НАРЦИЗ – БОГДАН РУБЧАК

Він просить перед дзеркалом : “Прости!”

І знову – стрімголов до книгозбірні :

Як в катакомбах, черепи примірні,

Лежать там сни, щоденники, листи.

Чужим життям береться він брести,

Розкльовувати сторінки покірні,

Визбирувати з них слова добірні, –

Прообразом своє життя спасти.

А як зневіжать образи невірні,

Кімнати знову клечає комірні

Своїми ж масками, – щоб знову їх нести

В нові міста і на чужі мости.

І знову входить в дзеркало несите,

Прощення знову у ньому просити.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

НАРЦИЗ – БОГДАН РУБЧАК