Наука і культура Філіппін
В області науки найважливішими координуючими центрами є Національний науково-дослідний рада Філіппін і Національне управління науки. З сер. 1970-х рр. діє Філіппінська центр фундаментальних досліджень при Університеті Ф., координуючий наукову діяльність різних університетів та інших наукових установ. Центр бере участь у розробці державних програм розвитку науки. Основні джерела фінансування науки – державний бюджет і допомогу урядів окремих країн і міжнародних організацій. Практичні дослідження здійснюються в основному у великих корпораціях. Провідні університети – державний Університет Ф., приватні – Університет Св. Фоми, Ма-нільський Атенео, Університет Сілліман. Наука відчуває нестачу коштів на її фінансування.
Просвітою керує Міністерство освіти і культури. Державними вищими навчальними закладами керують Поради регентів. Початкову освіту державне, обов’язкове та безкоштовне. Середня школа на 95% приватна, вища – на 80%. Брак фінансування державою системи освіти гальмує його розвиток. Державні асигнування на освіту майже на 84% спрямовуються в початкову школу, близько 15% – в середню і 1% – у вищу. У початковій школі в 2002 навчалося близько 15 млн дітей 7-12 років, у середній – 6 млн, у вищій, включаючи коледжі, – св. 2,5 млн.
Протягом тривалого періоду (майже 400 років) Ф. були об’єктом вестернізації, що зробила глибокий вплив на розвиток духовної культури, в якій привнесені з Заходу чужорідні культурні цінності частково відторгалися, частково засвоювалися філіппінцями відповідно до їх світосприйняттям і естетичним досвідом. Сучасна духовна культура Ф. відзначена зростанням “культурного націоналізму”, пошуками самобутності і культурної самоідентифікації філіппінців. У Конституції Ф. національна культура визначена як “єдність у різноманітті”. Держава заохочує свободу творчості, підтримує діячів культури і творчі об’єднання через систему грантів, стипендій і т. П. Основоположник філіппінської літератури – Х. Рісаль (1861-96), письменник, публіцист, вчений, скульптор, національний герой Ф., чиє ім’я відоме за межами країни. Його літературні твори і публіцистика зробили вирішальний вплив на розвиток національної самосвідомості філіппінців, хоча писав він переважно по-іспанськи. Сучасна філіппінська література багата іменами, жанрами, напрямами. За великомасштабних і глибині тематики, високохудожнього стилю виділяється англомовна і тагалоязичная література (розвивається та література регіональними мовами). Багато творів письменників і поетів, які пишуть англійською та тагальській мовах, видаються у США і Європі, в тому числі в Росії. Великі імена в англомовній прозі – Н. В. Гонсалес, Нік Хоакін, поети Х. Лансанг-мол., Р. Тініо, Ф. Крус і багато ін. Найбільша фігура в та-галоязичной літературі – поет і новеліст А. В. Ернан-дес (1903-70), на творах якого виховані покоління сучасних літераторів. Ще іспанці відзначали незвичайну обдарованість філіппінців в образотворчому мистецтві, їх особливе почуття кольору (фарби тропіків). Образотворче мистецтво Ф. 20 в. аж до наших днів вбирає самі різні впливи: від академізму, реалізму, імпресіонізму, абстракціонізму, різного роду сучасних авангардистських течій до своєрідного філіппінського примітивізму. Найбільш відомі імена в образотворчому мистецтві Ф.: художники К. Франсіско, В. Манансала, А. Лус, Аніта Магсайсай-Хо, скульптори Н. Абуева, С. Сапрід та ін. В архітектурі філіппінських міст відображена історія країни: кожна епоха залишила свої символи (іспанське бароко 16-17 ст., неокласицизм поч. 20 ст., конструктивізм 1930-х рр., сучасна багатоповерхова забудова ділових районів, приміром Макаті в Великій Манілі). Найбільш відомі архітектори-філіппінці 1970- 90-х рр. – Л. Локсін, С. конс.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)