Написи – Володимир ІШКІЛІВ
З текстів, які зібрав наприкінці епохи Пізнього Сяо каліграф Го Хеген, найпростішими дослідники вважають три оповідки про написи. Сам Го Хеген дуже тішився, перечитуючи ці тексти і говорив учням своїм, що відчуває в знаках оповідок ту невловиму субстанцію несподіваної істини, яку називають “ДЗЕН”. Але деякі сучасні філологи не розуміють змісту оповідок Го Хегена і стверджують, що то банальна гра словами. Просто гра…
1.
У Храмі Неба столітній мудрець Фай вчив жовтих ченців медитації. Ченці забажали, щоб Фай намалював на стіні Храму знаки для увічнення своєї системи самозаглиблення. Мудрець зробив напис: “Бронзовий гонг хворіє на шлунок, думає про свою хворобу”. Жовті ченці нишком сміялися з цього напису, аж поки Фаєві не розповіли про їхню легковажність. Тоді Фай додав до першого напису ще один: “Дракон засміявся, хвіст утік від його зубів, коло розімкнулося”.(1)
2.
Стародавній імператор Шан Хін знайшов у потаємному святилищі Початку напис, в якому пояснювалися таємниці Неба і Піднебесної, вказувався найкоротший шлях Золотого Дао(2) і позначалися координати Досконалих Островів. Все інше було зведене в таблиці. Останні ієрогліфи стверджували: “Не шукайте того, що досі існує без пояснення”.
3. Рибалки вбили лускате чудовисько і знайшли в його пащі мідну пластинку з написом: “Вдурнях живе надія на справедливість, мудрі покладаються тільки на себе, для всіх інших Небо створює закони…”
(1) Коли люди читають байку Крилова про Ворону, Лисицю та сир, вони чомусь вважають, що Лисиця, отримавши сир, опинилася в безумовному виграші. При цьому вони не беруть до уваги, що Ворона втратила сир у миттєвість ДЗЕН – в момент освіченого у своїй повноті щастя істини, у сполоху Розімкнутого Кола. Цей здобуток Ворони ми вважаємо вартіснішим за сир.
(2) Золотий Дао – найкоротший шлях самопізнання особистістю.
Related posts:
- Оповідання з точними датами – Володимир ІШКІЛІВ ОДИНАДЦЯТИЙ ступінь Veritas est adecgatio rei e/ intelleaus.: 1 Справжній текст не повинен мати початку, Інакше його творцеві довелось би ускладнювати поверхню знаками, що їхній зміст наближався б до трюїзму: ” Спочатку було…”; відтак він мав би розповісти про все, що відбулося потому. Справжній текст виринає нізвідки; однією з своїх інкарнацій справжній текст стверджує: “… […]...
- Візантійська фотографія – Володимир ІШКІЛІВ Володимир ІШКІЛІВ Візантійська фотографія Зизоокий фотограф Ференц обрав для своєї майбутньої фотолабораторії надбудову горішнього поверху Будинку Вчителя. Набрякла бляха вентиляційних камер і каналів звужувала це піддашшя до банального перехрещення трьох коридорів без жодного закутку. Ференц перегородив перехрещення гратами та розсувною ширмою-склерою й встановив там стіл і ванну з термостатом. Якраз понад столом знаходилася бляшана буда, […]...
- Покульбачити тигра – Володимир ІШКІЛІВ *** Архітектура втечі Подібна до архітектури звіра Пророк втікаючи до медіни Утворює тінь лева пустельного А я відповзаючи від тебе Займенниковим маршрутом Утворюю тінь щура Іншої мануфактурної речі Що просотується з мітингів на ліжко А там вмирає Від інфекційного енцефаліту *** Зрадник зет зрадниця дабл-зет Також повертають колесо дхарми Вперед До перемоги місцевих Й до […]...
- Пластилінова рушниця, пластиліновий птах – Володимир ІШКІЛІВ “O what was that bird,” said horror to hearer, “Did you see that shape in the twisted trees? Behind you swiftly the figure comes softly The spot on your skin is a shocking disease.” Wystan Huck Auden “Five Songs” Неоковирним спорудам спадкують неоковирні руїни. Цегляний австрійський склад, що пережив головні події двох планетарних зніяковінь, тепер […]...
- Що означають написи на пляшці горілки “Альфа, Люкс, Екстра” На етикетці цього алкогольного напою часто проставляються слова, які вказують на категорію сировини, використаної при виробництві. Часом багато хто і не замислюються і простий обиватель не відразу зрозуміє, що вони означають. Але хто піклується про своє здоров’я, той буде вибирати горілку із категорією очищення “Альфа”. Так що саме час їх розшифрувати. “Альфа” – це найвища […]...
- Напис на книжці – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Напис на книжці А. Л. Далекий друже, Леготе Андрію, Прийміть поетові поета дар. Я часто згадую й постійно мрію Про хати Вашої гостинний чар. Читаєм вірші – Ви і Ваші гості. Ваш вірш мене у ранню юнь веде, Яскріє дотеп Гіммельрейха Костя, Блищать каскади Олександра Де. І яблуні у Вашому подвір’ї У надвечір’я нам дарують […]...
- І цей листочок – Володимир Свідзинський І цей листочок, Як я, – єдиний: Не був ніколи І знов не прийде, Дитя і плеканець Одної весни. І цей листочок, Як я, уп’ється Любов’ю неба, Землі красою; І він пізнає Таємну волю І в творчім пориві Розкриє серце Яскравим цвітом. Та осінь повіє Холодом зорнім, Блиском зловісним, І він поникне, І рідна гілка […]...
- Шахти, терикони – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Шахти, терикони, Заводські вогні… Місяць в травах тоне… І пісні, пісні… Доля ти піснярська, Доленько моя! Сторона шахтарська, Син твій, син твій я! Там, де обрій, в полі Неба мрійна гать. Золоті тополі За Дінцем шумлять. Про крейдяні гори Не забуду я, Де молилась зорям Матінка моя. Піснею лечу я Над простором […]...
- Прийшов до саду, де був хлопчиком – Володимир Свідзинський Прийшов до саду, де був хлопчиком. В паморозній тиші вечора Усі дерева сколихнулися. – Де ти так довго-довго був? Либонь, усі світи обійшов, Обтрусив золоту яблуню, Пив воду з лиця місяця, Здобув уламок веселки? Я став, відказую тихо: – Золотих яблук не рвав, З криниці неба не пив води, До веселки ані дойнявся.- Усі дерева […]...
- МАРІЇ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Якби помножити любов усіх людей, Ту, що була, що є й що потім буде, То буде ніч. Моя ж любов – як день, Не знають ще чуття такого люди. Якби зібрати з неба всі зірки І всі сонця з усіх небес на світі,- Моя любов горітиме яркіш За всі сонця, на тисячі століттів. Якби зірвать […]...
- Я пам’ятаю: у забої – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Я пам’ятаю: у забої Рубали вугіль шахтарі, Де каганець боровся з тьмою, Як промінь ранньої зорі. Там, над землею, неба шати, Весняних сповнені окрас. Як важко лежачи рубати Блискучий вугіль раз у раз! Але повіяв на дороги Свободи вітер весняний, І шахтарям на допомогу Прийшли машини у забій. Вони помножили нам сили […]...
- ЯК Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МІЙ КРАЮ ВУГЛЯНИЙ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Як я люблю тебе, мій краю вугляний, Твій кожний камінець, твою билину кожну, Де я пішов на бій за щастя вдаль тривожну, Що снилося мені в заграві заводській… Коли доводиться в краях твоїх бувати, Од щастя плачу я, і плачу, і сміюсь… Щоб сили для пісень джерельної набрати, Я серцем до землі […]...
- Вже світає, а ти ще не спав – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ * * * Вже світає, а ти ще не спав, Не заплющив безсонням роз’ятрені очі, Прислухаєшся: горлиця в лузі туркоче, Й кряче зграя прожерливих ´ав. За вікном неба синій квадрат – На погожу, як видно, займається днину, Час вставати і теплу лишати перину І не слухать про спокій порад. Час гаряче лице остудить, Проковтнути якийсь […]...
- Володимир Святий (Володимир Красне Сонечко) Позашлюбний син великого князя Святослава, його матір’ю була ключниця княгині Ольги Малуша, сестра воєводи Добрині. І хоча батько визнав дитину, багато хто називав його “сином рабині”. Рік народження князя невідомий. Вважається, що це приблизно 960 рік (оскільки його батько, Святослав, народився в 942, а його син, Вишеслав, близько 977). Пізні літописі XVI століття (Никонівський і […]...
- Катрусі на спомин – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Я знов побачив Вас, біляву і веселу, З привітним усміхом на радісних устах. А осінь за вікном жовтаве листя стеле І в вирій одліта за птахом дальній птах. Я той же як колись. Душа моя зелена; А за вікном летить і пада жовтий лист. Я знову Вас зустрів, Ви граєте Шопена; І знаю я, що […]...
- І довго я шукав живущої води – Володимир Свідзинський Пам’яті З. С-ської V І довго я шукав живущої води. Аж повістила мені дуплината верба: “Живої води нема на землі; А як зугарний дійти, поспитай у сонця”. І я знайшов неходжені дороги. Передався за гори з голубими верхами І вийшов на долину, де з кожної скелі, З кожного каменя журкотіло світло. Там бавилися молоді веселки, […]...
- Суть і мета – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ Суть і мета Побачень? – Нема. Та – єдині в нас душі: Мов хвилі ріки, Що, острівцем розлучені, За ним – ціле знов… Ісе моногатарі Він рухався – стрімкіше й стрімкіше! Поверхня, якої він торкався, із кожною долею часу мчала повз нього швидше, хоча годі було збагнути, куди ж саме “повз”. “Я падаю? чи злітаю […]...
- Як стати буддистом? Наприкінці XX століття в нашій країні з’явилася велика кількість релігійних течій. Одні з них носили явно сектантський характер, але все ж велика кількість населення нашої країни дотримуються 4 основних релігійних конфесій: іслам, християнство, іудаїзм і буддизм. Буддизм – як стати буддистом? Буддизм – одне з найстаріших релігійних вчень, яке навіть у пострадянському просторі налічує більше […]...
- УРОКИ ОСЕНІ – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ УРОКИ ОСЕНІ П е р е д м о в ч а н н я …Звеліли навантажити останній Осінній мертво-жовтий мотлох листя, – Уламки листувань весни із літом… Летіли в небі легко горобці, Цвірінькаючи: “Ми попереджали. Постійності не місце на землі. Ви ж мліли, ви ж, байдужії, раділи, Ділили все, і смуток, і квітки, Кипіли, […]...
- СТУДЕНТ – Володимир Винниченко Уночі палало село. З неба злякано дивився вниз поблідлий місяць і, ховаючись у хмари, тікав і з жахом озирався назад, на полум’я. Дерева хитались і, від страху наїживши голі віти, ніби силкувалися втекти; а вітер гасав над полум’ям, зривав з його головні, шпурляв ними в сусідні хати, розкидав і лютував свавільно й безпардонно. Побіля ж […]...
- Ранок після бою – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Ранок після бою Кіннотникам армії УНР присвячую І Пригадай, як чіткими четвірками Шикувалася сотня наскоро, Як назустріч летів нам Того вітру тривожного спів – Не пахким чебрецем, До нудоти їдким йодоформом Був напоєний подих Розлогих південних степів. Пригадай, як лічили копита Ніким не раховані милі… Знаю, друже, Ми згадуєм завжди про них І про те, […]...
- Володимир Винниченко-художник – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Потяг до малярства В. Винниченко відчув ще з юнацьких літ. Не випадково 14 липня 1916 р. він занотував у “Щоденнику”: “Сиджу стомлений. Знайшов собі нову біду – малювання. Простоюю з квачиками й палітрою перед якоюсь своєю нікчемною мазаниною годин по п’ять-шість і не можу одірватись. І тут пристрасть, захоплення до цілковитого безрозсудства”. Письменника цікавила мінливість […]...
- ЗНОВ СЕЛО – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Знов село. По блакитному трапу Сходить сонце над маревом нив. Я в пальті і у фетровій шляпі, Де колись у свитині ходив. Де колись неповторного літа Одягнув я, смуглявий юнак, Коли став на заводі робити, Не свитину, а теплий піджак. Роки йшли силуетами станцій, Що минали на фоні заграв, Коли я гострооким повстанцем На шинель […]...
- УКРАЇНІ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО I Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. Як мрію чистую з найкращих мрій, Я заховаю в серці Україну, І мрія та, як світище ясне, Шляхом правдивим поведе мене. Нехай той шлях важкий, нехай тернистий! Але хіба […]...
- ЛИСТИ ДО СЕБЕ – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ ЛИСТИ ДО СЕБЕ 1 Кожна людина хоча б раз у житті пише собі листа. Як правило, на папері, хоча це й не обов’язково. Найбільша проблема – привітання. Не знаєш, як його розпочати. “Дорогий?” – дуже вже самозакохано. “Друже?” – досить згадати, як ти себе поводив у житті, Аби зрозуміти – дружбою з самим собою тут […]...
- ЧЕРВОНА ЗИМА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ЧЕРВОНА ЗИМА I Лисиче над Дінцем… де висне дим заводу, Музика у садку та потяг в сім годин… Вас не забуть мені, як рідну Третю Роту… Про вас мої пісні під сивий біг хвилин… На щебінь часто ми до Сущенка ходили, За це платили нам щоденно четвертак. Та по ночах дівчат в половниках любили… О […]...
- Аналіз казки “Хоробрий кравець” У казках Братів Грімм чимало місця відведено такий сюжетної лінії, в якій головний герой не багатий, не наділений владою, не відрізняється вражаючою красою, але зате кмітливий і кмітливі. “Хоробрий кравець” – одна з таких казок. Ідея надати собі імідж сміливця приходить в голову пересічному біднякові-кравця, коли йому вдається ухлопают одним ударом сімох мух на бутерброді […]...
- Ластівки на сонці, ластівки на сонці – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Ластівки на сонці, ластівки на сонці, Як твої зіниці в радісних очах… Зацвіли ромашки десь на горизонті, Й пахнуть поцілунки, як китайський чай. Я твою шинелю цілував до болю І твої коліна, любі без кінця, Ніжні та рожеві, як берізки голі, Що ростуть далеко, на чужих сонцях… Бачу за морями молоді дороги, Де припав до […]...
- Раб краси – Володимир Винниченко Дядько Софрон і Василь лежали вже другий тиждень на сьому невеличкому подвір’ї за станцією, день і ніч сплячи під кучерявими берестками. Іноді тут з’являлись наймачі, прикажчики з економій або мужики. Тоді дядько Софрон і Василь разом з іншими, такими ж, як і вони, стомленими нудьгою й голодом людьми, жадними і злими, обступали наймачів і силкувались […]...
- Rara avis – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ Rara avis 1. Ця історія сталася дуже давно. Настільки давно, що жодного запису про неї не збереглося. Отож, якщо керуватися сучасними науковими поглядами на світ, правдивість її перебуває під великим сумнівом. Можна навіть стверджувати, що такого взагалі не було, що все це лише вигадки химерного оповідача. Стверджуйте. Може й не було. Може й краще, аби […]...
- ЛАБІРИНТ – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ (роман у віршах) П е р ш а ч а с т и н а 1. В с т у п Боляче на серці! Дракон кружляє в височині… Як боляче на серці! Де я нині? де ми нині? Ми розтанули У чийомусь сні. Ніч. Вона дере нас пазурами неба, Гіллям чіпляє за краєчки душ І […]...
- Повернення – ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ Повернення Коли старого затягли до камери, він вже не чинив опору, тільки дивився на вартових примруженими підсліпуватими очима. Неправильно так дивився. Неначе ображена дитина, яка все зробила, як батько звелів, а той замість медового пряника взяв та й висік. Вартові буквально на руках внесли сухорляве тіло та кинули полоненого на підлогу. Він упав і в […]...
- Володимир Бровченко – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Народився письменник 1 червня 1931 року у селі Мала Виска на Кіровоградщині. Закінчив Одеський технологічний інститут у 1955 році, але любов до рідного слова спрямувала Володимира Бровченка на творчий шлях. В. Бровченко у своїх поезіях складає гімн рідній землі, оспівує її красу і велич. Він автор 30 книг, серед яких збірки “Шумлять жита”, “Зустрічайте сонце”, […]...
- Повстать, чи примиритися, чи..- ВОЛОДИМИР ПУЗІЙ “Повстать, чи примиритися, чи…” (легенди Ільсвуура) “Це сталося в ті давні часи, коли бог торгівлі Ашкандук вмовив богиню полювання Сіанне вийти за нього заміж. Як стверджують легенди, на вечері богів столи ломилися від найрізноманітніших страв та напоїв і гості від душі розважалися, вітаючи молодят. І от, коли вже було десь за північ, Ашкандук, як слід […]...
- АСТРАЛЬНИЙ ХАОС – Володимир Коскін Григорій Олександрович Горенко пішов на пенсію і цілком віддався своєму захопленню, котре в ньому стиха жевріло ще з юних літ, проте активна діяльність вченого-фізика не дозволяла йому розгорнутися на повну силу. “Рано, рано ви поставили крапку”, – іноді говорили друзі. На що Григорій Олександрович то жартома, то похмуро відповідав: “Час уже мені, старому арифмометрові, поступитися […]...
- ВІДЧУТТЯ МІСЦЯ – Володимир Сердюк ВІДЧУТТЯ МІСЦЯ (оповідання) Десь здалеку почулося невпевнене цюкання сокири. Що то саме сокира було чутно з дзвінкої ритмічності ударів і пружної, занепокоєно – очікувальної тиші, що охоплювала околиці паузою. Вона розбилася на друзки від наступної квапливої серії не дуже гучного цюкання і красномовно підтвердила попередні побоювання: хтось, таки, пробував рубати дерево. Веселка більше не з’єднувала […]...
- ЗИМОВИЙ ЕТЮД – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ (1936-1973) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Трішки туману і трішки інею, Неба льодинку холодну – На шлях… Вечір, мов казка, над Україною Казка, як вечір, Аж синьо в очах… Там, за тополями, За огорожами, Де місто тікає на піч в степи – Все запорошене, Все насторожене, Вся Україна заслухалась і не спить… А. Куїнджі. Зима. 1880-1895 рр. Зауважте! Етюд (З фр. […]...
- Втеча – Володимир Заєць Оповідання Йти додому сьогодні, як і взагалі останнім часом, не хотілося. Спершу Мишко щиро вірив, що справжня причина його затримок криється в постійних робочих клопотах. Одразу ж після чергової доби він заїжджав у колону і, не дожидаючись напарника, мив машину, перевіряв рівень мастила й без кінця-краю регулював зазор у трамблері. Одне слово, діла вистачало. Але […]...
- Салдатики – Володимир Винниченко Ранок, сірий, холодний, мартовський ранок. Хмари темним, густим димом нависли над селом і незграбники величезними клубками низько повзуть кудись далеко-далеко. Січе пронизуватий, тонкий дощик і сріблястим порохом покриває і хати, і землю, і жовто-зелену травичку, що з’явилася з-під снігу. В кінці вигону села, на самій дорозі, стоїть велика валка селян і чогось чекає. Худі, бліді […]...
- САД – ВОЛОДИМИР СОСЮРА В огні нестримної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили ми собі одвічну… О будьте прокляті,- кому назад повернуте обличчя! Кати нас брали на штики за слово, правдою повите… Ви ж розумієте?! Віки не знали ми, чиї ми діти!.. Хтось застромив у серце шило в […]...