Населення. Демографічна ситуація

Останнім часом населення зарубіжної Європи стало зростати дуже повільно. Складна демографічна ситуація. У деяких країнах існує депопуляція, змінюється і віковий склад населення, зростає частка людей. Все це призвело до різкої зміни частки регіону в світовій системі зовнішніх міграцій населення. ЗЕ перетворилася на головний світовий вогнище трудової імміграції. Тепер тут налічується 12-13 млн іноземних робітників (Gastarbeiter) та членів їх сімей – негромадян. Для країн, що приймають велику кількість емігрантів і біженців, великий приплив людей створює багато проблем (розміщення, вікова та статева структура, відтворення населення). Наприклад, у середині 90-х рр. серед жителів ФРН було (в тис. чоловік) турок – 1855; мігрантів з колишньої Югославії – 1000; італійців – 560; греків – 350; поляків – 285; австрійців – 185; румунів – 165; іспанців – 135; французів – 90; угорців і болгар по 60; вихідців з Великобританії, США, В’єтнаму, Лівану та ін. – від 55 до 150 тис. Можна ще додати етнічних німців з країн СНД. За національним складом населення ЗЕ щодо однорідно: переважна більшість народів регіону (62) відноситься до індоєвропейської мовної групи. При цьому споріднені мови слов’янської, германської, романської груп мають значні риси подібності. Наприклад, частина південно-слов’янських народів (болгари, серби, македонці, чорногорці) користуються слов’янської графікою. Ці мови споріднені російської, української, білоруської. Наприклад, болгарське слово “ден” – день (російська мова); “Ранок” – ранок; “Завдяки” – спасибі; “Сладолед” – морозиво.

Інші слов’янські народи – поляки, чехи, словаки, хорвати, словенці – використовують латинську графіку. Наприклад, leto, zima, pole, voda, skola, otec – чеські слова. Те ж властиво і мовам уральської сім’ї. До цієї сім’ї належать фінський, угорський і естонський мови, які виділяються своєрідністю фонетичного складу і граматичних структур. Наприклад, в них відсутня граматичний рід, а функції прийменників виконують відмінкові закінчення. В угорській мові – 30, в фінсокм – 15, в російській – 6, а в німецькому – 4.

Але етнічна карта регіону не так проста. Поряд з однонаціональними, тут чимало держав зі складним національним складом. У цих державах спостерігається загострення міжнаціональних відносин.

В ЗЕ панівна релігія – християнство. У Південній Європі різко переважає католицизм, у Північній – протестантство, а в Середній вони знаходяться в рівних співвідношеннях. У Римі розташований світовий центр католицизму – Ватикан, який має свій уряд, свій банк, гвардію, закони, валюту, поштові марки і свого монарха – Папу Римського. У місті-державі проживає 1 тис. Осіб. Основна функція Ватикану – релігійна, сфера діяльності – весь світ, оскільки число віруючих католиків становить 1 млрд людей, а апарат церковнослужителів нараховує близько 400 тис. Священиків і понад 1 млн членів чернечих і напівчернечий орденів. Ватикан володіє величезними капіталами і великими землями. Папа Римський – Павло, поляк, 82 роки (2004).

Зарубіжна Європа – один з густонаселених регіонів світу із середньою щільністю населення понад 100 чоловік на 1 км2. Розміщення населення визначається передусім географією міст. Рівень урбанізації тут один з найвищих у світі: в середньому в містах живе 74%, а в деяких країнах – 80% і навіть 90%. Мережа міст дуже густа. Протягом тисячоліть поступово склався західно-європейський тип міста, коріння якого сягають до часів Римської імперії і середньовіччя. У центрі такого міста зазвичай знаходиться головна (ринкова) площа (Marktplatz) з ратушею і собором, від якої радіально розходяться вузькі вулиці старого міста з житловими будинками, магазинами.

У старому місті зазвичай зберігаються архітектурно-будівельні історичні пам’ятки. В інших частинах переважає сучасна забудова. Багато старих західно-європейські міста користуються широкою популярністю. Найбільші агломерації в ЗЕ – Лондонская, Паризька і Нижньорейнського-Рурська. Однак у 70-ті рр. почався відтік населення з центрів агломерацій спочатку в далекі передмістя, а потім і в більш віддалені дрібні міста і сільську місцевість (“зелена хвиля”). В результаті число жителів у центральних районах Лондона, Парижа, Гамбурга, Відня, Мілана та інших міст стабілізувалося і навіть стало скорочуватися. Цей процес одержав назву субурбанізації, яка пояснюється багатьма причинами: зношеністю житлового фонду та скупченістю населення в центральних частинах міст, погіршенням стану навколишнього середовища, браком місця для реконструкції підприємств, перенесенням в передмістя багатьох робочих місць, масовою автомобілізацією, а також бажанням багатьох сімей жити в власному будинку. Процес урбанізації не припинився, він охоплює і сільську місцевість, а межа між містом і селом стає все більш умовною.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Населення. Демографічна ситуація