Нарис, роль заголовка і способи вираження авторської позиції

Нарис є однією з різновидів оповідання – малою формою епічної літератури. Нарис відрізняється від новели, іншого різновиду оповідання, відсутністю швидкого і гострого розрішуючого конфлікту. Також у нарисі немає значної розвиненості описового зображення.

Нарис як епічний жанр
Найчастіше нариси зачіпають громадянські і моральні проблеми суспільства. Про нарисі говорять, як про поєднання художньої літератури та публіцистики. Виділяють такі види нарису, як портретний, проблемний і шляховий.

Знаменитими прикладами нарису є “Записки мисливця” І. Тургенєва, нариси К. Паустовського та М. Пришвіна, і сатиричні нариси М. Салтикова-Щедріна.

В основному, у нарисі автор висловлює інтерес до певної соціальної чи суспільної ситуації, але при цьому відсутня емоційне ставлення автора до подій і домислювання подій і думок героїв.

Композиція нарисів може бути різноманітною – це окремі епізоди, які розповідають про зустрічі й розмови, це опис умов і обставин життя окремих героїв і суспільства в цілому.

Для нарису в більше міру важлива узагальнююча думка автора, яка буде розкриватися всього лише в кількох епізодах. Тому для нарису важливий колоритний і виразну мову, який зуміє підкреслити головну суть розповіді.

Роль заголовка в художньому творі
Очевидно, що назва являє собою загальне визначення змісту художнього твору. Назва висловлює тематичну сутність твору, тому грає важливу роль для нього.

Основну функцію, яку воно грає – це в декількох словах донести до читачів головну тему художнього твору. Але це не просто зручне і коротке позначення ключовою думки тексту, найчастіше в заголовку міститься символічне позначення саме тієї думки, на яку письменник просить звернути увагу.

Це своєрідний композиційний прийом, який підкреслює тематику твору. Назва відіграє дуже важливу роль – воно допомагає читачам правильно інтерпретувати і розуміти задум письменників.

Яскравим прикладом оригінального і змістовного заголовка є твір М. Гоголя – “Мертві душі”, яке можна розуміти як у прямому, так і в переносному сенсі.

Способи вираження авторської позиції та оцінки героя
У своїх творах автор намагається висловити свою особисту позицію з приводу тієї чи іншої теми, і робить це художнім образом. Але для того, щоб правильно і достовірно донести до читача своє бачення ситуації, письменники використовують певні методи вираження.

Найпоширенішими способами вираження авторської позиції є символіка твору, його назву, портретний і пейзажні замальовки, а також деталі.

Всі ці художні елементи дуже важливі для того, щоб надати певним подіями і оповіданню художню виразність. Без цього автор не може висловити власну оцінку головного героя, він показує це через його портретної опис, символіку та асоціації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Нарис, роль заголовка і способи вираження авторської позиції