НАРОДНІ ДУМИ І БАЛАДИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

– Дума – жанр виключно українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, виконуваного мандрівними співцями (кобзарями, лірниками, бандуристами) в Центральній і Лівобережній Україні.

! У наукову термінологію назва “дума” була запроваджена М. Максимовичем.

√ Характерні риси дум:

– характер імпровізації споріднює думи і голосіння;

– словесний елемент домінує;

– стиль урочистий, піднесений;

– у структурі виражено 3 частини: заспів (заплачка), основна розповідь, закінчення;

– вірш дум нерівноскладовий, без поділу на строфи-куплети;

– переважають дієслівні рими: розстилає – випливає;

– використовуються традиційні епітети: тихі води, мир хрещений;

– тавтологічні, коренеслівні вислови: турки-яничари, жити-проживати;

– фігури поетичного синтаксису: риторичні запитання, повтори, звертання, анафора, інверсія;

– ретардація – уповільнення розповіді шляхом повторення окремих фраз.

√ Тематика дум:

– турецька неволя: “Маруся Богуславка”;

– лицарська смерть козака: “Вдова Сірка Івана”;

– визволення з неволі: “Самійло Кішка”;

– козацьке лицарство: “Козак Голота”;

– визвольна війна Б. Хмельницького: “Хмельницький і Барабаш”.

! Відповідь Самійла Кішки на пропозицію покоритися і зректися власної віри:

“Ой, Ляше Бутурлаче, / Сотнику переяславський, / Недовірку християнський! / Бодай же ти того не діждав, / Щоб я віру християнську під нозі топтав! / Хоч буду до смерті біду да неволю приймати, / А буду в землі козацькій голову християнську / покладати! / Ваша віра погана, / Земля проклята!” (Дума про Самійла Кішку).

– Балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, соціально-побутового або історико-героїчного спрямування, сюжет якої позначений драматизмом.

√ Жанрові ознаки балади:

– зачин – повідомлення про незвичайні пригоди;

– драматичні колізії і трагічні випадки справляють сильне емоційне враження на читача;

– романтична піднесеність, елементи фантастики, метаморфози-перетворення;

– персоніфікація рослин і явищ природи;

– повчання у вигляді кари або запізнілого каяття;

– відсутність детальних описів, повторів;

– сюжет балади має ефектну (але сумну) подію: вбивство, отруєння, помста тощо;

– поетика балад: характерні діалоги, психологічні паралелізми;

– метафоричність, гіперболізація, постійні народні порівняння, епітети, символіка, повтори, зменшено – пестлива, емоційно-забарвлена лексика;

– наявні елементи чаклунства: перетворення невістки на тополю, калину тощо.

√ Балади Поділяють на: родинно-побутові, про історичних осіб і про турецьку неволю.

! Походження українських народних балад давнє. Вони виникли шляхом трансформації та синтезу елементів інших фольклорних жанрів – календарно-обрядових та родинно-обрядових пісень, казок, легенд, замовлянь.

На сьогодні відомо близько трьохсот сюжетних типів українських балад.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

НАРОДНІ ДУМИ І БАЛАДИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА