Народ і держава в роки петровських реформ
Петровські перетворення державного і суспільного життя почалися в 1696 році і тривали аж до смерті великого реформатора. За тридцять років суспільство пережило величенний культурний переворот, Росія заслужено стала мати статусом могутньої європейської держави.
Загальна характеристика реформ
За такий короткий період часу, держава зуміла “наздогнати” розвинені країни: з’явився вихід до моря, розвинена професійна армія, значно розширилися державні кордони, на болотистих берегах Неви був побудований Санкт – Петербург, який нічим не поступався європейським столицям.
Однак хоч для петровських реформ і були передумови, але за такий значними успіхами стояли титанічні зусилля російського народу. Життя десятків тисяч людей були поставлені на вівтар Петрових перетворень держави. Цар впроваджував європейський спосіб життя класичними азіатськими методами.
Суспільство абсолютно не було готове за десятиліття перебудувати своє життя на новий лад. Реформи Петра навіть змогли згуртувати селянство і дворянство, тому що ні ті, ні інші не могли відразу забути ті підвалини, які передавалися з покоління в покоління протягом довгих століть їх попередниками.
Освічені й освічені члени суспільства, які підтримували політику Петра, були на той період в меншості. Однак це не завадило царю, заручившись їх підтримкою, довести до кінця європеїзацію державного життя.
Посилення диференціації суспільства в період реформ
У цей час значно посилилася влада поміщиків над залежними селянами. На створення сильної армії і флоту були потрібні величезні кошти, основним джерелом яких була праця кріпаків.
Якщо раніше відносини між поміщиками і селянами піддавалися тільки внутрішньому регулюванню, то в період реформаторства Петра, в ці відносини почало втручатися держава.
У допетрівською Росії звичайної тенденцією було спільне святкування селянами і поміщиками великих свят. Дуже часто поміщики влаштовували грандіозні народні гуляння і запрошували у свої будинки селян, щоб таким чином віддячити їм за працю. Петро перервав цю традицію. В очах царя була не допустимим таке тісне спілкування вищого класу з низами суспільства.
І якщо селянство все таки змогло зберегти стародавні звичаї, то бояри і дворянство змушені були відмовитися про старого життя. У їх повсякденність починають міцно входити європейські звичаї, одяг і незрозумілий повністю для них же німецький і французьку мову.
Нитка, яка пов’язувала різні стани, остаточно обірвався. Стався культурний розлом, який на багато століть відділив дворянство від селян.
Державна життя в епоху реформ
Численні податки виснажили селянське господарство і як внаслідок цього – необоротно вели до економічної кризи в державі. Селяни також страждали від жорсткого поліцейського режиму, який був введений Петром.
У розвитку держави цар робив ставку, насамперед дворянство. Вищим верствам суспільства були надані досить широкі повноваження, які дозволяли їм приймати на власний розсуд заходи стосовно залежного селянства.
Так поміщики почали зобов’язувати селянство платити величезні податки, які дуже часто не доходили до державної скарбниці, а залишалися в їх власності. Землевласникам надавалося право позбавляти життя залежних кріпаків за найменше бунтарство чи непокора.
У свою чергу поміщиків контролювало наближене до царя дворянство. Таким чином, Петро мав можливість одноосібно керувати суспільними відносинами у державі і повністю узурпувати владу. Вінцем подібної системи стало становлення Російської держави як Імперії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)