Народні казки. Про правду і кривду. Тематика народних казок, їх різновиди (про звірів, фантастичні, пригодницькі тощо). Народне уявлення про добро і зло в казці
Мета: розкрити національний колорит української казки, народне уявлення про добро і зло; розвивати навички виразного читання, творчу уяву учнів, уміння переказувати зміст казок; виховувати доброзичливість, сприяти усвідомленню постійної присутності в житті добра і зла, красивого і потворного.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник (текст казки), виставка книг, схема “Види казок”, збірки українських народних казок, ілюстрації в них до казки “Про правду і кривду”, проектор.
ТЛ: народна казка.
Епіграф до уроку:
Які щасливі очі у казок…
Л. Костенко
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда за питаннями.
– Хто вперше вам розказав чи прочитав казку?
– Пригадайте її зміст. Назвіть головних героїв.
– Чим казки подібні до міфів, легенд, а чим відрізняються від них?
– Чому ви любите казки?
“Мозковий штурм”.
– Як ви розумієте вислів Л. Костенко: “Які щасливі очі у казок?”
ІІІ. Оголошення теми й мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Казка – улюблений жанр дітвори. Протягом віків вона жила серед народу, прикрашувала його не завжди заможне життя, вселяла віру в перемогу добра над злом, правди над кривдою, хвилювала розповіддю про героїчне і фантастичне.
Про все неймовірне, гарне, захопливе ми часто кажемо: як казка! Казка незвичайним почуттям живе в кожного з нас від колиски до змужніння. Ці неперевершені твори приваблюють нас, зворушують, вчать, виховують, прищеплюють найвищі моральні якості. Щоб більше і глибше дізнатися про ці чудові фольклорні твори, ми сьогодні з вами поспілкуємося.
IV. Сприймання та засвоєння нових знань.
Пояснення вчителя з елементами бесіди.
Казка має своєрідну побудову: зачин, основна частина, кінцівка. Як ви вже помітили, усі народні казки починаються майже однаково.
Пригадайте початок казок, які ви читали. (Учні називають “Жили собі котик і півник”, “Було собі два брати”, “Було в одного царя три сини…” тощо). Такі казкові початки називають зачинами.
Основна частина казки складається з подій та персонажів. У ній часто трапляються трикратні повторення: три сестри, три брати, три дороги. Назвіть казки з трикратними повторами. (“Названий батько” – три весілля; дід-батько тричі звертається до своїх синів по допомогу).
Як же закінчуються казки? (Учні пригадують закінчення казок). Так, казки закінчуються характерними висловами: “Вони стали жити-поживати і добра наживати”, “Ось вам казка, а мені бубликів в’язка”, “Ось і казці кінець, а хто слухав – молодець”. Такі вислови в казках називають Кінцівками.
Опрацювання схеми “Види казок”.
Слово вчителя.
Чарівні казки дуже давні. У них тісно переплітається дійсне і надприродне. Тут присутні казкові герої, наділені надприродною силою й дивовижними якостями (Баба-Яга, Змій-Горинич, Кощій Безсмертний). Побутують ще такі казки, у яких діють звичайні люди, описуються різні події, предмети, життєві явища. Ці казки називаються побутовими (“Мудра дівчина”, “Язиката Хвеська”).
Найдавнішими є казки про тварин. Назвіть улюблені казки про тварин.
Отже, казка – це твір, у якому йдеться про вигадані, фантастичні події. Казка, складена багатьма людьми, – народна казка, жанр усної народної творчості.
Сьогодні ми будемо читати казку “Про правду і кривду”. У казці йдеться про те, як, переборовши усі труднощі, небіж довів дядькові, що краще жити правдою, що вона завжди переможе.
Робота з підручником.
Опрацювання відповідного теоретичного матеріалу підручника.
Виразне ланцюжкове читання казки “Про правду та кривду”.
Словникова робота (слова записано на дошці).
Лучче – краще.
Небіж – син брата або сестри.
Обривок мотузки – шматок.
Верста (Верства) – давня назва міри великих віддалей (1,06 км).
Творчий переказ.
– Знайдіть зачин і зачитайте його. Виразно прочитайте відповіді дядька, чоловіка-заробітчанина, попа про те, як краще жити: правдою чи неправдою.
– Сьогодні ми вирушаємо в захопливу подорож вулицями міста казок. Хоча його немає на географічній карті, проте школярі, які люблять читати й фантазувати, справжні ерудити, неодмінно сюди потраплять. У місті казок відшукаємо казку “Про правду і кривду”, зустрінемо в ній короля і царівну, дядька і небожа, бабусю і чимало інших героїв, серед яких є Добро і Зло. Але пам’ятайте, що лише любов до людей допомагає Добру подолати Зло.
V. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу.
Матеріал для вчителя.
З дитинства усі ми любимо і пам’ятаємо казки. А хто їх не любить? Ми захоплюємося силою Котигорошка й Івана Побивана, кмітливістю та винахідливістю селянської дівчини Марусі, засуджуємо вчинки зміїв-людожерів, хитрої лисиці, сміємося з нерозумного вовка і полохливого зайця.
Як же народжується казка?
…Прийшла вона до нас давно, із сивої давнини. Складав казки народ. Цей вид народної творчості є популярним в усьому світі. Так само, як міфи та легенди, казки передавалися з уст в уста. У них відображене життя та погляди народу, його мрії, бажання і сподівання на перемогу над злом, подолання усіляких перешкод і випробувань.
У світі завжди добро змагається зі злом, правда з кривдою. Інколи легше змиритися з кривдою, але віковий досвід народу доводить, що необхідно жити правдою й честю, долаючи зло.
Про це йдеться в українській народній казці “Про правду і кривду”.
Словникова робота.
Кривда – зло.
Лучче – краще.
Ватаг – головний.
Не вгатять греблі – не перекриють.
Гóрод – місто.
Як прозиваєшся – як звати.
Прилучиться – станеться.
Фізкультхвилинка.
Коментоване читання вчителем уривків казки “Про правду і кривду”.
Учитель, переказуючи докладно зміст казки, коментує її цитатами з тексту, пропонує учням обговорити відтворення окремих фрагментів казки в ілюстраціях до неї, вміщених у різних виданнях цієї казки.
Бесіда за питаннями до казки “Про правду і кривду”.
– Як ви вважаєте, чому вбогий чоловік, пан та піп стверджували, що краще жити кривдою?
– Які пригоди траплялися з небожем на шляху до правди? Чи хвилювалися ви за нього?
– Чому небіж поспішив допомогти людям: чи лише задля подарунків?
– Про що небіж увесь час думав і чого найбільше прагнув? Назвіть риси його характеру.
– Які вчинки дядька свідчать про те, що він був зажерливим, неправдивим, заздрісним?
Творча лабораторія.
Робота із синонімами передує навчанню учнів усному зв ‘явному мовленню, а саме докладному чи стислому переказуванню змісту казки.
1. Для роботи із синонімами можна вичленити такі речення: “Ходім на суд” – “Та чого ж ми таки підемо на суд?” – “І пішли вони дорогою. Ідуть, ідуть, – зустрічається їм чоловік – із заробітків чи що йшов…”
Школярі підкреслять слова одного змісту (ходім, підемо, йдуть), доповнять цей ряд синонімами (крокувати, шкандибати, чимчикувати). За потреби, використовують словник синонімів. Потім спробують замінити у виділених реченнях підкреслені слова їх синонімами. Ця вправа допоможе учням сприймати відтінки синонімів у контексті.
2. Використовуючи синоніми, переказ закінчення казки може бути таким (учитель переказує, а учні стежать у тексті):
“Той і розказав (розповів) йому все, що з ним діялось (сталося): як він хотів повіситись, як слухав, що чортяки говорили (про що чортяки розмовляли), все, все… А напослідок (наостанок) навалив (наскладав) він усякого добра два кораблі та й подарував дядькові, сказавши (мовивши)…”.
3. Учні продовжують переказувати закінчення казки близько до тексту, використовуючи самостійно дібрані синоніми (робив – чинив, добром – скарбом, як – коли, город – місто, розказуй – розповідай, сумував – журився, далі – згодом, думає – міркує, прилучиться – пощастить, схопили – піймали, почепили – повісили).
Виразне читання в особах казки “Про правду і кривду”.
Необхідно пояснити учням, що таке читання в особах, діалог, репліка, слова автора. Дійові особи (герої твору, персонажі) – це люди, а також тварини, речі, явища прароди, яким у художніх творах приписують людські якості та вчинки. Діалог – це розмова двох і більше осіб. Діалог складається із реплік – висловлювань учасників розмови. За допомогою реплік висловлюються думки і почуття персонажів, особливості мови героїв.
Школярі називають дійових осіб даної казки: небіж, дядько, чоловік із заробітків, пан, піп, чорт-ватаг, перший чорт, другий чорт, третій чорт, бабуся, люди з міста, король – і зауважують, що втексті казки ще є слова автора.
VI. Узагальнення і систематизація знань.
Складання плану казки.
1. Суперечка дядька з небожем.
2. Зустрічі дядька та небожа з подорожніми.
3. Розмова чортів.
4. Роздуми небожа.
5. Добрі справи небожа.
6. Перемога добра над злом.
Бесіда за питаннями.
– Які риси характеру притаманні небожеві? (Доброта, чесність, бажання допомогти людям)
– Які фантастичні події чи надприродні явища відбувалися у творі?
– Знайдіть наприкінці казки слова, які є її висновком, і зачитайте їх.
– Чи був небіж, на вашу думку, доброю людиною?
– Чи чекав він подяки за свої вчинки?
– Які риси характеру притаманні дядькові?
– Чому він пішов до лісу?
– Як зумів небіж довести дядькові, що треба жити правдою?
– Як у казці нагороджене добро й покаране зло?
– Що в казці є реальним, а що фантастичним?
– Яке враження справила на вас казка?
– Яка тема казки?
– Які рядки казки найкраще висловлюють її основну думку?
– Які людські якості переважають у характерах героїв казки?
– Що ви схвалюєте, а що заперечуєте?
– Порівняйте казку “Про правду і кривду” з будь-якою відомою вам казкою, у якій добро перемагає зло.
VII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Вправа “Незакінчене речення”.
Продовжити речення:
– Сьогодні на уроці…
· мені сподобалося…
· мені не сподобалося…
· найцікавішим було…
– Завдяки уроку я…
VIII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Обов’язкове: підготувати усний переказ казки “Про правду і кривду”.
– За бажанням: намалювати, як ви уявляєте Добро і Зло. Свої малюнки підписати відповідними висловами з казок.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)