НАШ ТАРАС І ВЕЛИКИЙ КОБЗАР – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ
Матеріал уроку. Тарас Шевченко “Про себе”.
Мета. Розширити знання учнів про життя Т. Г. Шевченка, ознайомити з деякими відомостями про дитинство поета; розвивати навички виразного читання, збагачувати словниковий запас школярів, вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного; виховувати бажання глибше ознайомитися з біографією великого Кобзаря.
Обладнання. Портрет Т. Г. Шевченка, книга “Кобзар”, ілюстрації “Мальовнича Україна”, картки зі словами.
Хід уроку
I. Підготовка до вивчення нового розділу.
Розгляд ілюстрацій про рідний край.
– Як ви розумієте слова “рідний край”? Де, по-вашому, найкраще місце на землі?
– Ви знаєте, що наша земля зветься Україна, ми звемося українцями. Ми любимо свій край, шануємо і поважаємо всіх людей Землі.
А чи знаєте ви, діти, що Україну теж шанують і знають у світі? Яких ви знаєте людей, що принесли славу Україні?
Добре відомі в усьому світі й імена таких визнаних майстрів поетичного слова, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Павло Тичина, Максим Рильський. Творчість цих видатних українських поетів назавжди увійшла у скарбницю світової літератури.
У розділі “Видатні письменники України” ви зможете ближче ознайомитися із чудовими творами цих поетів.
II. Доповнення знань учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка.
1. Розповідь про Шевченка.
– Волею історії найбільш ототожнений з Україною, представляє нас, українців, народам світу – Тарас Григорович Шевченко. Він – наш великий поет, наша честь і слава. Ми називаємо його Кобзарем. Так поет назвав книгу всього свого життя – “Кобзар” (Демонстрація книги). Вона стала настільною для всього нашого народу. Кобзарями називаємо також народних співців, які виконують пісні, супроводжуючи свій спів грою на бандурі чи кобзі. Отже, Шевченко був і є народним поетом-співцем.
І вам, дітям, потрібно знати його твори. Давайте пригадаємо основні етапи життя Т. Г. Шевченка. (Діти, підготовлені заздалегідь, по черзі розповідають про поета.)
– У с. Моринці на Черкащині в хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник – це народилася дитина. Для пана – нова кріпацька душа, а для України – великий поет, буремний Тарас, незламний Кобзар. Це сталося більш як двісті років тому, 9 березня 1814 року.
– Світлі дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса і принесло лихо в Шевченкову родину, – смерть матері. Мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло: сльози, бійки, сварки, образи і приниження.
На 12 році Тараса спіткало нове горе – раптово, простудившись у дорозі, помер батько.
– Пригадайте, які слова сказав він Тарасові, вмираючи.
– Що ви знаєте про цей період життя поета? (Діти пригадують і розповідають про те, що хлопчик, залишившись круглою сиротою, був недоглянутим і беззахисним. У нього рано проявилися здібності до малювання. Прагнучи здобути освіту, стає наймитом дяка у школі. Пізніше шукає в сусідніх селах учителя малювання, 13-річним пасе ягнят. А потім стає козачком пана Енгельгарда.)
– Доля привела 17-річного Тараса до Петербурга, пишної і величавої столиці Російської імперії, до міста, де він прожив у цілому 17 років, де відбулися важливі події його життя, де він став художником і вільною людиною.
– 22 квітня 1838 року пан видав вільну своєму кріпаку Тарасові Шевченку. Це сталося завдяки відомим діячам живопису і літератури того часу: В. Жуковському, К. Брюллову, Є. Гребінці, В. Григоровичу, А. Мокриць – кому, які зібрали і заплатили за поета 2500 крб.
– Ще одна подія, знаменна не тільки в житті Тараса, а й важлива для всієї України, – вихід у світ книги віршів “Кобзар” у 1840 р. Справді, “Кобзар” належить до тих книжок, які найбільше друкують і читають у всьому світі. То святиня, національна Біблія України.
– За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали – 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров’я. Вирок царя мав означати й духовну смерть Кобзаря – йому заборонялося писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати – писав і малював, ховаючи у “захалявні книжечки”.
– Через 10 років поета звільнили, він повернувся у Петербург, 1859 року ще раз, втретє і востаннє відвідав Україну. Хворий поет доживав свій страдницький вік у Петербурзі. Уже будучи хворим, видав український буквар для недільних шкіл, планував видати ряд підручників.
– Помер Т. Шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Але у травні цього ж року тіло великого Кобзаря було перевезене в Україну. З того часу 22 травня – День пам’яті поета, день національного трауру України.
Світлий нетлінний образ степової Чернечої гори – могили великого Кобзаря – став національною святинею.
2. Опрацювання статті про поета “Тарас Шевченко”.
А) Читання статті мовчки.
– Що нового ви дізналися зі статті?
Б) Вибіркове читання.
– Що розкривав поет у своїх творах?
– Які є провідні музеї, пов’язані з іменем Шевченка?
– Про що розповідають експонати Національного музею Тараса Шевченка в Києві?
III. Опрацювання частини оповідання Тараса Шевченка “Про себе” (с. 81-82, до слів “…до чужого села”).
1. Робота над заголовком твору.
– Прочитайте назву оповідання Тараса Шевченка. Чому воно має таку назву?
– Про які спогади поета ви хотіли б прочитати? Чому?
2. Словникова робота.
А) Читання “пірамідок” слів.
Село | Вбога | Стара |
Долина | Спомини | Сьогодні |
Невелика | Прегарним | Улюбленець |
Подивитися | Прокинувшись | Викупавшись |
Червонобокими | Широколистими | Темно-зеленими |
– Прочитайте найдовше і найкоротше слово. Прочитайте спочатку усі іменники, а тоді – прикметники.
– Прочитайте слова кожної колонки на одному мовному видиху.
– Поясніть значення слова “спомини”.
Б) Тлумачення незрозумілих слів.
На дошці написані тлумачення слів. Учитель на картках-блискавках показує слова, пояснення яких діти добирають з дошки.
3. Первинне з частиною твору (учні читають вголос “ланцюжком”).
– Де відбуваються події?
– Хто головний герой твору?
– Куди пішов хлопчик?
4. Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.
– З чого починається твір?
– Прочитайте опис села, яке згадує Шевченко.
– У якому віці автор писав цей твір? Доведіть словами твору.
– З яких слів зрозуміло, що дитинство хлопчика пройшло у бідності?
– Кого ще з любов’ю згадує Кобзар?
– З чим порівнює письменник батьківський сад? Прочитайте його опис.
– Чому він видавався найкращим у світі?
– Прочитайте рядки, у яких автор вперше згадує білявого хлопчика. Як ви думаєте, хто цей хлопчик?
– Яке питання хвилювало малого?
– Куди дійшов хлопчик? Прочитайте, яка картина відкрилася його очам.
– Про кого з рідних ще згадує Шевченко?
– Чому хлопчик припинив подорож до залізних стовпів? Куди він попрямував?
5. Вправи на розвиток навички читання.
А) Гра “Засічка-кидок”.
Б) Гра “Дочитай речення” (Проводять учні).
6. Передбачення змісту наступної частини.
– Перечитайте речення, яке починається “І він, скотившись, немов барильце…”. Пофантазуйте, що може трапитися з хлопчиком далі.
IV. Опрацювання продовження оповідання Тараса Шевченка “Про себе” (с. 82-84, від слів “На його щастя…” і до кінця) (другий урок).
1. Словникова робота.
Читання колонок слів.
Мажа | Батіг | Сідай |
Мовив | Богом | Гукнув |
Поганяє | Приблуда | Подумавши |
Смеркалося | Журливий | Посадовила |
Під ‘їжджаючи | Смиренний | Оксамитовому |
Читання кожної колонки зверху вниз (“луною” за вчителем) і знизу вверх (“буксиром” із сусідом по парті).
– Доберіть синоніми до слів “журливий” (Сумний, зажурений, печальний), “подумавши” (Поміркувавши, пометикувавши), “смеркалося” (Темніло, вечоріло, сутеніло).
– Які слова серед даних – синоніми? Продовжте цей синонімічний ряд. (Мовив, гукнув, сказав, говорив.)
– Пояснення яких слів є у підручнику? Прочитайте.
2. Первинне ознайомлення з твором (читання мовчки).
– Хто допоміг хлопчику повернутися додому?
3. Вибіркове читання. Робота над змістом.
– Чи правильним було передбачення, що героєм твору був сам Шевченко? Доведіть словами твору.
– Хто біля перелазу чекав малого мандрівника?
– Чому хлопчик ще довго не міг заснути? Прочитайте його думки.
4. Вправа на розвиток швидкості читання.
А) Гра “Хто читає швидше?”.
– Знайдіть і прочитайте речення, в яких є такі вирази: “на передку чумацького воза”, “на оксамитовому спориші”, “посадовила в кружок”, “назвала мене приблудою”, “Катерині й Микиті”, “я заснув”.
Б) Вправляння в інтонаційному читанні (робота у парі).
Діти вправляютъся у читанні один одному уривка від слів “Дивлюся через перелаз на двір…” до слів “Я довго не міг заснути…”, намагаючись інтонацією голосу передати ніжність, доброту, сердечність сестри поета Катерини.
5. Характеристика головного героя.
– Які риси характеру хлопчика проявилися у цьому епізоді його життя?
– На дошці записані слова. З’єднайте з іменем ті, які характеризують хлопця. Доведіть свої думки словами тексту.
6. Робота в зошитах (с. 36-37, завд. 1-4).
V. Доповнення знань учнів про Т. Г. Шевченка.
– Розгляньте репродукції картин на с. 80 і с. 81. Хто їх автор?
– Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Григоровичу Шевченку належить особливе місце не тільки як поетові, але і як талановитому художнику. Саме як художник Шевченко займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Адже він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.
Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Малював ними стіни, лави, стіл… Малював у хаті і надворі, вдома і в гостях… Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть призьба. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей.
Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби почав робити у 22 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Жіноча голівка” створений у 16 років. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника Шевченка. Саме бажання стати справжнім художником змушували юнака в білі ночі виходити в Літній сад Петербурга і змальовувати статуї. Тут відбулась перша зустріч Тараса зі своїм земляком художником І. Сошенком, який зацікавився обдарованим хлопцем і вирішив допомогти йому. І. Сошенко давав поради і консультації художнику-початківцю, знайомив його з видатними діячами російської і української культур (Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою), спільними зусиллями яких талановитого кріпака було викуплено з кріпацтва. Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. За час навчання в ній його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Під час подорожі в Україну любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин під назвою “Живописна Україна”, на яких відображено історичні місця, побут і природу країни. Куди б не закидала важка доля Шевченка, він ніколи не випускав з рук олівця: малював чи писав вірші.
Небагато з тих, кому випало безсмертя, здобули його такою дорогою ціною, як Тарас Шевченко. Доля не шкодувала для нього найжорстокіших випробувань і страждань. Прожив Шевченко лише 47 років, з них 25 – у кріпосному рабстві, 10 – у тюрмах та на засланні. А решту – постійно перебував під недремним жандармським оком, воюючи із нестатками. Помер він самотнім у казенній комірчині, не здійснивши навіть природної людської мрії про сімейний затишок у власному домі.
VI. Підсумок уроку.
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Продовжте речення:
– Сьогодні я дізнався…
– Мене вразило…
– Я відчуваю…
– Я впевнений (а), що…
(1 votes, average: 5.00 out of 5)