І ПРАВА…” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ Й ДОБИ БАРОКО – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА

* * * Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ… (1845) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Поема-послання Аще кто речетъ, яко люблю Бога, А брата своего ненавидить, ложь есть. Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, стих 20 І смеркає, і світає, День Божий минає, І знову люд потомлений, І все спочиває.