Найнебезпечніший “трикутник” Примор’я
Влада російського Примор’я вже давно б’ють тривогу: у далекосхідних берегів з дивною регулярністю пропадають риболовецькі судна. І куди ж можуть пропасти сучасні, обладнані автоматичними передавачами сигналу SOS судна у водах, де цілодобово йде досить інтенсивний рух?
Для відповіді на це питання варто розглянути історії пропаж поподробнее…
Останнім зниклим на даний момент в “приморському трикутнику” судном числиться “Аронт-103”. Зник він в корейських територіальних водах за досить дивних обставин.
У жовтні 2005 року південнокорейський рефрижератор “Аронт-103” вийшов на роботу в Японське море. Екіпаж судна складався з 13 осіб – росіян, бірманців і індонезійців. Головні посади на судні займали росіяни: капітан Корольков, старший механік Жуковський, рефмеханика Сакаев і боцман Салагаев. У цьому нічого дивного не було – російських рибалок часто ставлять на командні посади в міжнародних екіпажах, поважаючи їх за професіоналізм.
27 грудня о районі, де працював рефрижератор, почався шторм. Судячи з того, що сигнал SOS екіпаж не подавав, на судні було все в порядку. Але, починаючи з тієї ночі, судно як у воду канув, переставши передавати взагалі будь-які сигнали…
“Ми підняли тривогу 3 січня, коли хлопці не вийшли на заплановану зв’язок, – розповіла в інтерв’ю”Новим Известиям”дружина рефмеханика Наталія Сакаева. – 6 лютого направили звернення до МЗС Росії, з проханням відправити запит в КНДР і Південну Корею. Ми виключаємо й те, що хлопці зазнали під час шторму катастрофу. У тому районі активне судноплавство; навіть якби судно затонуло, хто-небудь з інших кораблів обов’язково помітив нафтова пляма на море, уламки…”Проте ніяких слідів катастрофи знайдено не було.
Долею чотирьох безвісти зниклих росіян виявився стурбований і президент Далекосхідної асоціації капітанів Петро Осичанський: “Сподіваюся, що рибалки живі, а судно де-небудь відстоюється. До речі, судновласник, дізнавшись про те, що в Росії цікавляться долею членів його екіпажу, відразу заговорив про виплату компенсації, як за загиблих працівників. Але для того, щоб виплатити страховки, потрібні докази загибелі судна і команди. А доказів немає…”
Зникнення “Аронта-103” в “приморському трикутнику” далеко не одиничний випадок. Історії з зникненнями судів там траплялися і раніше. Наприклад, у листопаді 2000 року в Охотському морі пропало риболовецьке судно “Удача-1”, яке вело промисел краба в районі мису Вільний. Після того як судно довго не виходило на зв’язок, була організована рятувальна операція, в якій брали участь літаки і рятувальні судна Росії та Японії. В її ході було обстежено Курильські острови, західне узбережжя Сахаліну і 200 кілометрова зона Охотського моря від узбережжя цього острова. Також на прохання російської сторони японська влада перевірили всі порти острова Хоккайдо в надії виявити “Удачу” в одному з них, але все було марно. Через місяць судно оголосили “зниклим безвісти”…
У січні 2001 року малий рибальський бот національної артілі “Абориген” з трьома членами екіпажу зник в льодах затоки Терпіння у східних берегів острова Сахалін. Останній сеанс радіозв’язку з рибалками з міста Поронайський, що вийшли в море на промисел наваги, відбувся 6 січня. Наступного дня екіпаж повинен був повернутися в місто, проте не повернувся. Організований пошук, в якому взяли участь вісім судів, результатів не дав. Зниклий бот не вдалося виявити навіть з повітря, коли акваторію передбачуваної катастрофи обстежив вертоліт Мі-8…
1 грудня 2002 відбулася наступна за списком таємнича історія. Що йшов в Татарській протоці теплохід Далекосхідного морського пароплавства “Ігор Ільїнський” взяв сигнал лиха, і судно, відповідно до законів морського товариства, змінило курс і вийшло в зазначений район. Там, у повній відповідності з переданими координатами, на рятувальному плоту виявилися півтора десятка рибалок із затонулого траулера. З “Іллінського” спустили шлюпку і взяли потерпілих крах на борт.
В цей же час на місці катастрофи з’явився траулер “Парний”. Врятовані рибалки тут же попросилися на його борт – мовляв, ми з однієї компанії, так нам буде простіше дістатися до будинку. Їх бажання було виконане. Однак “Парний” після цього зник – наче його викрали інопланетяни… Те, що все це не приснилося “Іллінці”, свідчить відеозйомка моменту пересадки.
Через кілька днів після зникнення “Парного” в Японському морі безслідно зникла маломірна риболовецька шхуна N3 PCX 7290 з сімома рибалками на борту. Але і це було ще далеко не закінченням загадкових зникнень…
Навесні 2003 року біля мису Терпіння (Сахалін) отримало пошкодження судно “Персей”, що йшло під прапором Белізу. Що отримав сигнал лиха пароплав “Мірак” кинувся на допомогу. Вийшовши у зазначений квадрат, “Мірак” побачив, що його вже випередив зреагувала траулер “Галаузер”, також під прапором Белізу, який взяв потерпілих на свій борт. “Мірак” дав гудок і розвернувся, знову лягаючи на колишній курс. Це було останнє свідчення існування “Галаузера” – в порт призначення він не прийшов, зникнувши без сліду…
Через рік, 4 березня 2004 року, близько 22 години на УКХ був зафіксований радіосигнал SOS, поданий СРТМ “Алмаз”. Першим його прийняв і підійшов до місця катастрофи траулер “Сибірцев”. За ним приспіло риболовецьке судно “Інкіф”. Капітан “Алмаза” попросив колегу з “Сибірцева” пересадити їх під вже знайомим нам приводом: там, мовляв, свої хлопці, швидше на берег зійдемо. Капітан “Інкіфа” пообіцяв доставити врятованих рибалок у сахалінський порт Корсаков. І разом з ними, як уже можна здогадатися, зник… За даними Анатолія Виборнова, начальника Морського рятувального координаційного центру, наведеними вище судами список зниклих в “приморському трикутнику” судів не обмежується. Зникли також шхуни “Марія”, “Удача”, 20-82-41, “Іван Касаткін” і так далі, і так далі… Можливо, з пропажами судів пов’язані не менш таємничі сигнали, зафіксовано 28 жовтня 2001 року. Починаючи з цього дня і до 8 листопада з прибережної акваторії Охотського моря (трохи північніше Татарської протоки) російські, американські та японські рятувальники та прикордонники почали по кілька десятків разів на день приймати сигнали SOS.
Першими сигнал зловили японці, які повідомили про це російським рятувальникам. Тут же в передбачуваний район лиха з Владивостока вийшло рятувальне судно “Ірбіс”. Обстеживши акваторію, судно повернулося назад – на поверхні не було виявлено нічого підозрілого, а сигнал тим часом продовжував йти.
Подальші дослідження показали, що сигнали йдуть з дна – з глибини приблизно 20 метрів. Джерело сигналу знаходився в морі приблизно в 70 кілометрах від нафтовидобувної платформи “Моликпак”, встановленої на сахалінському шельфі. Рятувальники запросили допомоги у ФСБ, але ті змогли лише повідомити, що рік тому в Охотському морі спостерігалося те ж саме явище. Однак 8 листопада сигнали припинилися…
(2 votes, average: 4.00 out of 5)