Народні звичаї і традиції
Матеріал до уроку. Д. Білоус “Щедрий вечір”.
Мета. Ознайомити учнів з народними традиціями. Учити спостерігати, як у літературних творах зображено святкування традиційних свят українського народу, навчати аналізувати прочитані твори, удосконалювати техніку виразного читання. Виховувати любов до народних звичаїв.
Обладнання. Портрет Д. Білоуса, аудіозапис щедрівок, анаграми.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
1. Відгадування загадки.
Чудо-сани налетіли,
Скакуни везуть їх білі.
У санях сидить цариця
Білокоса, білолиця,
Рукавом махає,
Сріблом засипає. (Зима)
– Які слова вам допомогли відгадати загадку?
2. Розвиток зв’язною мовлення.
– Складіть міркування “Я люблю зиму тому, що…”.
3. Читання анаграм.
КолайМи (Миколай)
Дрікавище (Щедрівка)
Кодкаля (Колядка)
Пинкаса (Писанка)
ВоРізд (Різдво)
– Яке слово “зайве”? Чому?
– Що ви знаєте про зимові свята?
4. Читання колядки з пропущеними буквами.
(Коляд, коляд, колядниця!
Добра з медом паляниця!
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака!)
II. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
– А що ви знаєте про Щедрий вечір?
1. Розповідь учителя.
13 січня – це останній день року за старим календарем. У ніч проти 14 січня за старим стилем настає Новий рік. Передноворічний вечір – це щедрий вечір. Цього вечора щедрують. Щедрування давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров’я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалося магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень – щедрівок співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрівка увібрала в себе національні традиції нашого народу.
2. Опрацювання статті “Чи знаєш ти?”.
Діти мовчки читають статтю на с. 115 і готують відповідь на запитання.
– Який звичай зі Щедрого вечора описаний у статті?
III. Повідомлення теми і мети уроку.
– Сьогодні на уроці ми дізнаємося, як колись святкували Щедрий вечір у родині Дмитра Білоуса і яких звичаїв дотримувалися.
IV. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Д. Білоуса.
1. Розповідь учителя.
Дмитро Григорович Білоус – український поет, перекладач із болгарської мови, літературний критик, громадський діяч. Народився в селянській багатодітній сім’ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною). Після закінчення школи поїхав до Харкова, де вчився на робітничому факультеті та працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського університету. Його однокурсниками були Олесь Гончар і Григорій Тютюнник.
Навчання на філологічному факультеті Харківського університету перервала війна. У складі студентського батальйону Дмитро добровільно пішов на фронт, де був тяжко поранений. Продовжив навчання Д. Білоус у Київському університеті.
У 1969 році в Тернополі на театральній сцені тисячі глядачів вітали драматурга Д. Білоуса із вдалим дебютом: обласний драматичний театр показував перекладену ним героїчну драму у віршах болгарського автора Камена Зідарова “Цар Шишман”. Крім цього він перекладав рідною мовою твори російських, грузинських, вірменських авторів.
Найбільшу, мабуть, славу принесла Д. Білоусу збірка “Диво калинове” (1988). Усе життя поет мріяв про те, щоб привернути увагу дітей до краси нашої солов’їної мови. Він писав такі вірші, які спочатку прозвучали по радіо, а потім вийшли окремою книжкою.
2. Опрацювання статті про Дмитра Білоуса (с. 114).
– Які твори для дітей написав Дмитро Білоус?
V. Опрацювання вірша Д. Білоуса “Щедрий вечір”.
1. Виразне читання вірша вчителем.
– Яке свято описано?
2. Словникова робота.
– Прочитайте слова, виберіть серед них малозрозумілі.
Обряди | Кутя | Ковбаси |
Звичаї | Шкварки | Вареники |
Покуть | Холодці | Коржі |
Макітра | Яєчня | Пироги |
Достаток |
– Прочитайте слова, що означають страви.
– Відшукайте у підручнику значення слів покуть, макітра.
– Люди виконували певні дії за деяких обставин, спостерігали за їхніми наслідками, робили висновки щодо їх доцільності. Так створювалися певні правила поведінки, яким навчали діточок. Ці правила передавалися із покоління в покоління і ставали звичаями.
Таким чином, звичаї – це неписані закони. Ними керуються і в сімейних, у повсякденних і в суспільних, всенаціональних справах.
Обряд – від слова “ряд”, “рядити”, “порядок”. Отже, обряд створював порядок, лад у всьому: у житті людини, у стосунках з іншими людьми, з Богом.
Бити чолом – низько вклонятися кому-небудь, шанобливо вітати.
3. Повторне читання вірша учнями (вголос).
– Між ким ведеться розмова у вірші?
4. Відтворення змісту за запитаннями. Вибіркове читання.
– Із чим автор порівнює Щедрий вечір? Чому?
– Які страви господиня приготувала? Зачитайте.
– Який звичай описав Дмитро Білоус у своєму вірші?
5. Вправи на розвиток техніки читання.
1) Завдання на швидку орієнтацію в тексті.
– Відшукайте і прочитайте речення, у якому с слова “на покуті”, “рік”, “звичаї”.
2) Читання діалогу.
– Прочитайте діалог між батьком і дітьми без слів автора.
6. Робота над малюнком.
– Розгляньте малюнок на с. 115. Чи відповідає він змістові вірша?
– А що намалювали б ви?
7. Виразне читання вірша.
8. Робота з зошитом (с. 33).
VI. Підсумок уроку.
– Прочитайте щедрівку на с. 116.
– А які щедрівки знаєте ви?
Конкурс знавців щедрівок.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)