Науковий метод Френсіса Бекона

Related posts:

1. Гносеологія і індуктивний метод Френсіса Бекона У XVII столітті змінюється орієнтація філософії. Якщо в Середні століття вона була служницею богослов’я, в епоху Відродження – союзницею мистецтва, то в Новий час філософія займається проблемами науки і наукового пізнання. Бурхливе зростання науки того часу був пов’язаний з потребами промислового виробництва. У розвитку наукового знання була зацікавлена ​​молода народжується буржуазія, яка прийшла або прагнула […]...
2. Експеримент і індукція у Бекона З цим загальним методом пізнання, як його формулює Френсіс Бекон, не можна, звичайно, не погодитися. Союз досвіду і мислення, що він рекомендує, є дійсно єдиний шлях до істини. Але як досягти його і домогтися в процесі пізнання належного ступеня і пропорції? Відповіддю на це служить Беконовская теорія індукції, як методу пізнання. Силогізм або умовивід, згідно […]...
3. “Новий органон” Бекона – коротко Другою частиною “Великого відродження наук” є робота “Новий Органон” (1 620). “Органон” в історії філософії іменується загальний звід праць Аристотеля по логіці. У аристотелевском вченні логіка виконувала роль головного методу. Як показує назва “Новому Органон”, Бекон хоче протиставити старої методології Аристотеля нову. Він формулює в цій своїй книзі протилежний аристотелевскому метод пізнання природи. Основа цього […]...
4. Емпіричний метод наукового пізнання Бекона – коротко “Критичні”, “негативні” міркування про ідолів Френсіс Бекон доповнює “позитивним” викладом власного методу наукового пізнання. У його основу він кладе систематичний експеримент. Випадкового досвіду Бекон у процесі пізнання закликає уникати, бо його узагальнення можуть призводити до приватним, застосовним не у всіх випадках, а іноді і до абсолютно хибним результатам. Висновки ведених по обдуманої, методичної системі експериментів […]...
5. “Нова Атлантида” Бекона Френсіс Бекон був пройнятий думкою про те, що розвиток науки призведе в майбутньому до наступу золотого століття. При майже безсумнівному атеїзмі він писав про майбутні великих відкриттях з піднесеним ентузіазмом релігійного пророка і ставився до долі науки, як до своєрідної святині. У своїй незакінченою філософської утопії “Нова Атлантида” Бекон малює щасливу, комфортне життя мудрого, невеликого […]...
6. Бекон: “знання – сила” Таким чином, життя Френсіса Бекона навіть по зовнішній зв’язку фактів являє цікаве явище: ознаки повної відсутності моральних принципів і, незважаючи на це, що доходить до самопожертви відданість науці, знанню. У цьому контрасті відбивається весь дух його вчення, – ідеалістичний фанатизм його віри в науку, в з’єднанні з байдужістю на роль знання в творенні морального світогляду […]...
7. Філософсько-правові погляди Ф. Бекона В епоху буржуазних революцій особливо турбувалися філософське осмислення правової реальності. Падали підвалини станово-дворянського, феодального права, здавала позиції релігійна правова ідеологія. Новому класу потрібна нова система права і його нове філософське обгрунтування. Велику увагу філософсько-правових питань приділяв основоположник філософії Нового часу Френсіс Бекон (1561-1626). Один з розділів його роботи “Велике відновлення наук” називається “Про загальної справедливості, […]...
8. Ідоли Бекона Основами пізнання філософія Френсіса Бекона визнає розум і почуття (відчуття). Щоб належним чином скористатися первимдля придбання, через посередництво друге, істинного знання природи, повинно очистити його від різних помилкових антиципації або попереджання досвіду, припущень невірних і необгрунтованих, зробити його чистою дошкою, зручним для сприйняття нових фактів. Для цієї мети Бекон дуже дотепно і, в психологічному сенсі, […]...
9. Бекон “Велике відновлення наук” – коротко Всі головні книги Френсіса Бекона об’єднуються в одне гігантське твір під назвою “Велике відновлення наук” (або “Велике відродження наук”). Автор ставить у ньому перед собою три завдання: 1) огляд всіх наук (з встановленням та спеціальної ролі філософії), 2) розвиток нового методу природознавства і, 3) його застосування до одиничного дослідженню. Рішенню першої задачі присвячені твори Бекона […]...
10. Бекон і Декарт У XVII столітті з’являються два філософських вчення, вперше цілком чітко висувають дві головні точки зору на джерела та критерії пізнання, – емпіричну і раціоналістичну. Це – вчення Френсіса Бекона і Рене Декарта. Проблема пізнання отримує в них абсолютно нову постановку. Френсіс Бекон не тільки не повторює Аристотеля, але варто навіть в деякій опозиції до нього […]...
11. Коротка біографія Роджера Бекона Чернець, філософ, учений і дослідник природи Роджер Бекон народився в Англії в 13 ст., В графстві Сомерсет. Датою його народження умовно вважається 1214 рік. Відомості про його життя досить скупі. Відомо, що він походив із забезпеченої сім’ї, яка згодом розорилася. Він здобув блискучу освіту в двох середньовічних університетських центрах – в Оксворд і в Парижі. […]...
12. Ф. Бекон. Вчення про метод Одним з найбільших філософів Нового часу і родоначальником емпіризму був англійський аристократ, лорд Френсіс Бекон (1561-1626). Після закінчення Кембріджського університету Ф. Бекон обирається до парламенту і робить політичну кар’єру, вершиною якої стає його призначення лордом-хранителем королівської печатки за короля Якова I. Будучи лордом-канцлером, Бекон був притягнутий до суду. Після свого помилування Бекон не повертається на […]...
13. Навчання Ф. Бекона і Р. Декарта: спільне та відмінне Настало після Відродження Новий час продовжило формувати інше ставлення до природи і духовного світу людини. Розширення інтелектуального світу особистості визначило духовне обличчя епохи, знайшовши вираз у філософських системах англійського мислителя Френсіса Бекона і французького вченого і філософа Рене Декарта. Вони з різних ціннісно – світоглядних позицій розробили свої філософські концепції, ядром яких стала методологічна проблематика. […]...
14. Біографія Роджера Бекона Роджер Бекон (1214 р Ілчестер – 1292 р Оксфорд) – англійський натураліст, філософ, монах-францисканець. Життєвий шлях Сім’я Бекона вважалася забезпеченою. Зокрема, він міг витрачати більше 2000 фунтів на книги, інструменти та інші речі для наукових досліджень. Але коли родичі Бекона підтримали Генрі III в боротьбі проти узурпатора Симона де Монфора, то їх спіткало фінансове розорення […]...
15. Науковий метод – фізика Якими ж шляхами видобувається наукова істина? Кілька сотень років тому були вироблені основи фізичного методу дослідження. Він полягає в наступному: спираючись на досвід, роблячи припущення про суть того чи іншого явища, відшукують спочатку якісні, а потім кількісні (що формулюються математично) закони природи; відкриті закони перевіряються практикою. Таким чином, схема наукового пізнання виглядає так: Запам’ятай спостереження […]...
16. Метод пізнання Бекону Не менш розуму підлягають очищенню і вишукування і самі почуття, вельми часто нас обманюють і проте службовці єдиним джерелом всього змісту думки. Глибокого психологічного аналізу відчуттів ми у філософії Френсіса Бекона ще не знаходимо, але він слушно зауважує деякі слабкі сторони процесу чуттєвого сприйняття і ставить загальним правилом необхідність методичного витончення сприйняття органів почуттів за […]...
17. Науковий метод Вивчаючи падіння тіл, ми користувалися науковим методом, основи якого заклав Галілей. Суть цього методу точно і стисло висловив англійський учений Майкл Фарадей. Він писав: “Мистецтво вченого полягає в тому, щоб уміти задавати питання природі й розуміти її відповіді”. На підставі спостережень за яким-небудь явищем природи вчений припускає, що в ньому є деякі закономірності. Це припущення […]...
18. Раціоналізм і дедуктивний метод Рене Декарта Р. Декарт так само, як і Ф. Бекон, стурбований проблемою достовірності пізнання. Однак на відміну від свого британського колеги він апелював до розуму і самосвідомості, а не до досвіду й експерименту. Щоб отримати достовірне знання, потрібно відмовитися від усіх суджень, прийнятих на віру, за звичаєм або прикладу. Чуттєвий досвід не може служити бездоганним джерелом істинного […]...
19. Науковий факт як структурна одиниця пізнання Без факту (лат. Factum – доконане) немає науки. Науковий факт – початкова форма і критерій істинності знання, яка фіксує природні дані, встановлені в процесі досліджень. В осмисленні природи факту вчені і філософи сучасної науки виділяють, як правило, дві крайні точки зору: фактуалізм і теоретизм. Перша вказує на незалежність і автономність фактів стосовно різних теорій. Друга […]...
20. Бекон Френсіс – твори Ім’я Френсіса Бекона, як політичного діяча, сильно замарані; але слава його, як філософа, не постраждала від цього. Всі його твори, починаючи з “Дослідів” (Essays) до останніх, найважливіших праць його, “Нового Органона” (тобто, нової наукової і філософської методології) виданого в 1620 році, і трактату “Про гідність та примноження наук” (De dignitate et augmentis scientiarum), виданого в […]...
21. Науковий статус педагогіки Багато компаративісти відмовляють порівняльної педагогіці в самостійності, представляють її якимось “бутербродом з чужим маслом”, т. Е. Як допоміжну, обслуговуючу область педагогічного знання. Подібний скепсис розділяє значна частина вчених. Під час міжнародного моніторингу (2010) близько 20% респондентів заявили, що в порівняльній педагогіці відсутні власні мета, завдання, проблеми і методи і що це не дозволяє вважати її […]...
22. Резюме з філософії Відродження та Нового часу 1. Філософія Відродження та Нового часу грунтується на вірі в людину. Віра в людину спочатку не скасовує віру в Бога, але потім поступово стає домінуючою. Релігійне життя все більш інтеллектуалізірует. Віра в Бога, як живе релігійне почуття, у філософії (у Бекона, Декарта) підміняється думкою про Бога. Щоб вірити, треба розуміти. Такий теза Р. Декарта, який […]...
23. Френсіс Бекон про ідолів – коротко Бекон у своїй філософії вважає, що нова наука потрібно виходити з досвіду, але він аж ніяк не прирівнює його до звичайних, життєвим, некритичним уявленням обивателя. Загальнопоширені погляди, навпаки, містять в собі багато помилкового, бо “розум людський може бути уподібнений дзеркалу з нерівною поверхнею, на яку падають промені від предметів і яке, домішуючи свої власні властивості […]...
24. Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
25. Системний метод Основу системного підходу складає ідея про те, що відносно самостійні елементи вивчаються не окремо взятими, а в їх взаємозв’язку, взаєминах, в розвитку і русі. За допомогою системного методу можна визначити інтегративні системні властивості та якісні характеристики, які відсутні у складових систему компонентів. Певні поняття системного підходу, наприклад, предметний, функціональний та історичний аспекти, можуть представлятися тільки […]...
26. Філософія Нового часу (17-18 ст.) Розвиток буржуазних відносин у суспільстві спричинили за собою зміни не тільки в економіці, політиці і соціальних відносинах, змінюється і свідомість людей. Найважливішим фактором такої зміни суспільної свідомості виявляється наука, і перш за все експериментально-математичне природознавство, яке саме в XVII в. переживає період свого становлення: не випадково XVII в. зазвичай називають епохою наукової революції. У Новий […]...
27. Науковий стиль Науковий стиль, що очевидно, є стилем наукового листа або, якщо використовувати кальку з англійського терміна, академічного письма. Останній термін видається нам більш доречним, тому використання наукового стилю потрібно не тільки від професійних вчених, але й від усіх людей, які мають те чи інше ставлення до академічній сфері – школярів, студентів, слухачів онлайн-курсів, вчителів та викладачів. […]...
28. Метод порівняльного державознавства і правознавства в пізнанні держави і права Розглянемо зміст методу порівняльного державознавства і правознавства в пізнанні держави і права. У методології загальної теорії держави і права значуще місце займає метод порівняння. Порівняльне правознавство є окремим теоретичне спрямування (компаративізм). Родоначальником даного методу вважається Аристотель, який зробив порівняння конституції 158 грецьких і варварських міст. Метод порівняльного дослідження приймає в якості свого об’єкта аналогічні або […]...
29. Історія систематизації філософського знання Система філософського знання почала зароджуватися ще в період античності. У IV ст. до н. е. стоїки розробили схему, яка з деякими корективами актуальна і на сьогоднішній день: філософія бере свій початок з логіки, далі йде фізика як вчення про природу, потім – етика як вчення про людину, шляхи досягнення мудрої і осмисленого життя. У XVII […]...
30. Літературно-науковий вісник “Літературно-науковий вісник”‘ – щомісячний літературно-художній і науковий журнал, найавторитетніше всеукраїнське періодичне видання європейського типу, що відіграло винятково важливу роль у розвитку національного письменства, естетичної думки, мистецтва загалом, в об’єднанні розділених кордонами письменницьких сил, в утвердженні національно-патріотичних ідеалів, піднесенні української літератури на європейський рівень. Часопис виник 1898 на базі двотижневика “Зоря” і щомісячника “Житє і слово” […]...
31. Ознаки методологічного знання Специфічна ознака методологічного знання можна визначити як його приналежність до вирішення специфічного протиріччя. Дійсно, методологічне знання будь-якої науки – це підсумок виходу з протиріччя між процесами вивчення та перетворення відповідної педагогічної практики. Теоретичне знання є підсумком суперечливих взаємодій між предметом пізнання і методом, що дає можливість вивчати предмет. Визначається результатом вирішення проблеми теоретико-методологічного знання, яке […]...
32. Бенедикт Спіноза: розум, природа і воля Бенедикт Спіноза відрізнявся раціональним, “математичним” підходом до філософії. Він намагався пояснити поняття “природа” і “бог”, “свобода” і “призначення”… Його часто називають атеїстом – перш за все за критику священних книг; але Спіноза ототожнював божественну силу і природу, так що його погляди швидше пантеістічни. Бенедикт Спіноза, філософ-раціоналіст У практичному XVII столітті на перше місце виходить вже […]...
33. Логіка Арістотеля Аристотель був батьком логіки – науки про форми нашого мислення як пізнавальної діяльності. Загальні елементи мислення суть поняття, судження і умовивід, яке особливо привернуло до себе увагу Аристотеля: його теорія силогізмів є суттєвою частиною формальної логіки, як вона викладається ще в наші дні. Нам немає часу детально зупинятися на цій частині арістотелівського вчення, як це […]...
34. Метод моделювання У процесі вивчення навколишнього світу і створення всіляких механізмів і пристосувань людина завжди використовував метод моделювання. Суть цього методу полягає в тому, щоб замінити досліджуваний або конструюються об’єкт його подобою, більш-менш відповідним оригіналу. Спочатку поняття моделі відносили тільки до матеріальних об’єктів, наприклад манекен міг служити моделлю людського тіла. Існували також зменшені моделі для літаків, гребель […]...
35. Формальний метод у літературознавстві Формальний метод у літературознавстві – один із методів вивчення художньої літератури, зокрема аналізу літературно-художніх творів як органічної єдності змісту і форми, спрямований переважно на дослідження їх форми. Ф. м. у л. виник як реагування на поширення формалізму в мистецтві слова, на обмеженість і недоліки психологічної і культурно-історичної шкіл у літературознавстві. Формувався у західноєвропейському мистецтвознавстві (Г. […]...
36. Твір “Істина є дочка часу, а не авторитету” Ф. Бекон Питання про те, що є істина, – одна з центральних проблем в теорії пізнання. Він займав людей з найдавніших часів. До його вирішення зверталися багато мислителів: Платон і Арістотель, Бекон і Декарт, Кант і Гегель, Маркс і Ленін, Рассел і Хайдеггер та багато інших. І це не випадково, оскільки істина є кінцевою метою всієї пізнавальної […]...
37. Поняття пізнання та знання Тема пізнання світу була актуальною ще в стародавні часи. Античні філософи вперше сформували думку про видах пізнання людиною навколишнього світу. Поняття пізнання та знання Володіння являє собою систематизовані результати людської пізнавальної діяльності. Завдяки знанням людина має можливість раціонально будувати свою життєдіяльність, спираючись на досвід попередніх поколінь. Сукупність методів і процесів придбання знань є пізнанням. Пізнання […]...
38. Науковий напрямок менеджменту Школа наукового менеджменту Тейлора Батьком сучасного менеджменту є Фредерік Тейлор, яким були запропоновані і систематизовані закони раціональної організації. У своїх дослідженнях він доносить думку про те, що праця потрібно досліджувати науковими методами. Нововведення Тейлора – методи мотивації, організація відрядної оплати праці, відпочинку та перерв у виробництві, хронометражу, нормування, професійного відбору та навчання персоналу, введення карток, […]...
39. Палінологічний, екологічний і географічний метод Палінологічний метод використовує дані палінологія – науки, що вивчає будову оболонок суперечка і пилкових зерен рослин. Суттєве значення має різновид палинологического методу – спорово-пилковий аналіз (використовується в палеоботаніці), що дозволяє датувати вік копалин флор по добре зберігається оболонок суперечка і пилку вимерлих рослин. Порівняльним вивченням хімічного складу рослин займається хемосистематіка. Одне з двох основних напрямків […]...
40. Твір на тему – Осика – (науковий опис) Осика – дерево з колоноподібним стовбуром, зеленою або зелено-сіруватою корою, округлим листям на довгих сплюснутих черешках. Тичинкові квітки зібрані у темно-сірі колоски. У маточних суцвіттях зав’язується дрібне, жовтувато-біле чи сірувате насіння, яке за один-три місяці втрачає схожість. Дерево іноді сягає 35 метрів заввишки. Віковічний шелест осики Кожне дерево має свої, властиві тільки йому ознаки. Дуб […]...