Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся”
Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах.
Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, обрядів українського села (сватання, весілля, похорону). Своїх героїв Г. Квітка-Основ’яненко шукав серед простих людей, а широке використання побутового матеріалу надавало творам національного колориту. Мабуть, тому і назвав В. Бєлінський головним героєм п’єс митця Україну з її поетичною природою та звичаями.
Повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненки – це історія ідеалістичного кохання простих людей, які зуміли подолати труднощі на своєму шляху, але трагічна смерть Марусі, а згодом і Василя, перекреслила їхні долі. Оскільки в повісті йде мова про кохання і смерть, то й обряди, які детально описав письменник, – це обряди сватання, весілля, похорону.
Повість “Маруся” вражає етнографічно-точним описом народних звичаїв, побуту селян. Це насамперед стосується весілля, на якому познайомилися Маруся й Василь. J дружки, і бояри, і старости, котрі діють на сторінках повісті, – це образи, які автор взяв із реального життя, А мова їх пересипана народнопоетичними висловами: приказками, прислів’ями, порівняннями: “Василечку, голубчику, соколику мій! Не випитуй же в мене, чи люблю я тебе; я сього тобі зроду не скажу, щоб ти не посміявся надо мною…” Так говорила Маруся до Василя, а той відповідав: “Марусенько, моя лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепілочко!” Ці щирі слова закоханих зворушують читача, від них теплішає на душі. Письменник звертає пашу увагу на те, що прості люди здатні на високі почуття.
Сватання Марусі й Василя – ще один із обрядів, який детально відтворює цю українську традицію напередодні весілля: перед дверима тричі стукнуло по три рази, господарі запалили свічку, на стіл поставили хліб. А тоді проговорив Наум традиційні слова: “Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи”. Обряд сватання витриманий письменником у дусі народнопоетичної творчості відповідно до традиції.
Не можуть залишити байдужими читача плачі-голосіння батьків за дочкою, яка вмирає. Розчулений читач ніколи не зможе забути історію кохання Марусі й Василя.
Отже, Г. Квітка-Основ’яненко зумів правдиво й реально відтворити побут, традиції і звичаї простих людей, показати, що й вони здатні на глибокі й сильні почуття.
Related posts:
- Шкільний твір на тему – Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час […]...
- Шкільний твір на тему – Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” – твір з української літератури … Утни, батьку, чтоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко. На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява Квітчиних прозових творів була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої […]...
- Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина – Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року – Творчі роботи наших користувачів – Українська та зарубіжна література – учнівські твори – власні твори учнів Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
- Твір на тему “Маруся” за повістю Квітки-Основ’яненка Найбільше запам’ятався чином в повісті Квітки-Основ’яненка є яскрава і самобутня головна героїня Маруся. Юна дівчина з перших моментів знайомства з нею вражає своєю непідробною щирістю, душевною красою і витонченістю. Маруся сама з простої селянської родини, але з дитинства не дивлячись на бідність, жила і виховувалася в любові та злагоді її батьків Наума і Насті. Виросла […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів, що українською мовою можна писати […]...
- Зобpаження життя і побуту укpаїнського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маpуся” Укpаїнські повісті й оповідання Квітки майстеpно написані у фоpмі живої, докладної pозповіді людини з наpоду мудpого стаpожила з хаpківської околиці Гpицька Основ’яненка. Пеpевтілення в оповідача з наpоду дало письменникові можливість бачити й оцінювати життєві явища з позицій пpостого селянина, вільно коpистуватися наpодною говіpкою і фольклоpними матеpіалами. Повість “Маpуся”. Каpтини селянського побуту пеpедані з великою достовіpністю […]...
- І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г Ковалем. 3. Найбільше Маруся полюбляла… […]...
- Шкільний твір на тему – Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. […]...
- Специфіка зображення людини в повісті “Маруся” – твір з української літератури Доба нової української літератури розпочинається з прекрасного твору І. Котляревського “Енеїда”. Після виходу “Енеїди”, як це часто буває по створенні справжнього шедевра, з’явилось багато наслідувачів та навіть епігонів творчості І. Котляревського. Коли шовіністично налаштовані критики брали до рук “Енеїду”, плануючи закинути авторові використання “мужицької мови”, вони починали сміятися і, вражені довершеністю поеми, не могли вже […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. ПОВІСТЬ МАРУСЯ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (29 листопада 1778 р. – 20 серпня 1843 р.) народився у слободі Основа під Харковом (у дворянській родині). Усе життя тісно пов’язане з Харковом. Т. Г. Шевченко називав його по праву “Засновником нової української прози”. ! Формування світогляду письменника відбувається під впливом творів І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна, М. Карамзіна і […]...
- Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість […]...
- Короткий переказ – Маруся Богуславка – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]...
- ДОМОРГАЛИСЬ, ДОКИ НЕ ПОБРАЛИСЬ (післявесільні обряди) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Післявесільні обряди повинні зміцнити зв’язок між родинами молодих і полегшити адаптацію молодої в чужому домі. Через день-два молодий кличе гостей на “пропій”. Або ж у першу після весілля неділю справляють “великі пироги” (молода сама має пекти їх і разом з чоловіком везти до своїх батьків). На Поділлі такі відвідини називаються розхідним борщем, а в гуцулів […]...
- Шкільний твір на тему – Доля сільської дівчини утворах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. У кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання. Так у повісті “Маруся” […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненки. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненки в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво […]...
- НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ВВЕДЕННЯ (Третя Пречиста) ДЕНЬ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ КАТЕРИНИ ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО ДЕНЬ ПРОРОКА НАУМА ДЕНЬ ВАРВАРИ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО САВИ ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ ДЕМЬ СВЯТОГО СПИРИДОНА НОВИЙ РІК ГНАТА СВЯТ-ВЕЧІР РІЗДВО ХРИСТОВЕ ЩЕДРИЙ ВЕЧІР (СВЯТО МЕЛАНКИ) НОВИЙ РІК ЗА СТАРИМ СТИЛЕМ (день Василя) ГОЛОДНА КУТЯ (другий Свят-вечір) ВОДОХРЕЩЕ ДЕНЬ ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ “РІЗДВЯНИЙ ДЕНЬ” ДЕНЬ ПЕТРА ВЕРИГИ […]...
- КРАСНА ГІРКА – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ 5 травня святкуємо Красну гірку. Здавна гори мали символічне значення. Зверніть увагу: майже всі стародавні міста побудовані на горах. Гори здавна були місцями язичницьких богослужінь і судів для народів Європи, часто ставали місцями поховання померлих. Зверніть увагу: у нашого народу теж є урочиста традиція насипання гори над померлою людиною. Загалом, майже в усіх слов’ян є […]...
- Скорочено – МАРУСЯ БОГУСЛАВКА – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ – 8 КЛАС Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії невольники! Угадайте, що в нашій […]...
- НОВИЙ РІК ЗА СТАРИМ СТИЛЕМ (день Василя) – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Це свято Василя Великого, день обрізання Господнього, відзначається 14 січня. Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду дитині дали ім’я, провіщене архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії – Ісус. Василь Великий – архієпископ Кесарій Каппадокійський – народився […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – твір з української літератури Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку […]...
- ЗНО – Тест № 5 – Література кінця XVIII – початку XX ст 1. Ким, за словами Т. Г. Шевченка, є Г. Квітка-Основ’яненко? А Засновником нової української прози; Б засновником української сатири; В пропагандистом волелюбних ідей; Г борцем за незалежність української мови. 2. Укажіть справжнє прізвище Г. Квітки-Основ’яненка. А Квітка; Б Основ’яненко; В Основа; Г Конотопський. 3. Який творчий метод обрав Г. Квітка-Основ’яненко для написання першої української повісті […]...
- Народні обряди для дівчат (“Ой вінку мій, вінку”) – Зразок твору – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 6 КЛАС Багато українських дівчат дотримувалися давніх традицій щодо сватання, пошуку нареченого та вірили у свою долю. Дівчата плели вінки, які пускали по річці, та той хлопець, якому пощастило виловити його, мав стати нареченим. Вважалося, якщо вінок потонув, незабаром дівчина помре. Велика кількість традицій перейшла з язичництва у християнські часи. Наприклад, свято Івана Купала. Це свято на […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Дуже давно в місті Мірра (Італія) жив хлопець на ім’я Миколай. Він був єдиною дитиною в дуже багатій родині, але батьки померли рано. Тому Миколай став відлюдником, Мрійником, звернувся до вивчення наук. Легенда розповідає, що одного разу Миколай дізнався, що на околиці міста живе бідна дівчина, яка не може вийти заміж тільки тому, що не […]...
- ОБРЕТІННЯ – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Відзначається 9 березня. Це свято знайдення голови Івана Хрестителя, яке тісно переплелося з язичницькими традиціями й перетворилося на Обретіння. Саме 9 березня, відповідно до церковних переказів, дружина домоправителя Ірода знайшла святу голову Івана Хрестителя, страченого на догоду Іродовій коханці та її доньки. Народ каже, що цього дня чоловік до дружини обертається, а птахи з вирію […]...
- МАСЛЯНА – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним – через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом. Масляна поділяється на три частини: Зустріч у понеділок; Широкий четвер; Прощальна неділя. […]...
- Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз пишатися історією друкованих видань, які свого часу започаткував Квітка-Основ’яненко. […]...
- Маруся Богуславка – НАРОДНИЙ ЕПОС – НАРОДНІ ДУМИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Українська народна пісня Гей, що на Чорному морі, Та на тому білому камені, Там стояла темниця камяная. Гей, там стояла темниця кам’яная, А в тій темниці пробувало Сімсот бідних козаків, А в неволі пробували Та божого світу І сонця праведного не забачали. Гей, то дівка-бранкам Маруся, попівна Богуславка, А все добре дбає, До кам’яної темниці […]...
- ВЕЛИКДЕНЬ – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ При виході євреїв з Єгипту янгол, який знищував єгипетських немовлят-первістків, побачивши кров великоднього Жертовного ягняти на дверях єврейських домів, проходив повз них (євр. “песах”), не чіпаючи немовлят єврейських родин. Великдень відноситься до тих свят, дата яких міняється кожного року, визначеної немає. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі […]...
- НОВИЙ РІК – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Це одне з найбільш таємничих, урочистих і “родинних” свят, яке обіцяє здійснення мрій кожному, хто вірить у дива. Очікують дива не тільки діти, але й дорослі, навіть якщо вони зовні серйозні й не подають виду. За стародавньою легендою, Дід Мороз мешкає далеко на півночі Європи, у Фінляндії. Звичний транспорт для Діда Мороза – запряжені в […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО ПАЛІЯ – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ За церковним календарем 9 серпня – це день святого великомученика Пантелеймона. Цей святий жив у Нікодимії в III-IV століттях. Ще замолоду парубок почав навчатися лікарського мистецтва, а коли прийняв святе хрещення, присвятив усе своє життя служінню на благо людей, щиро допомагав хворим і вбогим, відвідував в’язнів у тюрмах, лікував їхні душевні та тілесні рани. Але […]...
- СВЯТ-ВЕЧІР – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Одне з найбільш важливих родинних свят, один із найбільш магічних днів, коли кожна сім’я і словом, і ділом створювала у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру, – Свят-вечір, що припадає на 6 січня. . Цього дня ще від самого ранку хазяйка береться до роботи: у першу чергу слід виконати магічну дію – добути […]...
- ДЕНЬ СЕМЕНА – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ 14 вересня – свято преподобного Симеона Стовпника та його матері Марфи, народний варіант назви – день Семена. Симеон Стовпник (ІУ-У століття) до вісімнадцяти років був чабаном у своїх родичів. Згодом він таємно втік до монастиря. Ця визначна в історії церкви людина провела вісімдесят років, дотримуючись вимог аскетизму, дивуючи всіх оточуючих чудовим умінням читати чужі думки […]...
- СТРІТЕННЯ – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ 15 лютого Ісус Христос у віці сорока днів від народження був принесений до Єрусалимського храму. Його матері, як і будь-якій жінці, закон церковний забороняв уходити до храму. А вже після того, як необхідний термін вийде, мати повинна принести до храму жертву – дві горлиці та два Голубенятка. Коли мати Ісуса Христа прийшла до храму разом […]...
- ТЕСТ 5. Григорій Квітка-Основ’яненко (“Маруся”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. “Ваша “Маруся” так мені про Вас розказала, що я Вас на виліт знаю”, – написав Тарас Шевченко А Іванові Котляревському Б Пантелеймонові Кулішу В Іванові Нечую-Левицькому Г Григорієві Квітці-Основ’яненку Д Панасові Мирному 2. Повість “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка характеризує автора як представника А класицизму Б сентименталізму В романтизму Г […]...
- ЯВДОХИ – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Цей день, 14 березня, християнська церква “облагородила” посиланням на шанування пам’яті святої Євдокії. Народні перекази оповідають, що цього дня прокидається від зимового сну бабак, виходить зі своєї “домівки” та свище тричі, а потім знову ховається до своєї нірки. За народним віруванням, у своїй нірці він тепер спатиме аж до Благовіщення. Саме цей день, відповідно до […]...
- БЛАГОВІЩЕННЯ – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Це свято, що відзначається 7 квітня, належить до великих дванадесятих християнських свят. За церковними переказами, цього дня архангел Гавриїл з’явився Діві Марії в місто Назарет, щоб сповістити їй благу звістку – народжен ня сина Ісуса, Месії. Марія вела непорочне життя в домі свого чоловіка Йосипа, тому була дуже здивована, що народить сина без допомоги чоловіка. […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – батько української прози, один із перших у Європі “творців людової повісті” (І. Франко). “Маруся” – перша україномовна повість української літератури, взірець сентименталізму. Головні персонажі твору – уособлення високих морально-етичних якостей простої людини ТЛ: літературний напрям, течія, поняття про сентименталізм, реалізм. Мета: розповісти учням про основні віхи життя і творчості письменника; допомогти учням зрозуміти причини написання перших творів російською мовою і необхідність його виступів на захист рідної мови; дати уявлення про художні засоби сентименталізму та реалізму; розкрити поняття “літературний напрям”, “течія”; розкрити етнографічне тло твору “Маруся”; оцінити значення […]...