Натюрморт як жанр

Слово натюрморт походить від французького словосполучення “nature morte”, що дослівно означає “нежива природа”. Зараз їм позначають один з жанрів образотворчого мистецтва. Основною відмінною рисою даного жанру є зображення неживих предметів в реальному побутовому обстановці. Можливо також створення композицій з предметів, об’єднаних художником в тому чи іншому поєднанні і в тому середовищі, яку створив художник. На картині можуть бути зображені як реальні предмети, так і їх неймовірно спотворені варіанти. Часто такі спотворення в натюрморті носять глибокий внутрішній зміст. Вперше визнав натюрморт як самостійний жанр живопису і став у ньому працювати венеціанський майстер Я. де Барбара. Найбільший розквіт цього жанру припадає на 17 століття. Саме в цей час натюрморт набуває широкого поширення в Європі і набуває безліч прихильників серед художників. Одними з найбільш яскравих прихильників даного жанру стають фламандці Ф. Снейдерс і Я. Фейт.

Їхні картини відрізняються повнотою форм і виразністю фарб в зображенні природи. Іншими, не менш відомими прихильниками, стають іспанські художники Ф. Сурбарана і Х. С. Котана. На їх картинах панують строгість і виразність композиції. Але особливо вишукані натюрморти, виконані голландськими художниками П. Клаасом, В. Хедом, В. Калфом і А. Бейереном. Вони дають виразно відчути атмосферу домашнього затишку. Своєрідні натюрморти у виконанні матера живопису французького походження Ж. Б. Шардена. Композиція його творів гранично проста. У роботах художник оспівує красу повсякденності. У 19 столітті натюрморт став дещо іншим. Художники, які працювали в цьому жанрі, стали звертатися до соціальної тематики, яка знаходила втілення в їхніх творах.

Особлива роль в перетворенні жанру належить художникам з Франції. Відомими представниками французької школи були О. Домье, П. Сезанн, В. ван Гог, Е. Мане. Кожен з них вніс в жанр натюрморту щось своє. О. Домье надавав своїм натюрмортів гостру соціальну виразність. Е. Мане на картинах передавав найдрібніші зміни навколишнього світу. П. Сезанн грав кольором, щоб створити скульптурну об’ємність зображень. В. ван Гог запропонував новий погляд на звичайні предмети, граючи колірними плямами на своїх полотнах. У ХХ столітті натюрморт знайшов нове життя. Він стає жанром художніх експериментів. Художники в своїх роботах приділяють пильну увагу дослідженню геометрії речей, що оточують, прагнуть виявити різноманіття геометричних форм. Особливо цікаві в зазначеному плані роботи П. Пікассо та Ж. Брака, В. Є. Татліна, Л. С. Попової.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Натюрморт як жанр