Наслідування – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС
Наслідування в літературному процесі – це свідоме використання автором творів попередників для вираження власних думок, емоцій, настроїв, почуттів. При наслідуванні ступінь використання твору іншого письменника є більш високим, ніж при запозиченні. І це виправдано, оскільки наслідування має набагато виший рівень новаторства та розвитку певної літературної традиції. У світовій літературі багато випадків наслідування має послання Горація “До Мельпомени” (Г. Державін – О. Пушкін – В. Брюсов – М. Рильський). Зустрічається наслідування в І. Франка (цикл “На старі теми”), М. Старицького (“На мотив з Гайне”, “Як з тобою ми спізнались…”). Іноді наслідування, як це ми бачимо в Т. Шевченка, є цілком самостійним твором (“Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)”, “Осії. Глава XIV (Подражаніє)”). Багатовікову традицію наслідування можна простежити в ряді літератур народів Сходу. Зокрема, знамениті “П’ятериці” Навої, Хосрова, Джамі є також наслідуванням п’яти поем (“Скарбниці таємниць”, “Хосров і Ширін”, “Лейлі й Меджнун”, “Сім красунь”, “Іскандернаме”) азербайджанського поета XII – початку XIII століття Нізамі. До наслідування наближаються переспіви з творів інших авторів. Найчастіше це буває з віршами, написаними за мотивами якихось творів. Так, вірш “Рибалка” П. Гулака-Артемовського є переспівом відомої балади Гете, а “Маруся” Л. Боровиковського – це переспів балади В. Жуковського “Світлана”.
Related posts:
- НАСЛІДУВАННЯ Наслідування в літературному процесі – це свідоме використання автором творів попередників для вираження власних думок, емоцій, настроїв, почуттів. При наслідуванні ступінь використання твору іншого письменника є більш високим, ніж при запозиченні. І це виправдано, оскільки наслідування має набагато вищий рівень новаторства та розвитку певної літературної традиції. У світовій літературі багато випадків наслідування має послання Горація […]...
- Епігонство – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Епігонство (грец. Έπίγονοζ – народження, пізніше – нащадок) – наслідування, що характеризується несамостійністю художнього мислення, поверховим жалюгідним копіюванням певних літературних творів попередників. Епігонство тісно пов’язане з проблемами взаємодії традицій і новаторства в розвиткові світової літератури. Продовження кращих традицій, творчий підхід до засвоєння досягнень попередніх поколінь письменників є важливою ознакою прогресу в літературному розвиткові. Епігони виявляються […]...
- ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Художні взаємовпливи – це різного характеру впливи одних мистецьких явиш на інші, розмаїті форми впливу всередині літератури чи взаємозв’язки сучасної літератури з художньою культурою минулих епох, звернення до творчості різних народів. При цьому відсутні просторові та часові перешкоди, різнопланові та хронологічно віддалені явища можуть опинитися поряд, подібно до того, як у людській пам’яті можуть зафіксуватися […]...
- Запозичення – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Однією із форм літературних зв’язків є запозичення, тобто творче перенесення сюжетної схеми, обставин, характерів героїв, композиції образів, мотивів тощо із однієї художньої системи до іншої. При цьому нові твори, які з’являються в такому випадку, мають виразні ознаки першоджерела. Однак запозичуючи в попередників, письменник дає власне ідейно-художнє розв’язання конфлікту. Класичним прикладом запозичення є використання так званих […]...
- Пародіювання – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Пародіювання (грец. παρωδία – переробка на смішний лад) – наслідування, що спотворено повторює особливості оригіналу, виражає сатиричне чи критичне ставлення до окремих героїв, ідей, стилістичних особливостей першоджерела. Уже в стародавній Греції до цього прийому звертався Арістофан у комедіях “Хмари” та “Жаби”. Перша з них пародіює знаменитого філософа Сократа і його учнів, друга – трагедії Еврипіда. […]...
- Цитування – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Цитування (лат. Citatum від Cito – викликаю, проголошую, називаю) – це пряме художнє використання першоджерела з посиланням на нього, введення тексту іншого автора до тексту власного твору, пряме, а іноді опосередковане запозичення окремих елементів і тем із літературного першоджерела. Зокрема, І. Франко в поемі “Лісова ідилія”, присвяченій М. Вороному, вкладає в його уста такі слова: […]...
- Варіація – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Варіація (лат. Variatio – зміна) – використання чужого тексту шляхом його переробки, при залишенні без змін окремих структурних рис оригіналу. Зокрема, М. Рильському належить вірш “Варіації”, що є переробкою раннього твору М. Коцюбинського “Наша хатка”. При цьому М. Рильський зберіг розмір і ритмічну структуру першоджерела. У С. Крижанівського є поезія “Звучить мій голос у темряві”, […]...
- Суперництво – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Помітну роль у літературних взаємовпливах відіграє творче Суперництво – процес, в якому письменник змагається з попередником: у одних він учиться, від інших відштовхується, прагнучи виграти творче змагання, як це робив у свій час М. Лєрмонтов стосовно Дж. Байрона. В українській літературі творчим суперництвом позначена діяльність В. Стефаника і Г. Косинки, які плідно працювали в жанрі […]...
- Концентрація – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Концентрацією в літературознавстві називають явище, суть якого полягає в інтеграції, поглинанні великим письменником творчості своїх попередників і сучасників. Більшість із них стають цікавими для нащадків не власною літературою, а тим фактом, що всі вони в історико-культурному відношенні освітлені генієм великого митця, творча спадщина якого зберігає неминущу цінність для наступних поколінь. Таких людей небагато в кожній […]...
- Відштовхування – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Смисл цього поняття полягає в тому, що письменник не сприймає художньо-концептуальну специфіку творчості своїх попередників. Водночас він відчуває спорідненість у використанні художніх засобів чи в стильовій манері викладу матеріалу. Основа подібної взаємодії грунтується на дихотомії “дружба – ворожнеча” творчих принципів осмислення навколишньої дійсності. Прикладом відштовхування в українській літературі може бути творчість неоромантиків (кінець XIX – […]...
- Ремінісценція – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Ремінісценція (лат. Reminiscentia – спогад) – це один із видів творчих взаємовпливів, суть якого полягає в запозиченні окремих елементів з творчості попередників. Це можуть бути мотиви, образи, окремі вирази, деталі тощо. Обов’язковою умовою ремінісценцій є їх творча зміна, переосмислення, набуття нового змісту. Наприклад, перша редакція поеми Ігоря Муратова “Кінець Синього птаха” є ремінісценцією зі знаменитого […]...
- Традиції та новаторство – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Традиція – це передавання художнього досвіду від одного покоління письменників до іншого, його творче переломлення в історії культури. У світовому літературному процесі є традиції інтернаціональні, які виявляють себе в багатьох окремих національних літературах, виходять із творчих здобутків певних письменників, дістаючи навіть їхнє ім’я. У цьому зв’язку дослідники називають ім’я англійського поета Байрона, що дав початок […]...
- Особливості літературного процесу 70 – 90-х років ХІХ століття. Багатогранна діяльність І. Франка – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. Соціально-політична ситуація другої половини 60-х – 80-х років ХІХ століття. 2. Періодика (журнали, альманахи, газети) українською мовою: їх вплив на формування української журналістики. 3. Особливості розвитку української літератури цього періоду: поезія, проза, драматургія. 4. Літературно-критична діяльність І. Франка. Мета: поглибити знання студентів про особливості розвитку літературного процесу цього періоду, його основні стильові напрями […]...
- Художні особливості літературного процесу кінця ХІХ-початку ХХ століття – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. Історія української літератури ХХ століття як час боротьби України за свою незалежність і державність. 2. Українські літературні журнали, альманахи в 20 – 30-х років XX ст., їх роль в організації літературного процесу. 3. Об’єднання літературно-мистецьких сил України. Роль української національної ідеї. Характеристика літературних організацій і угруповань, їх ідейно-естетичні платформи. 4. Поняття “Розстріляне відродження”. […]...
- Розвиток української літератури на новому історичному етапі. Культова деформація соціалізму та її згубні наслідки для літературного процесу. Літературна дискусія 1925-1928 pp. Облудні політичні звинувачення чесних і відданих народові письменників. – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. сформувати у старшокласників уявлення про особливості розвитку літератури на початку XX століття; познайомити із розмаїттям стильових манер, літературних об’єднань, здобутками і втратами у літературному процесі після жовтневого перевороту, прищеплювати любов до рідного слова і гордість за творчі успіхи українських митців. Тип уроку. лекція. Обладнання. портрети письменників, вислови про їхню творчість та літературний процес того […]...
- Життєвий і творчий шлях В. Винниченка – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. Неординарність постаті В. Винниченка – політика і письменника. 2. Особливості проблематики малої прози письменника: поєднання художності й публіцистики. 3. Проблеми патріотизму, псевдопатріотизму, ура-патріотизму, вибір гідної позиції і дотримання її в складних життєвих умовах (драми “Між двох сил”, “Базар”). Мета: поглибити знання студентів про життєпис, етапи становлення та творчу спадщину В. Винниченка; схарактеризувати особливості […]...
- Життєвий і творчий шлях Т. Шевченка як високопатріотичний взірець служіння своєму народові – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. До питання про геніальність Т. Шевченка. Поезія митця як виразник національної самосвідомості. 2. Періодизація творчості Т. Шевченка. 3. Історія України в поемах “Гайдамаки”, “І мертвим, і живим…”. Мета: поглибити знання студентів про життєпис, етапи становлення та поетичну спадщину Т. Шевченка, формувати усвідомлення складності історичної долі українського народу, ознайомити з ідейно-проблематичною спрямованістю означених поем. […]...
- Вступ до вивчення курсу Історія української літератури – СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВІД ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ План 1. Мета, предмет і завдання інтегрованого курсу “Історія української літератури”. 2. Періодизація історії української літератури (від давнини до сучасності) як історія становлення національно-ціннісних та морально – духовних орієнтирів українців. 3. “Енеїда” І. Котляревського як перший твір нової української літератури. Мета: окреслити предмет, мету і завдання курсу; подати періодизацію історії української літератури; схарактеризувати особливості розвитку […]...
- Класицизм – провідний напрям літератури XVII ст. – Етапи його розвитку – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ Проголосивши культ розуму, класицизм вимагав розумної регламентації художньої творчості. Звідси в ньому чіткість, простота і переконливість в усьому: в ідеях, життєвих ситуаціях, людських характерах. Ідеал прекрасного, який класицизм вбачав у античності, він намагався поєднати із розумним. У своїх пошуках розумних правил творчості класицизм звертався до античних теоретиків літератури – Аристотеля, Горація, брав за взірець їхні […]...
- Літературний процес. Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їхнього розвитку в різних країнах Мета: ознайомити учнів з поняттям “літературний процес”, розкрити основні позиції розвитку літератури в контексті різних культурно-історичних епох, показати специфіку виникнення і функціонування літературних напрямів і течій у різних країнах; сприяти формуванню в учнів цілісного діалектичного сприйняття і розуміння літературного процесу як духовного центру культури людства. Обладнання: схеми-таблиці “Світоглядно-естетичні моделі культурно-історичних епох”. Перебіг уроку І. Організаційний […]...
- ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Світова література має багатовікову історію свого розвитку, яка характеризується періодами злетів і занепадів, блискучих перемог і нищівних поразок. У цілому ж можна говорити про поступальний розвиток, унаслідок якого ми сьогодні маємо “Іліаду” та “Одіссею” Гомера й інтимні вірші Сафо, “Витязя в тигровій шкурі” Шота Руставелі, “Слово о полку Ігоревім” невідомого автора, “Божественну комедію” Данте і […]...
- Левко Іванович Боровиковський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Один із найяскравіших представників українського романтизму цього періоду – Левко Іванович Боровиковський. Близький до гуртка Срезневського, він захоплювався фольклористикою, обробляв народні сюжети у своїх віршах та баладах. Велику увагу Л. Боровиковський приділяв перекладанню творів польських та російських поетів (О. Пушкіна, А. Міцкевича, І. Красіцького). Злет творчості Л. Боровиковського припадає на 1828-1834 роки. У цей період […]...
- ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ √ На виформування сучасної української літератури і утворення нової Генерації митців “постчорнобильської епохи” вплинула ціла низка подій, що відбувалися і продовжують відбуватися в суспільстві: 1986 р. – Аварія на ЧАЕС і наслідки цієї катастрофи. 1991 р. – Здобуття незалежності і початок розвитку нової суверенної держави. 2004 р. – Помаранчева революція, вибори Президента тощо. 2013 р. […]...
- Микола Іванович Костомаров – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Микола Іванович Костомаров був одним з найталановитіших культурних діячів XIX століття. У його доробку понад 300 історико-наукових, публіцистичних, літературно-критичних та художніх творів. До найкращих творів М. Костомарова належать збірки балад та ліричних поезій “Українські балади” (1839 р.) та “Вітка” (1840 p.), стаття “Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке” (1843 p.). Як поет-романтик М. Костомаров віддавав […]...
- Давня література – Особливості літературного процесу Становлення нашої літератури пов’язане з прийняттям християнства. Це сталося в 988 році за правління київського князя Володимира Святославича. Церковні потреби пожвавили перекладацьку діяльність. Були перекладені окремі частини Біблії, тексти для церковної відправи, проповіді. Перекладна література вплинула на розвиток оригінального письменства. Почало розвиватися місцеве літописання. Першим літописом стала “Повість временних літ”. Автором творів повчального характеру був […]...
- СПЕЦИФІКА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ВИДАНЬ ЯК ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ 20-30-Х РР. ХХ СТ Мар’яна Гдакович Літературний процес 20 – 30-х рр. ХХ ст. – один із найпотужніших періодів в історії української культури, який змінив ідейно-естетичні засади розвитку культурного процесу. Національна література була одним з найвагоміших чинників розвитку української культури. Українське культурне відродження, яке спричинило самоусвідомлення і самоутвердження нації, було несумісне з політикою більшовизму – комуністичний режим знищив українське […]...
- Літературні стилі та напрямки – Літературний процес 1-ї половини ХІХ століття Щодо власне літературного процесу початку ХІХ століття, то на нього мав значний вплив дух просвітництва. Світські вчення поступово витісняли релігійну ідеологію, занепадала книжна українська мова, посилювалися демократичні ідеї, з’являвся інтерес до життя простого народу. Штучно загальмований розвиток літератури прискорився від початку ХІХ століття. Він супроводжувався поєднанням у творах літератури перших десятиліть різних стилів – класицистичного, […]...
- Фактори політичного процесу Специфіка політичних процесів Розглядаючи політику через призму поняття “політичний процес” необхідно сконцентруватися на більш рухомому і актуальному її аспекті – всіляких діяннях людей, націлених на реалізацію тієї або ж іншої мети. Важливими рисами подібних діянь являються: Концентрація зусиль саме на сукупних проблемах, необхідно існування суспільної цілісності; Розгляд країни, її інтересів в якості ключових сфер вирішення […]...
- Живописна спадщина Т. Г. Шевченка – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Поезія й живопис у творчості Т. Г. Шевченка нерозривно пов’язані. У живописі він був поетом, у поезії – живописцем. Малювання і поезія стали для Шевченка життєвою потребою, вираженням його творчої індивідуальності. До нас дійшло 240 поетичних творів великого Кобзаря і 1200 мистецьких робіт художника. Видатний митець пробував себе у різноманітній техніці, навіть у скульптурі, а […]...
- Періодизація історичного та літературного розвитку Перша половина XIX століття з точки зору історії – історична епоха, що почалася Великою французькою революцією 1789-1793 років і завершилася в Європі наприкінці 1840-х років, а в ряді країн, у тому числі в Росії, США, Індії, Китаї, навіть в наприкінці 1850-х років. З точки зору літературного руху, періодизація якого внаслідок відносно самостійного розвитку не збігається […]...
- Складна картина літературного процесу 20-30-х років XX століття. Художньо-публіцистична творчість М. Хвильового – ПРАКТИКУМ 1. Історична обстановка в Україні у 1917 – 1930-х рр., комплекс проблем соціально-економічного, державно-національного, мовного, культурного характеру та їх вплив на літературне життя. 2. Модерністський дискурс та його різновиди. Розмаїття стилів, художніх манер та форм творчості. 3. Українські літературні журнали, альманахи в 20 – 30-х років XX століття, їх роль в організації літературного процесу. 4. […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 1. Бехер И. В зашиту поэзии. Москва, 1959. 2. Борее Ю. Б. Художественный процесс (проблемы теории и методологии) // Методология анализа литературного процесса. Москва, 1989. С. 4-30. 3. Бушмин Л. Преемственность в развитии литературы. Ленинград, 4. Верли М. Общее литературоведение. Москва, 1957. 5. Клочен Г. Поетика Бориса Олійника. Київ, 1989. 6. Легший Б. Твори: У […]...
- Поезія – Пантелеймон Олександрович Куліш – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Поезія – це зафіксоване в поетичних рядках почуття. Поетичний доробок Пантелеймона Куліша налічує п’ять поетичних збірок оригінальних творів громадсько-політичного та інтимного характеру, історичні та побутові поеми, збірки: “Досвітки”, “Хуторна поезія”, “Дзвін”, “Позичена кобза”, “Хуторні недогарки”, до яких увійшли понад десять поем: “Україна”, “Маруся Богуславка”, “Сторчак і Сторчаниха”, “Кумейки”, “ГрицькоСковорода”, “ДонЖуан”, “Куліш у Пеклі”, “Настуся”, “Солониця”, […]...
- Тести для самоконтролю – Літературний процес 2-ї половини ХТХ століття. І. Нечуй-Левицький 1. Хто допоміг початківцеві І. Нечуєві-Левицькому вперше надрукувати свої твори в журналі “Правда”: А) П. Куліш; Б) Марко Вовчок; В) Панас Мирний; Г) О. Стороженко? 2. Хто автор історичних творів “Гетьман Іван Виговський”, “Князь Єремія Вишневецький”: А) М. Драгоманов; Б) П. Куліш; В) І. Нечуй-Левицький; Г) Марко Вовчок? 3. Який із названих творів належить І. […]...
- Нова українська література – Особливості літературного процесу Кінець XVIII століття став початком нової української літератури. Оновились жанри, змінилось коло авторів і читачів, а головне – з’явились нові герої з народного середовища. За відсутності української держави національна свідомість підтримувалась завдяки розвитку культури й літератури. Саме література тривалий час була основним чинником, який об’єднував українське суспільство. Вона виступила проти духовного поневолення нації, постійно нагадувала […]...
- Загальна характеристика англійського Відродження. Періодизація літературного процесу в Англії за доби Відродження Особливості англійської літератури гуманізму зумовлені також її порівняно пізнім характером. Вона опиралася на надбання ренесансної культури європейських країн, де гуманізм розвинувся раніше, активно вбирала їхній літературний досвід і завдяки цьому розвивалася прискорено. В ній органічно поєдналися цей здобуток континентальних країн та національна літературна традиція і фольклор. Ранній період розвитку літератури припадає на кінець XV – […]...
- Літературний процес Літературний процес. Естетичні та суспільні фактори його розвитку. Стиль. Літературний напрям. Художній (творчий) метод. Характерні ознаки бароко, класицизму, сентименталізму, романтизму, реалізму, натуралізму. Види реалізму. Соцреалізм. Інші методи в художній практиці української літератури. Модернізм. Постмодерн. Під літературним процесом найчастіше розуміють складний розвиток художньої літератури, закономірності якого вивчаються історією літератури та літературною критикою (елементами його є художні […]...
- Балади – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Ранній період творчості Т. Шевченка ознаменувався написанням трьох балад: “Причинна”, “Тополя” , “Утоплена”. Як відомо, баладу “Причинна” було написано 1837 p., ще до викупу Поета з кріпацтва. Тому дехто з дослідників саме цей рік вважає початком першого періоду творчості. Усі три балади являють собою зразки романтичної поезії. В основі кожної з них лежить конфлікт між […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Наслідування Корану” Закінчивши перебування на засланні на Півдні країни, Пушкін потрапив під домашній арешт. Практично два роки він жив в своєму родовому маєтку і щодня відчував на собі погляд наглядача. Таку позицію прийняв батько поета, намагаючись спостерігати і стежити за своїм сином. Олександр Сергійович не залишав території рідного дому. Він ходив у гості до сусідів і там […]...
- Національна своєрідність російського роману ХІХ ст. Значення Федора Михайловича Достоєвського для розвитку соціально-філософського та психологічного роману. Наслідування митцем традицій М. В. Гоголя – Росія – РОМАН ХІХ СТ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання особливостей перебігу російського літературного процесу ХІХ ст., життя та творчості Ф. М. Достоєвського; розуміння значення його творчості для розвитку романістики; творчі здібності; культуру мовлення; аналітичне мислення; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; прагнення нових знань; комунікативну: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; […]...