Накопичення сміття людства

Після мільярда років еволюції біологічних видів тільки людство весь час намагається управляти динамікою життя природи, у свою чергу керованою законами фізики. Ми використовували енергію на свій розсуд-спочатку був вогонь, потім викопне паливо та атомна енергія. Ми розробили та втілили в життя наші винаходи, часто отримуючи прекрасний ефект, хоча й не завжди. Крім того, досягнення нашого індустріального віку похитнули здатність нашої планети до відновлення. Марнотратне виробництво та споживання енергії призвели до того, чого ніхто не міг навіть уявити: знищення та загрози зникнення більшої частини того, що тисячоліттями накопичувалось екосистемами. Зараз ми стоїмо на роздоріжжі та повинні визначитись, в якому напрямку потрібно рухатись заради нашого майбутнього. Почнемо ми жити в гармонії із Землею та її біологічним різноманіттям чи продовжимо своє споживацьке та руйнівне існування? Почнемо мирно та продуктивно співіснувати чи знищимо самі себе, як знищили безліч біологічних видів, і продовжуємо знищувати тих, що залишились, “купаючи” їх в неймовірних обсягах промислових та побутових відходів?

Майже всі сто тисяч різноманітних молекул, які входять до складу нафти, знищені в процесі виробництва палива, пластмас, будівельних матеріалів або будь-якого із перерахованих продуктів нафтохімії, що використовуються в повсякденному побуті. Поки що потік відходів, який супроводить цю виробничу діяльність, спостерігається всюди. Сьогодні ми є свідками того, чого коштує навколишньому середовищу видобування та очищення нафти. Насамперед це трагічний вплив на зміни клімату, викликаний емісією вуглецю в атмосферу, а також величезний тягар відходів, який в основному складається із продуктів, синтезованих з нафти. Виявлення ковалентного зв’язку між молекулами, що посприяв появі пластмаси, звичайно, був прекрасною інновацією. Проте хімічні процеси, задіяні в процесі виробництва пластмаси, потребують дуже обережного ставлення до них, адже такі параметри, як тиск, температура та каталізатори, можуть сформувати продукти, які складатимуться із супермолекул, котрі потім важко піддаватимуться розкладанню. На величезних просторах Тихого океану накопичились масивні пластикові острови, котрі повільно деградують. Сьогодні дрібні частинки пластику змішуються з піском на пляжах. Величезні сміттєзвалища переповнені полімерами, синтезованими з нафти. Тільки вдумайтесь: одноразовий пластиковий контейнер для води після потрапляння на звалище не розкладається протягом сотень, якщо не тисяч років! Але ми можемо виправити таку ситуацію.

Більша частина сільськогосподарської продукції утворює надмірний потік відходів. Так, броварня використовує лише ячмінний крохмаль, відмовляючись від інших компонентів. З рису використовуються лише ядра, а решта, особливо солома, виявляється непотрібною. Із зернових використовуються виключно зернята, котрі стають кормом, пластмасою або паливом. З того часу, як із цих трьох компонентів почали обробляти лише маленькі ядра, попит на зерно сприяє стрімкому зростанню його вартості. Більшість населення країн Латинської Америки, що розвиваються, не в змозі купити маїсові коржики – основні продукти харчування, які рятують від голоду. Ще є кава, котру виготовляють лише із зерен, а решту залишають гнити; або ж виробництво цукру із цукрової тростини, при якому використовується лише 17 % тростини, а решта спалюється. При виробництві паперу використовується лише один компонент деревин – целюлоза, решта, а це більше 70 %, спалюється. Метан, що утворюється в процесі розкладання необробленого гною, займає лідируючу позицію в переліку джерел парникових газів. Кожного разу, коли ми не знаємо, що робити з відходами, ми відмовляємося від них. А це суперечить методу, згідно з яким функціонують природні екосистеми.

Більшість промислових галузей виробляють величезну кількість відходів. На кожну тонну твердих побутових відходів припадає 71 тонна, вироблена гірничодобувною промисловістю, виробництвом та сферою поширення товарів. Ми маємо ядерні відходи, грунти, насичені важкими металами, забруднені хромом грунтові води, сміттєві звалища, переповнені використаними пластиковими контейнерами. Відходи нашого споживання захоронюються в густонаселених областях і спалюються при накопиченні. Помилково стверджувати, що спалювання відходів дає велику кількість енергії. Значна частина спалюваних відходів просто зменшується за обсягом, оскільки горіння зменшує вміст вологи. Окрім води, більшість компонентів залишається.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Накопичення сміття людства