Напрямок струму

Повернемося до досвіду, зображеного на рис. 72, але приєднаємо кінці проводів, що йдуть до генератора струму, таким чином, щоб провід, що з’єднувався раніше з позитивним полюсом, виявився сполученим з негативним, і навпаки. Ми побачимо, що тільки теплову дію струму (розжарювання лампочки) залишається без змін. Магнітна ж стрілка відхиляється, але в іншу сторону; кисень виділяється на тому з електродів, на якому раніше виділявся водень, і т. д. Тому для характеристики струму потрібно вказати, до якого з полюсів генератора струму приєднаний кожен дріт. Замість цього, однак, кажуть про направлення струму, причому абсолютно довільно приймають, що струм у зовнішній ланцюга генератора спрямований від позитивного його полюса до негативного. Тому, коли говорять, що в провіднику йде струм від точки до точки, то це означає, що точка з’єднана з позитивним полюсом генератора, а – з негативним, т. Е. Різницю потенціалів точок і позитивна.

Інакше можна сказати, що за напрям струму умовно приймається той напрямок, в якому рухалися б під дією різниці потенціалів позитивні заряди. Але це зовсім не означає, що завжди і у всіх провідниках рухаються саме позитивні заряди. Навпаки, в одних випадках в провіднику фактично рухаються тільки негативні заряди, в інших же має місце рух зарядів обох знаків у протилежних напрямках. Зокрема, ми вже згадували (§ 6), що у найважливіших провідниках – металах – можуть переміщатися тільки електрони, що несуть негативний заряд. При замиканні елемента металевим дротом електричне поле рухає електрони в бік зростання потенціалу (§ 21), т. Е. Від негативного полюса до позитивного. Ми бачимо, що за напрям струму прийнято напрям, протилежний руху електронів. Слід визнати таке визначення напрямку струму досить невдалим. Воно було зроблено в ті часи, коли подання про електрони і їх властивості ще не було введено і природа носіїв заряду в металах була ще невідома.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Напрямок струму