Науковий стиль

Науковий стиль, що очевидно, є стилем наукового листа або, якщо використовувати кальку з англійського терміна, академічного письма. Останній термін видається нам більш доречним, тому використання наукового стилю потрібно не тільки від професійних вчених, але й від усіх людей, які мають те чи інше ставлення до академічній сфері – школярів, студентів, слухачів онлайн-курсів, вчителів та викладачів. Основні функції наукового стилю – це повідомлення наукових результатів і просвітництво. У зв’язку з цим всередині наукового стилю прийнято виділяти ще науково-навчальний і науково-популярний стилі, які в першу чергу спрямовані саме на просвітництво.

У загальному і цілому для наукового стилю характерні точність мови, логічність викладу, емоційна нейтральність. Науковий стиль має справу, насамперед, з результатами понятійного мислення. Тому наукові тексти відрізняються однозначним використанням понять, їх чітким визначенням, їх з’єднанням у судження і умовиводи відповідно до законів логіки, наявністю прозорої аргументації. Науковому стилю також властива строга структурованість. Про який би жанр не йшла мова, у наукового тексту практично завжди зберігається одна і та ж структура: вступ, в якому висувається певний тезу, основна частина, де пояснюється його значення, наводяться аргументи і приклади на його користь, розбираються контраргументи, і висновок, яке узагальнює отримані результати і описує подальші напрямки досліджень. При цьому текст ділиться на абзаци, параграфи і глави за принципом “один абзац / параграф / глава – одна думка”.

У науковому стилі використовується як нейтральна загальновживана лексика, так і спеціальні терміни: плазма, інтерференція, пептиди, фонема. Також вживається велика кількість абстрактної лексики: теза, доказ, структура, аналогія, методологія. Часто використовуються терміни, запозичені з інших мов, або слова, що мають приставки латинського і грецького походження: дегуманізація, ультразвук, антибіотик. Спостерігається переважання іменників і прикметників.

У науковому стилі особливе значення мають конструкції і звороти зв’язку, покликані підкреслювати логічну послідовність думок і структуру викладу: по-перше, по-друге, отже, отже, таким чином, утім, між тим, крім того, на закінчення, наприклад.

Щодо синтаксису, в науковому стилі переважають складносурядні і складнопідрядні пропозиції, а також пропозиції, ускладнені причетними і дієприслівниковими оборотами. Крім того, широко поширені пасивні та безособові конструкції: “Ці процеси активно досліджувалися двадцять років тому, Звідси можна укласти”.

Варто відзначити, що науковий стиль зазвичай характеризується зниженою емоційністю і виразністю. Хоча, як правило, це твердження вірне, бувають і винятки. Вони стосуються, в першу чергу, полемічних текстів, але також відносяться і до гуманітарних наук. Історичні, філософські, літературознавчі тексти часто активно використовують порівняння, метафори, епітети та інші виражальні засоби мови.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Науковий стиль