Нафтова промисловість Алжира
Вперше в країні розвідувальні роботи на нафту почалися в північних районах в 1875, видобуток в незначних масштабах – в 1913. Відкриття в 1956 великих нафтових родовищ в районі Сахари послужило основою швидкого розвитку нафтовидобувної галузі (промисловий видобуток почалася в 1958). Цьому сприяв також введення в експлуатацію в 1960 нафтопроводів Хассі-Месауд – Беджаія і Еджеле – Сехіра (Туніс) з пропускною здатністю по 14 млн. Т на рік кожен. Алжирська нафтова промисловість частково націоналізована в 1971. Під контролем “SONATRACH” знаходиться 77% видобутку нафти (1981). У 1981 за рівнем цього показника Алжир займав 14-е місце серед промислово розвинених капіталістичних країн і країн і третього – серед країн Африки (після Лівії і Нігерії).
Основні райони видобутку – нафтові родовища Хауда-Беркауі, Хассі-Месауд, Ель-Хассі, Хассі-ель-Агреб, Гурд-ель-багелі. Продукція надходить також з нафтогазових родовищ Хассі-Туіль, Гурд-Hyc, незлим. У 1981 число діючих нафтових свердловин склало 1050. Нафта легка, малосірчиста. Більшу частину сировини (до 70%) Алжир експортує (в основному в країни Західної Європи). Найважливіші порти відвантаження – Арзев і Скикда. Великі нафтопроводи: Ассакай-ФАФ – Сехіра (Туніс), Хассі-Месауд – Беджаія, Хассі-Месауд – Арзев, Месдар – Скикда та ін. Загальна довжина всіх нафтопроводів понад 4500 км (1980).
Потужності нафтопереробної промисловості Алжиру розраховані на забезпечення потреб внутрішнього ринку. На початку 80-х рр. в Алжирі діяло 5 нафтопереробних заводів загальною річною виробничою потужністю 21 млн. т. У країні взято курс на економію власних нафтових ресурсів та їх раціональне використання (в 1979 обсяг видобутку знизився на 10%, в 1980 – на 15%); до 1990 передбачається також часткова заміна експорту нафти експортом нафтопродуктів. Активізуються пошуково-розвідувальні роботи. У 1980-1981 укладено близько 20 угод з іноземними компаніями (Франція, Італія, США, ФРН, Бразилія, СФРЮ). У 1980 пробурено 249 свердловин (76 дали нафту, 96 – газ).
Газова промисловість. Видобуток природного газу в країні почалася в 60-х рр. 20 століття і зростає високими темпами (в 1971-80 в середньому 14% на рік). За обсягом товарної видобутку в 1980 Алжир зайняв 1-е місце серед країн, що розвиваються. Для промисловості Алжиру характерна експортна спрямованість. Експортується близько 30% видобутого газу. На зовнішній ринок поставляється понад 1/3 видобування газу. Імпортери – Великобританія, Франція, Іспанія, США. Динамічний розвиток галузі пояснюється наявністю великих запасів сировини, близькістю такого ємного ринку збуту газу, як Західна Європа. Газова промисловість Алжиру націоналізована в 1971. Переважний обсяг видобутку, транспортування і збуту газу припадає на компанію “SONATRACH”, яка основну частину капіталовкладень направляє на розвиток газової галузі. Найбільше розробляється родовище – Хассі-Рмель.
На південний схід від нього розташовано кілька нафтогазових і газових родовищ, найважливіші з яких Альрар, Гурд-Hyc, незлим та ін. На північний захід від Хассі-Рмель перебуває група більш дрібних газових родовищ. Розробку покладів в цих районах передбачається почати по здійсненні будівництва газопроводів до родовища Хассі-Рмель.
Більшу частину газу отримують з нафтових родовищ. У 1978 у загальному обсязі валового видобутку (32,5 млрд. М3) частка попутного газу склала 57%. Через відсутність необхідних транспортних систем цей вид сировини спалюється в факелах (38% загального видобутку в 1978) або закачується в нафтові пласти (20%). Алжир займає 3-е місце в світі з експорту скрапленого газу. У країні є чотири підприємства зі зрідження газу: три в Арзев сумарною річною потужністю 22 млрд. М3 і одне в Скикда потужністю 9 млрд. М3.
Видобутий газ перекачується по магістральних газопроводах Хассі-Рмель – Арзев (дві лінії загальною пропускною здатністю 3,8 млрд. М3 на рік) і Хассі-Рмель – Скикда (13,5 млрд. М3 на рік) до морських портів з метою подальших поставок на зовнішній ринок. Є також розгалужена газорозподільна мережа по подачі газу в центри споживання. Загальна протяжність мережі газопроводів в Алжирі близько 4 тисяч км. У 1981 завершено будівництво Транс-середземноморського газопроводу Алжир – Італія (2500 км), який проходить по території Тунісу, через Сицилійська протока, Сицилію, Мессинську протоку до південних районів Італії. Пропускна спроможність газопроводу 12 млрд. М3 на рік; можливо її збільшення (за рахунок будівництва додаткових компресорних станцій) до 18 млрд. м3. Розробляється проект будівництва Транс-середземноморського газопроводу Алжир – Іспанія через Гібралтарську протоку пропускною здатністю до 40 млрд. М3 на рік.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)