Наука – система пізнання об’єктивних законів світу
Результатом наукової діяльності є система розвивається доказового і обгрунтованого знання. Наукове знання, отримане на основі перевірених практикою методів пізнання, виражається в різних формах: у поняттях, категоріях, законах, гіпотезах, теоріях, наукову картину світу, або в інструментарії науки.
Використання такого інструментарію дає можливість передбачення і перетворення дійсності в інтересах природи, суспільства і людини.
У різних галузях пізнання перехід від донаукових знання до наукового відбувався в різний час і був пов’язаний з усвідомленням ідеї доказовості і обгрунтованості знання, визначенням предмета пізнання, відповідних йому понять і методів, з відкриттям фундаментальних законів, що дозволяють пояснювати безліч фактів, і формулюванням базових принципів, на яких створюється фундаментальна теорія. В економічній науці такий перехід стався в XVII в.
Кожна наука прагне до максимальної точності, об’єктивності. Результати наукового пізнання у вигляді теорій, понять, інструментарію організовані таким чином, щоб виключити всі особистісне, привнесене людиною від себе.
Наука прагне побудувати об’єктивну картину – незалежно від людини. Ніяка інша сфера людської діяльності такої мети перед собою не ставить. Вона орієнтована: на отримання такого нового знання, істинність якого не проголошується, а доводиться, обгрунтовується; на сувору, послідовну, циклічно оновлювану у міру старіння організацію знань, на їх систематизацію, отримання достовірних прогнозів.
Як і всі науки, економічна наука – складна і різноманітна система окремих наукових дисциплін. Загальна їх кількість постійно змінюється у зв’язку з відділенням деяких систем знань в нові галузі та підгалузі, а також виділенням фундаментальних і прикладних знань в залежності від застосовуваної ними методології отримання знань.
Related posts:
- Наука як специфічний тип знання Філософія науки намагається виявити критерії відмінності наукового знання від інших видів пізнання (позанаукового знання): повсякденного, художнього, релігійного, філософського, містичного та ін. Навіть у наш раціональне час наукове знання (якщо під ним розуміти текстову (дискурсна) інформацію) становить лише частину (і притому меншу) всього обсягу дискурсу, яке використовує людство [3]. Найчастіше називають такі ознаки науковості знання: предметність, […]...
- Наука, її особливості та соціальні функції. Філософія науки Наука – це діяльність людини по виробленню, систематизації та перевірки знань. Науковим може вважатися тільки добре перевірене і обгрунтоване знання. Знання стає науковим коли воно досягає деякого, досить високого розвитку, порога науковості. Наука починається з спостереження подій, фактів, їх фіксування висловлюваннями, які можливо перевірити. Для науки важливим фактом є виявлення регулярності, так як вона дозволяє […]...
- Основні етапи і форми процесу пізнання Проблема пізнавальної діяльності людини займає одне з дуже важливих місць у загальній структурі філософського знання. Сутність людини полягає в постійному задоволенні інформаційної, пізнавальної потреби, а вона лежить в основі визначення людиною сенсу свого життя. Поняття “пізнання” вельми близьке за змістом до поняття “свідомість”. За своїм змістом ці поняття можуть бути визнані тотожними чинності єдиного кореня […]...
- Взаємопов’язана система термінів економіки Осягнення суті наукового поняття означає мати знання про зв’язок даного поняття (терміну) з іншими, про його місце в системі понять (термінів) даної науки. У самій дефініції в деякій мірі вже розкриваються цей зв’язок і місце в системі понять. Ось визначення одного з економічних понять: “В процесі економічного моделювання відбувається формулювання економічних законів як категорій, що […]...
- Пізнання світу і себе Людина, взаємодіючи з навколишнім світом в процесі різноманітної діяльності (праця, навчання, спілкування, гра), активно пізнає його. Пізнання світу починається з простору, в якому ти живеш і дієш. У місті чи селі в постійному спілкуванні ти бачиш різні сторони життя людей, трудову діяльність дорослих. Посильну участь в праці (в сімейному господарстві, навчанні) розширює твої уявлення про […]...
- Форми пізнання Виділяють форми пізнання: 1. Чуттєве пізнання – це пізнання за допомогою органів почуттів – зору, дотику, слуху і т. п. Чуттєве пізнання виражається в формах: – відчуття – відображення окремих властивостей предмета, явища, як правило в перші секунди контакту з ним органами почуттів. Приклад: вперше побачивши картину, людина відбив у своїй свідомості, що вона велика […]...
- Пізнання світу у давніх культурах Ми не будемо займатися занадто далеким минулим. Звичайно, у шумерів, вавилонян і єгиптян з окремих питань фізики вже були цінні відомості, які, однак, справляють враження випадкових, несистематических, непродуманих. Так ще у Вавилоні та Стародавньому Єгипті було здійснено ряд спроб упорядкування дослідних даних: до 2500 до н. е. були введені одиниці вимірювання довжини, ваги, ємності; усвідомлено […]...
- Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
- Процес пізнання Пізнання універсуму, пізнавальний процес в цілому передбачає проходження людиною, як суб’єктом пізнання, трьох етапів. Перший етап – чуттєве пізнання, тобто живе споглядання дійсності. Чуттєвий досвід – відчуття, сприйняття, уявлення – джерела знання, що зв’язують людину із зовнішнім світом. Тут головну роль відіграють органи чуття людини – зір, дотик, слух, нюх, смак. Основними формами чуттєвого пізнання […]...
- Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
- Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
- Науковий факт як структурна одиниця пізнання Без факту (лат. Factum – доконане) немає науки. Науковий факт – початкова форма і критерій істинності знання, яка фіксує природні дані, встановлені в процесі досліджень. В осмисленні природи факту вчені і філософи сучасної науки виділяють, як правило, дві крайні точки зору: фактуалізм і теоретизм. Перша вказує на незалежність і автономність фактів стосовно різних теорій. Друга […]...
- Статус науки і особливості наукового пізнання У сучасній культурі наука відіграє величезну роль. Вона перетворилася на найважливішу форму пізнання. Такий статус науки – результат її тривалого і суперечливого розвитку, початок якому було покладено в Новий час. У попередні епохи наука не грала провідну роль. Наука є особливою формою пізнання. Пізнання, в свою чергу, є специфічна діяльність, сукупність цілеспрямованих пізнавальних дій, спрямованих […]...
- Наука в світі, що змінюється У динаміці наукового знання особливу роль відіграють етапи розвитку науки, пов’язані з перебудовою дослідницьких стратегій. Проблема усвідомлення цього і відмінність науки від усіх інших форм руху пізнання особливо актуалізувалися у зв’язку з аналізом соціально-культурної детермінації породження наукового знання. Існує кілька ознак, що характеризують специфіку зміни науки. Насамперед те, що тільки вона одна дає об’єктивне знання […]...
- Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
- Твір “Що таке наука” Що таке наука? Наука – особливий вид людської пізнавальної діяльності, спрямований на вироблення об’єктивних, системно організованих і обгрунтованих знань про навколишній світ. Наука це все, без неї людина була б досі первісним. Наука є скрізь. вона оточує нас. Завдяки їй ми одягаємося, їмо та й взагалі живемо, але ніколи ще людина і дня не прожив […]...
- Структурні особливості дослідно-експериментального пізнання У розвинених формах наука завжди поставала і постає досі як дисциплінарно-організоване знання, в якому її окремі галузі – наукові дисципліни – виступають як відносно автономних підсистем, що взаємодіють між собою. Вони виникають і розвиваються нерівномірно. У них формуються різні типи знань, причому деякі з наук, наприклад медицина, пройшовши шлях емпіричного самовдосконалення, вступили на шлях теоретизації. […]...
- Наука як соціальний інститут – конспект Соціальний інститут – це специфічне суспільне утворення, створене для задоволення найважливіших потреб людського співжиття і регульоване склепінням соціальних норм (наприклад, держава, сім’я, освіта і т. П.). Соціальний інститут виникає, коли якась людська потреба починає усвідомлюватися як загальнонаціональна, а не приватна, і для її реалізації в суспільстві встановлюються особливі норми поведінки, готуються кадри, виділяються ресурси (наприклад, […]...
- Філософський образ пізнання З незапам’ятних часів пізнання було в центрі уваги вчених і філософів. Ними було вироблено спеціальне навчання – теорія про пізнання. Вона стала провідною частиною філософії – гносеологією, яка ставила своїм завданням розкриття шляхів осягнення буття і пізнання умопостигаемой здібності людини. Цим пізнанням відкривався і обгрунтовувався змістовний сенс буття світу і людини в ньому. У силу […]...
- Наука 1. Які відмінні риси наукового пізнання? Наука – це спеціалізована пізнавальна діяльність, націлена на отримання об’єктивних, системно організованих і обгрунтованих знань про світ. У повсякденному житті людина пізнає різні явища, що не особливо замислюючись над тим, як саме він це робить. Пізнання тут підпорядковане вирішення життєво-практичних завдань. Навпаки, науково-пізнавальна діяльність грунтується на виробленні та усвідомленому, […]...
- Економічна наука Для ефективного управління господарського розвитку, що включає врахування інтересів і стратегічних планів держава, необхідно брати до уваги економічну науку. Її оптимально розглядати як окрему галузь національного господарства, тому що вона дозволяє ряд основних завдань. 1) Економічна наука, спираючись на об’єктивні економічні закони, досліджує самостійні форми їх прояву у вигляді тенденцій, обсягів, темпів зростання і приросту, […]...
- Педагогічна наука і педагогічна практика Будь наука може визначати в одному об’єкті дослідження свій специфічний предмет вивчення. Предмет вивчення – виховання – притаманний різним наукам. Історичний матеріалізм, наприклад, вивчає виховання як певний елемент розвитку суспільства; історія – як певний елемент історії класової боротьби і класової політики; психологія – як певний елемент вивчення та становлення особистості людини, яка розвивається. Відособленість і […]...
- Фізика і методи наукового пізнання Пізнання починається зі спостереження. З раннього дитинства ми спостерігаємо за тим, що відбувається навколо. Ми бачимо, що м’яч, підкинутий вгору, завжди падає вниз на землю, чуємо, що за блискавкою завжди слідують гуркіт грому, відчуваємо, що влітку завжди тепліше, ніж взимку і т. п. Однак ці важливі спостереження, взяті всі разом, ще не утворюють науку фізику. […]...
- Що вивчає наука екологія По суті ця наука вивчає вплив живих організмів (людини, рослин і тварин) на навколишнє середовище і їх взаємини. У сучасному світі ця наукова дисципліна відіграє важливу роль. Це пов’язано зі зростанням глобальних екологічних проблем, які, на жаль, вирішити не так-то просто, а іноді – не представляється можливим. Хто ввів термін екологія У перекладі з грецької, […]...
- Теорія пізнання Юма – коротко Основою філософського вчення Девіда Юма є його теорія пізнання, заснована на оригінальних ідеях про психологічний механізмі уявлень. Всі психічні стани, на думку Юма, можуть бути зведені до вражень (impressions) та ідеям. Ідеї - тільки більш-менш слабкі копії вражень. Немає ідеї, яка б не мала якогось початкового зразка та джерела в якому-небудь чуттєвому враженні. Звідси ясно, […]...
- Емпіричний метод наукового пізнання Бекона – коротко “Критичні”, “негативні” міркування про ідолів Френсіс Бекон доповнює “позитивним” викладом власного методу наукового пізнання. У його основу він кладе систематичний експеримент. Випадкового досвіду Бекон у процесі пізнання закликає уникати, бо його узагальнення можуть призводити до приватним, застосовним не у всіх випадках, а іноді і до абсолютно хибним результатам. Висновки ведених по обдуманої, методичної системі експериментів […]...
- Юриспруденція як наука Поняття та ознаки юриспруденції Юриспруденція представляється спеціалізованої галуззю знань в суспільствознавчої області. Якщо суспільствознавство є наукою про суспільство в цілому, то правознавство є системою знань в області держави і права. Сама термінологія “правознавство” є протилежною термінології “юриспруденція”. Термін “юриспруденція” виник в давньоримському державі в кінці 4 – початку 3 століття до нашої ери ( “jurisprudentia” […]...
- Динаміка наукового пізнання Розгляд структурних характеристик і взаємозв’язків наукового пізнання має бути доповнене аналізом динаміки наукового пізнання. Цю динаміку умовно можна розділити на два види: “внутріпарадігмальную”, на стадії “нормальної науки” (якщо використовувати термінологію Т. Куна), і “революційну”, коли змінюються самі підстави наукового пізнання. Зупинимося на цих питаннях докладніше. У “спокійною” стадії наукове пізнання розвивається вшир, здійснюючи емпіричне і […]...
- Структура філософського пізнання Відносини між підсистемами “мир” – “людина” можуть бути зведені до онтологічної, гносеологічному, аксіологічному та праксиологической аспектам. Саме вони і зумовлюють структуру філософського знання, яка розкривається через наступні дисципліни. Онтологія – це вчення про буття, принципи його будови, законах і формах. Часто в історії філософії онтологію називають “першою філософією”, або метафізикою, т. Е. Вченням про буття […]...
- Наука в епоху античності Деякі історики науки пояснюють факт народження справжньої науки в Стародавній Греції чудовою властивістю грецького духу розвивати наукові теорії, не вдаючись до експерименту або дослідної перевірки. У самих же греків були різні уявлення про походження науки. Найпоширенішою була і в якійсь мірі залишається ідея про те, що антична наука зародилася з практичної потреби. Зокрема, виникнення математики […]...
- Теорія пізнання І. Канта: основні поняття і принципи Одним з найбільших розумів людства, основоположником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант (1724-1804). Не тільки у філософії, але і у конкретній науці Кант був глибоким і проникливим мислителем. Людина, етика і право – ось головні теми філософського вчення Канта. Кант вважав, що рішенню таких проблем філософії, як проблеми буття людини, душі, моралі і релігії, має […]...
- Наука і етика Однією з примітних особливостей сучасної науки є те, що в ній все більш помітне місце займає етична проблематика. Безумовно, інтерес до цих проблем виник аж ніяк не сьогодні – їх обговорення має свою тривалу і змістовну історію. Проте ніколи в минулому не було такого, щоб дослідникам і адміністраторам науки у своїй повсякденній діяльності доводилося витрачати […]...
- Геліоцентрична система світу – коротко Геліоцентрична система світу (від грец. – Геліос) – теорія пристрою системи світу, згідно з якою в центрі світу знаходиться Сонце, планети, в тому числі і Земля, обертаються навколо Сонця по кругових орбітах, а Місяць обертається навколо Землі і одночасно з нею навколо Сонця. Уже в давнину багато астрономів намагалися побудувати геліоцентричну систему, помістивши в центр […]...
- Наука як інструмент цивілізаційного розвитку Людство в результаті історичної еволюції пізнання світу і суспільства знайшло ефективний інструментарій для подальшого свого розвитку – науку. І поставило її на службу прогресивного вдосконалення суспільних зв’язків і відносин людей. “Виникнувши після філософії і релігії, наука, певною мірою, синтез цих двох попередніх їй галузей культури, – вважає лауреат Нобелівської премії Ілля Пригожин, – результат існувала […]...
- Структура і динаміка нового знання Як уже зазначалося, однією з фундаментальних проблем філософії науки є структура наукового знання. Однак перш ніж звертатися до неї, необхідно попередньо розібратися з його природою. Наукове знання є насамперед знання раціональне. Але це не означає і зворотне, тобто що всяке раціональне знання – знання наукове, бо раціональність завжди ширше науковості. Раціональним, наприклад, може бути і […]...
- Змалювання природи в поезіях Г. Гейне – спосіб бачення і пізнання світу та власної душі Мета: Продовжити вивчення творчості Генріха Гейне; учити учнів виразно читати поезії напам’ять; активізувати читацький інтерес учнів. Обладнання: картки для вправи “Збережи останнє слово за мною”. Тип уроку: Комбінований. Хотів би я в слово єдине Вмістити всю думу смутну, Віддати його вільному вітру – Нехай би відніс вдалину. Г. Гейне ХІД УРОКУ I. Актуалізація опорних знань […]...
- Наука в системі культури Таким чином, розвиток будь-якої науки може бути зрозуміле у всій системі культури, у взаємодії великого комплексу соціально-політичних і культурно-історичних чинників – як органічного компонента культури. Саме тому, до речі, що тривали багато століть спроби відокремити, відмежувати наукове знання від ненаукового, науки – від інших форм суспільної свідомості (необхідні і корисні до певної міри і також […]...
- Поняття методу. Основні методи наукового пізнання У навчальній і науковій літературі наводяться різні визначення методу [54]. У навчальній літературі широко поширена (якщо дати узагальнено-усереднену вибірку) розуміння методу, по-перше, як шляху, способу пізнання, по-друге – як сукупності прийомів, способів, операцій пізнавальної діяльності. У першому випадку розпливчастість розуміння методу очевидна. У другому випадку (більш поширеному і прийнятному) необхідно зробити суттєві уточнення. Тут метод […]...
- Економічний аналіз як наука Загальна характеристика економічного аналізу як науки Для ефективного управління економікою необхідний економічний аналіз. Якщо розглядати в широкому сенсі слова, то економічний аналіз охоплює весь економічний простір і виступає в якості об’єктивного джерела, що визначає ефективність роботи організації. Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, що базуються на законах розвитку і функціонування систем і […]...
- Західні концепції структури і динаміки наукового пізнання Проблема структури і динаміки наукового пізнання – одна з центральних у філософсько-методологічному аналізі. Представники неопозитивізму (М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап та ін.) Зосереджували свою увагу на структурі наукового знання, тоді як постпозітівістов (Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд та ін.) Робили упор на аналізі динаміки наукового знання [58]. Неопозитивісти, будучи фахівцями в галузі точних […]...