Жанри героїчного епосу українського народу – думи та історичні пісні – з’явилися орієнтовно в середині XV ст. Вони уславлювали високий громадянський обов’язок козаків, їх мужність і вірність Батьківщині в умовах боротьби 5 поневолювачами (“Козак
– РАЗМИНКА Найди “лишнее” слово. Сугроб, мороз, снег, сосулька. Санки, качели, лыжи, коньки. ЧИТАЕМ КАКИМ БЫВАЕТ СНЕГ Самый первый снег робок и тих. Ложится на черную октябрьскую землю: “Ой! Извините!”. И тает. Первый снег.
Словесне мистецтво виконує особливу роль у творенні національного життя. Воно передає новим поколінням неповторний погляд на світ, властивий представникам тієї чи іншої етнічної спільноти. Історичний шлях народу, риси його духовної культури, традиції та звичаї
Нас в любое время года Учит мудрая природа: Птицы учат ПЕНИЮ, Паучок – ТЕРПЕНИЮ. Пчелы в поле и в саду Обучают нас ТРУДУ. Учит снег нас ЧИСТОТЕ. Солнце учит ДОБРОТЕ: Каждый день, зимой и
Гомін, гомін, гомін, Гомін по діброві, Туман поле покриває; Мати сина виганяє: “Іди, сину, іди, сину, Пріч од мене – Нехай тебе орда візьме, Нехай тебе орда візьме!” “Мене, мати, мене, мати, Орда знає
* * * Тече вода з-під явора1 Яром на долину. Пишається2 над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явір молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю Та попід горою. Хлюпощуться
У збірці “З вершин і низин” особливим пафосом вирізняється цикл “Україна”, що складається з громадянської лірики. До циклу увійшли й такі патріотичні твори, як “Не пора, не пора, не пора!..”, “Розвивайся ти, високий дубе”,
Талановитий, неповторний поет-шістдесятник, який надто рано залишив цей світ. Його називали “одним із найчистіших і найсовісливіших, хто становить цвіт свого покоління, небучну окрасу своєї нори?” (Є. Гуцало, письменник). “Підпалий-поет нагадує мені пахуче українське зілля,
Критики називають твори сучасної української письменниці Любові Пономаренко “синє диво української новелістики”. Може, тому, що її збірку прозових творів “Синє яблуко для Ілонки” в 2013 році висунуто на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка,
Повість – це епічний прозовий твір, у якому автор розповідає про різноманітні події з життя здебільшого одного героя. Повість, на відміну від оповідання, має більший обсяг. У ній також чимало другорядних персонажів, яких показано