Над могилою Бориса Грінченка
“Над могилою Бориса Грінченка” – літературно-публіцистичний збірник, присвячений пам’яті письменника, упорядкований і виданий у Києві 1910 С Єфремовим. Містить вступне слово С. Єфремова, його статтю “Людина повинності”, опис похорону та ін. матеріали про Б. Грінченка. До збірника увійшли студії та спогади Д. Пісочниця (псевдонім Д. Ткаченка) “На дружню могилу”, В. Доманицького “Пам’яті Б. Д. Грінченка”, Надії Кибальчич “Останні часи Б. Д. Грінченка”, Г. Шерстюка “Б. Грінченко і українська школа”, Марії Грінченкової “В Оспедалетті” та ін. Опубліковані тут також прощальні виступи над могилою-Любові Яновської, Є. Вольського – від польського громадянства, А. Бульби – представника білорусів, Ф. Матушевського (газета “Рада”), П. Богацького (журнал “Українська хата”), М. Лисенка (від “Українського клубу”), М. Левицького (від українців Єлисаветграда), М. Зернова (від київського студентства), В. Коваля (від студентів Київського політехнічного інституту). Окремо подані телеграми і листи, що надійшли з приводу смерті митця – М. Могилянського, І. Липи, С. Смаль-Стоцького, Т. Романченка, С. Шелухина, B. Бачинського, Софії Тобілевич, І. Бєлоусова та інших. В окрему групу винесені бібліографічні матеріали української та зарубіжної преси, що з’явилися у зв’язку зі смертю Б. Грінченка, хроніку пошанування його пам’яті різними товариствами. Півстоліття збірник належав до заборонених видань.
Related posts:
- Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Щоб визначити важливість внеску Б. Грінченка в українську поезію, варто співвіднести його доробок з тими невідкладними завданнями, які: постали перед поезією у період розквіту критичного реалізму. Це – боротьба за подолання “псевдошевченківських шаблонів”, орієнтація поетичного слова на пряме “втручання” у суспільне життя, що спонукало до наростання у поезії “енергійної дикції”, заснованій на “живій крові і […]...
- Життя і творчість Бориса Грінченка (1863 – 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець (“Словарь української мови”), фольклорист та етнограф (“Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях”), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. Народився […]...
- Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка “Каторжна” Перу Бориса Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Орієнтуючись, насамперед, на творчість Л. Толстого та І. Франка, знавець дитячої психології написав ряд оповідань, серед яких і “Каторжна”, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Тема природного, нічим не скутого розвитку особистості належить до тих, якими постійно цікавився Борис Грінченко. У своєму оповіданні […]...
- Світогляд і громадська діяльність Б. Грінченка – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим Борис Грінченко (1863-1910) прожив сорок сім років, і вже сучасники говорили про нього: “Більше працював, ніж жив”, адже як громадський діяч і письменник він виявляв неймовірну працездатність, поступаючись у цьому хіба що І. Франкові. Як художник, майстер поетичного слова, він переживав типову на свій час драму: задля вимог “біжучого моменту” жертвував поетичними задумами, не пов’язаними […]...
- Прозова творчість Бориса Грінченка – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Із-поміж прозового доробку Бориса Грінченка варто звернути особливу увагу на соціально-побутові повісті “Серед темної ночі” (1900) та “Під тихими вербами” (1901). Село в цих творах змальовано надзвичайно реалістично, а між персонажами зустрічаються високоморальні й свідомі представники простого народу. Ця своєрідна дилогія дуже близька до роману-тетралогії письменника української діаспори Уласа Самчука “Волинь”. У повістях Б. Грінченка […]...
- Поетична творчість Бориса Грінченка – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Творчий шлях Бориса Грінченка розпочався з віршів. Він зізнавався, що найбільший вплив на його формування справила творчість Тараса Шевченка: “”Кобзар” зробивсь моєю Євангелією…” Б. Грінченко друкував свої твори під різними псевдонімами – намагався уникнути переслідування. Одна за одною виходили у світ його поетичні збірки, зокрема “Пісні Василя Чайченка” (1884), “Під сільською стріхою” (1886), “Нові пісні […]...
- “Віддав себе я праці без вагання…” (життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка) – твір з української літератури Я не скажу, щоб розумом я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало, Але його я тяжко пригнітив, Але йому так волі дав я мало. Повинність я над все ушанував, Віддав себе я праці без вагання. Я йшов туди, де розум посилав… Так, підсумовуючи свій життєвий вибір, писав у вірші “Я не скажу, […]...
- Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Дмитрович прожив неповні 47 років і залишив прекрасні твори із життя українського народу. Його спадщина – це поезія, драматичні твори, переклади, фольклорні та етнографічні твори, збірки, історико – педагогічні теоретичні праці про школу та виховання. Взагалі, все, що стосувалося життя дітей, вчителів, було близьким письменникові. Працюючи на ниві народної освіти, він віддавав свої сили […]...
- Тести для самоконтролю – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим 1. Який навчальний заклад закінчив письменник і громадський діяч Б. Грінченко: А) Київський університет; Б) Петербурзький університет; В) п’ять класів Харківської реальної школи; Г) Київську духовну семінарію? 2. У якому селі на Сумщині Б. Грінченко певний час вчителював: А) Нижній Сироватці; Б) Стецьківці; В) Великих Сорочинцях; Г) Вільховому Яру? 3. Кому із поетів, які перебували […]...
- Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка – твір з української літератури Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XIX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для […]...
- Висновки – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим Отже, літературна творчість, громадсько-політична діяльність Б. Грінченка була повною мірою підпорядкована захисту національних потреб і суспільних інтересів українського народу. У поетичних, прозових та публіцистичних творах письменник торкався проблем освіти, виховання, проблем деморалізації й русифікації українців, вважав обов’язком інтелігенції проводити наполегливу роботу з народом шляхом просвітництва тощо. Його критичне ставлення до політики українофілів старшого покоління, представником […]...
- Контрольна робота за творчістю І. Карпенка-Карого та Б. Грінченка – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: перевірити знання, уміння та навички учнів з теми “творчість І. Карпенка-Карого та Б. Грінченка” з метою їх подальшої корекції; розвивати вміння концентрувати увагу на виконанні завдання, розраховувати час; виховувати охайність, відповідальність за результати своєї роботи. Теорія літератури: соціально-побутова драма, оповідання, цикл сонетів. Обладнання: тестові завдання у двох варіантах Тип уроку: контролю знань, умінь та […]...
- ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ У ТВОРАХ ШЕВЧЕНКА ТА ГРІНЧЕНКА Т. Г. Шевченко і Б. Д. Грінченко – два велети української культури і духовності, яких ми сьогодні по праву можемо поставити поруч. Вони жили в різні роки, але мали багато спільного, бо обидва були носіями української ідеї, великими працелюбами, – прикладом свідомих українців. Поетична творчість і Шевченка, і Грінченка дала українському народові розуміння його долі, […]...
- Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика “Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика (1874-1904)” – збірник на пошану письменника і громадсько-культурного діяча. Вийшов 1905 у Львові заходом ювілейного комітету, до якого входили В. Стефаник, М. Лозинський та ін. Відкривається портретом ювіляра, фотографіями його родини, загальним описом святкування ювілею у Львові та інших містах Галичини й Буковини. Містить вірш-співанку М. Павлика “За що?”, його […]...
- Список рекомендованої літератури – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим 1. Історія української літератури 70-90-х років ХІХ ст. – К. : Логос, 1999. – Т. 1. – 614 с. 2. Погрібний А. Борис Грінченко в літературному русі кінця ХІХ – початку ХХ ст. / А. Погрібний. – К. : Дніпро, 1990. 3. Франко І. Говоримо на вовка – скажімо і за вовка / І. Франко […]...
- НАД РОЗКРИТОЮ МОГИЛОЮ СЛАВЕТНОГО СИНА УКРАЇНИ М. М. КОЦЮБИНСЬКОГО Ще один гіркий посміх лихої долі! Ще одна безмірно важка втрата на нашій широкій Україні! Помер Михайло Коцюбинський. Поліг великий майстер рідного слова, що в огненному горні свого творчого духу переливав його в самоцвітні кришталі і, як великий будівничий, виводив їх, свої мистецькі твори, повні великого художнього смаку, глибокої задуми і безмірно широкої любові до […]...
- Завдання відкритої форми – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим З’ясуйте власне ставлення до думки Б. Грінченка, яку він висловив в одному з “Листів…”, проведіть паралелі зі сучасністю: “… Пишучи по-московському, ми побільшуємо московську літературу – отже, побільшуємо силу тим людям, які намагаються відняти в нас нашу національність; бо, пишучи по-московському, ми спиняємо нашу літературу, не виробляючи нашої мови; бо, пишучи по-московському наукові речі, ми […]...
- Зміст і значення полеміки між Б. Грінченком та М. Драгомановим у 1892-1893 роках – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим У центрі полеміки між Б. Грінченком (Вартовим) і М. Драгомановим, що тривала в 1892-1893 роках, була українська література, перспективи її розвитку та стосунки з літературою російською. Дискусія торкалася також політики і становища України в Російській імперії. У чому ж суть розбіжностей між авторами “Листів з України Наддніпрянської” та “Листів на Наддніпрянську Україну”? Вони були, по-перше, […]...
- Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка Про характер власної поетичної творчості Б. Грінченко писав: “Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні… Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва – надія”. У ранніх поетичних творах Б. Грінченка на передньому плані – соціальні мотиви. Він пише про тих, хто живе “…у лютій […]...
- Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Усі теми для оповідань про дітей відомий український письменник Б. Грінченко брав з життя. З великою задушевністю і теплотою зображував прозаїк маленьких героїв, яким, на жаль, судилася нелегка доля. В оповіданні “Украла” Грінченко відтворив один з епізодів тодішнього шкільного життя: дівчинка Олександра вкрала у подруги шматок хліба. Діти бачили, як був здійснений цей “злочин”, згодом […]...
- Життя і творчість Бориса Олійника (Нар. 1935 p.) Народився Борис Ілліч Олійник 22 жовтня 1935р. в с. Зачепилівка на Полтавщині. Вірші почав писати в шкільному віці. Він “топтав стежку до п’ятого класу Зачепилівської семирічки”, коли побачив у новосанжарівській райгазеті “Ленінським шляхом” свій невеличкий вірш і своє прізвище. 1953р., після закінчення шкільного навчання, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. […]...
- Творчість Бориса Олійника БОРИС ОЛІЙНИК (Народився в 1935 році) Коли вже народився ти поетом,- За все відповідай у цім житті. Борис Олійник Він належить до покоління поетів, яких називають шістдесятниками. Справді, на початку 60-х років слідом за Дмитром Павличком та Ліною Костенко почувся і його голос у злагодженому хорі Івана Драча, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Володимира Коломійця, Ірини […]...
- Шкільний твір на тему – Доля сільського вчителя в творах Б. Грінченка Борис Грінченко – письменник, громадський діяч, упорядник першого “Словника української мови”. Ним зроблений також важливий внесок у скарбницю української літератури. Над його творчою спадщиною в сталінську добу був вчинений брутальний поглум. Піднесений у перші роки по своїй смерті та в першій половині 20-х років українськими діячами на недосяжну висоту, він був перетворений у нікчемність і, […]...
- Образ дитинства в творчості Б. Д. Грінченка Анастасія Юріївна КРИКУН, Викладач кафедри методики та психології Дошкільної і початкової освіти ІППО КМПУ ім. Б. Д. Грінченка. Я безжурний веселощів спів Обминав на своєму віку, Свою силу віддав без жалів Я на працю поважну й тяжку… В вічі глянуть не сором людям, Озирнувшись на довгу путь: Я свій хліб заробив собі сам, З мого […]...
- Життєвий і творчий шлях Бориса Олійника Коли вже народився ти поетом,- За все відповідай у цім житті. Борис Олійник Він належить до покоління поетів, яких називають шістдесятниками. Справді, на початку 60-х років слідом за Дмитром Павличком та Ліною Костенко почувся і його голос у злагодженому хорі Івана Драча, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Віталія Коротича, Володимира Коломійця, Ірини Жиленко, інших молодих та […]...
- ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ № 1. ТРАГЕДІЯ ЛЮБОВІ Й ЗАНЕПАДУ ЛЮДСЬКОСТІ В ОПОВІДАННІ Б. ГРІНЧЕНКА КАТОРЖНА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета проекту: допомогти учням проаналізувати ідейно-художній зміст твору, його гуманістичну спрямованість; дати власну оцінку прочитаному; розвивати логічно правильне усне мовлення учнів, уміння, зіставляти та аналізувати факти, працювати з ІКТ; виховувати прагнення до співчуття, любові, добра. Міжпредметні зв’язки: інформатика, “Людина і суспільство”. Стислий опис: основою проекту є оповідання Бориса Грінченка “Каторжна”. Основна ідея проекту полягає в […]...
- Наукова і політична постать М. Драгоманова – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим “Я завше прожив так, що мене по меншій мірі з двох боків лаяли, й навіть таке сам собі правило виробив, що як що-небудь напишу таке, що лають тільки з одного боку, то вважаю за діло невдячне”, – писав М. Драгоманов І. Франкові. Лише за зв’язки з М. Драгомановим закривалися газети й журнали, а їх видавців […]...
- Поетична й прозова спадщина письменника – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим У передмові до однієї із збірок поезій Б. Грінченко написав: “Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні. На поезію завсігди я мав тільки короткі хвилини, вільні від праці – часом любої, дорогої, здебільшого – нудної, наймитської. Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва-надія. Коли […]...
- Трансформація художніх засобів інформаційної компресії в малій прозії Б. Грінченка О. Єременко, Кандидат філологічних наук, доцент Київ Рецепція твору в тріаді “автор-читач-науковець” стає в сучасних світоглядно-культурологічних системах фактично самостійним феноменом, фокусуючи різновекторні явища психології і мистецтва слова. Виокремленість конкретних ракурсів літературознавчого дослідження може видатися дещо штучним, проте є необхідним для деталізованого вивчення художнього тексту. Суб’єктивність цього процесу неминуче призводить до полісистемності і еклектичності – в […]...
- Кожен повинен боронити рідний край (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) Борис Грінченко – відомий український письменник – приділяв особливу увагу змалюванню дітей, які чарують неповторністю характерів, чистотою помислів та вчинків. Оповідання “Олеся” починається розповіддю про далекі часи. У селі серед боліт на Волині жив старий козак Данило. Після турецького полону він повернувся в рідне село, прийняв до себе двох сиріт: дівчинку Олесю та хлопчика Михайлика. […]...
- ФІЛОСОФСЬКІ МОТИВИ ТВОРЧОСТІ БОРИСА ХАРЧУКА Анатолій Багнюк Стаття ілюструє органічний зв’язок творчого мислення Бориса Харчука з українською “філософією серця”, демонструє, що творчість письменника є художнім виразом українського національного менталітету. Ключові слова: Борис Харчук, український менталітет, тіло, душа, дух, “ненароджена душа”, розум, серце, кордоцентризм, антеїзм, християнський теїзм, індивідуалізм, екзистенціалізм, толерантність, інстинкт, мораль, інтелект. Філософське підгрунття українського менталітету, як духовної канви-матриці українського […]...
- Сказання про Бориса і Гліба – Середньовічна доба (XI-середина XVI ст.) 2.3.Сказання про Бориса і Гліба Із прийняттям християнства на Русі поширювалися перекладні житія християнських святих, основне призначення яких – розповісти про сподвижників віри, дати взірець віддан – ного служіння Господові, спонукати до наслідування помислів і вчинків богообраних, у такий спосіб зміцнюючи християнську віру. Руська церква, переймаючи досвід передусім візантійської і болгарської агіографічної прози, намагалася створити […]...
- ГРІНЧЕНКО МАРІЯ ГРІНЧЕНКО МАРІЯ (псевд. – М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко та ін.; 13.06.1863, м. Богодухів, тепер Харківської обл. – 15.07.1928, Київ). Дружина й соратниця Б. Грінченка. По закінченні Богодухівської гімназії (1881) вчителювала (спочатку на Богодухівщині, потім – у місцях праці чоловіка). Почала друкуватися 1884 р. Це – поезії, надруковані в журналах “Зоря”, “Правда”, “Дзвінок” та […]...
- Життя і творчість прозаїка Бориса Лавреньова Існує думка: яка доба – такі й люди. Звикло вважають, що час впливає на суспільну й індивідуальну свідомість значно більше, ніж це відбувається насправді. Але доба, час, історія не робляться власне історією, часом, добою. Ці категорії завжди залежні від людей – їхніх вчинків, ідей, переконань. Доба є такою, якою її формують пересічні й непересічні особистості. […]...
- Біографія Житкова Бориса У невеликій новгородської селі, що примостився на березі річки Волхов, в 1882 році народився Борис Степанович Житков. Сім’я багато їздила по Росії, поки не обрала своїм постійним місцем проживання Одесу. Закінчивши одеську гімназію, юнак вступає на природниче відділення університету в м Новоросійськ. Але природничі науки не дуже захоплювали молодого студента, його вабили свобода морських вітрів […]...
- Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка – твір з української літератури Художня проза Бориса Грінченка сповнена нічим не прикрашеною життєвою правдою. Не з холодною розсудливістю спостерігача сприймав митець народне безталання, а палким серцем людинолюбця. Письменник пізнав нелегку долю народного вчителя, тому у своїх творах змалював те, що добре знав, з чим безпосередньо стикався, серед чого жив. Письменник за десять років вчителювання в народних школах зрозумів необхідність […]...
- Життя і творчий шлях Бориса Харчука (1931 – 1988) Борис Харчук народився 1931р. в с. Лози на Тернопільщині. Закінчив Полтавський педагогічний інститут (1954) та Вищі літературні курси в Москві. Працював журналістом. І писав. Писав, як веліло серце, як зобов’язувала совість перед тою землею, що його пустила у широкий світ. Тому він ніколи не соромився своїх найперших книжок, не переписував їх. А […]...
- ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ БОРИСА АНТОНЕНКА-ДАВИДОВИЧА: ПОШУК ЕСТЕТИЧНОГО ІДЕАЛУ До недавнього часу творчість письменника Б. Антоненка-Давидовича не була відома читачеві, навіть обізнаному в історії української літератури. Протягом кількох десятиліть його твори не видавалися й не перевидавалися, а ім’я його було під такою суворою забороною, що не згадувалося навіть у негативному контексті. Тільки останнім часом читач отримав можливість познайомитися із безцінною творчістю українського письменника – […]...
- Борис Грінченко. Письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Б. Грінченко як редактор Словаря української мови – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: ознайомити учнів із основними фактами життєвого, творчого та громадського етапів життя митця, пояснити його роль у становленні національної української культури, розширенні сфери функціонування української мови; розвивати вміння висловлюватися точно, логічно та послідовно; виховувати любов до рідної мови, гордість за її красу і багатство. Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, висловлювання відомих діячів культури та […]...
- Аналіз повісті “Завтра була війна” Бориса Васильєва Повість Бориса Васильєва “Завтра була війна” присвячена останньому передвоєнному році в Росії. Точніше, останньому передвоєнному навчального 1940 році, оскільки головні герої повісті – школярі, учні дев’ятого класу в маленькому містечку. Шістнадцятирічні в 1940 році – це те саме покоління, яке народилося відразу після революції і громадянської війни. Усі їхні батьки і матері так чи інакше […]...