Національне господарство Нідерландів

У щорічній класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2008 року, Нідерланди названі країною – членом ОЕСР з економікою “високого доходу” (high income). Категорія Нідерландів як країни-позичальника не визначається.

У рейтингу конкурентоспроможності економік світу Нідерланди в 2008/2009 роках зайняли 8-е місце з 134 з показником 5,41 (максимальний показник – 7).

Найважливішу роль в економіці Нідерландів відіграє сфера послуг, головними галузями якої є транспорт, дистрибуція, логістика, фінанси і страхування. У Нідерландах знаходиться найбільший в Європі морський порт – Роттердам. У світі по тоннажу прийнятих вантажів він поступається тільки Шанхаю і Сінгапуру. Нідерланди в цілому виконують функцію воріт до Європи, про що свідчать високі показники експорту та імпорту відносно ВВП.

У Нідерландах розвинена і банківська сфера. Найбільші банки країни – “ЕйБіЕн Амро” (ABN Amro 8-е місце за активами в Європі і 13-е в світі), “Фортіс” (Fords; 22-е місце в світі за активами), “АйЕнДжі Банк” (ING Bank ; 16-е місце за активами в світі), “Рабобанк” (Rabobank] 25-е місце в світі за активами) – відіграють значну роль у світовій фінансовій системі. Не гірше розвинений і ринок страхових послуг в Нідерландах: “Ейгон” (Aegon), “АйЕнДжі” (ING) – одні з найбільших страховиків в світі. Для всіх цих компаній ринок Нідерландів не є головним, однак королівство залишається місцем розташування їх головних офісів і місцем сплати податків. На відміну від них для телекомунікаційної компанії “КПН” (KPN] послуги фіксованого та мобільного зв’язку, телебачення) домашній ринок є пріоритетним. За даними ОЕСР, саме банківський, страховий і телекомунікаційний сектори внесли найбільший вклад в створювану всередині країни додану вартість.

Можна також виділити велике значення торговельної галузі: в Нідерландах проводяться найбільші аукціони з продажу квітів. За даними ОЕСРг торгівля і транспорт є другим за значимістю кластером секторів за вкладом в створення доданої вартості. На 15% менше торгівлі і транспорту припадає на промисловий сектор (включаючи енергетику).

Головними галузями промислового сектора Нідерландів є металургія, видобуток природних ресурсів, хімічна, харчова галузі та виробництво електротехнічної продукції.

Розвиненість металургії і хімії безпосередньо пов’язана з роллю Нідерландів як вікна в Європу: ці галузі промисловості працюють на привізній сировині, і їх основні виробничі потужності розташовані поруч з морськими портами.

Конкурентоспроможність нафтогазової ТНК “Ройял Датч Шелл” (Royal Dutch Shell) вже давно не пов’язана з голландської економікою і безпосередньо залежить від здатності компанії знаходити нові видобувні майданчика. Проте в Нідерландах в 2007 році (на суші і в морі) вівся видобуток газу на більш ніж 3 000 свердловин і щорічно видобувалося близько 80 мільярда куб. м, причому більше половини цього обсягу експортувалося. За оцінками фахівців, за станом на 2004 рік в Нідерландах було 1 572 мільярда куб. м запасів природного газу, і, незважаючи на постійне зниження запасів, Нідерланди продовжують нарощувати свій експортний потенціал: у 2007 році була побудована нова газова труба в Великобританію.

Газова галузь є одним з найбільших джерел надходження коштів до державного бюджету (20%). Значні енергетичні резерви у вигляді запасів природного газу, які мають Нідерланди, залишаються важливим чинником забезпечення стабільності національної економіки.

Компанія “Юнілівер” (Unilever) спирається на високотехнологічний сільськогосподарський сектор Нідерландів, в якому зайнято всього 2% населення, проте активно застосовуються новітні технічні досягнення. Транснаціональна компанія “Філіпс” (Philips), що спеціалізується на випуску електротехнічної продукції, перемістила свою виробничу базу в країни з дешевою робочою силою. Дослідницькі та інноваційні центри компанії розміщені по всьому світу, проте головним чином вона спирається на свій інноваційний потенціал в самих Нідерландах.

Нідерланди відрізняються унікальною моделлю співвідношення ролей держави і приватного сектора в організації функціонування господарської системи. В силу особливого географічного положення, що змусив суспільство вже на ранній стадії існування розвивати складні способи кооперації для боротьби з водною стихією, а також внаслідок особливого шляху історичного розвитку, що йшов від республіки до монархії, а не навпаки, в Нідерландах склалася схожа на європейські система взаємодії держави, бізнесу і решти суспільства, яку називають “польдерна модель” ([polder model], польдер – осушене ділянку землі, захищений дамбою).

Основу цієї моделі становить сильний приватний підприємницький сектор, однак керівна і координуюча роль належить державі, намагаються вирішувати проблеми за допомогою знаходження консенсусного рішення, що задовольняє всі сторони. Дія цієї моделі добре помітно на прикладі дії всього соціального сектора.

Система шкільної освіти діє таким чином, що всі школи отримують кошти з державного бюджету, не дивлячись на те що більшість з них (70%) є приватними. Все безпосереднє управління школами знаходиться у веденні директорів, а батьки самі мають вибирати школу для своїх дітей. Це, з одного боку, створює гарантії надання всім шкільної освіти, з іншого – змушує фактор конкуренції підтримувати необхідний рівень якості.

Система охорони здоров’я побудована на принципі загального покриття страхуванням, що не заважає третини заможного населення купувати звичайну медичну страховку замість обов’язкової пільгової. Три чверті всіх лікарень також є приватними. Більш того, в країні був створений розвинений ринок страхових послуг, на якому держава встановила свої правила роботи: голландці раз на рік можуть змінювати свого страховика з обов’язкового медичного страхування, страховик не може відмовляти мешканцям країни в продажу обов’язкової страховки, а клієнти страхових компаній повинні самі вибирати місце лікування.

Аналогічну роль уряд Нідерландів грає і в стимулюванні інновацій: урядові витрати на НДДКР становлять усього 14% від загальних витрат, 58% припадає на бізнес і 28% – на вищі навчальні заклади.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними експортними товарами є (2006 рік): енергосилове обладнання (16,42%); мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та ін. (13,57%); електричним та електронним обладнанням (9,48%); оптичні, фотографічні, технічні, медичні та ін. прилади (5,78%); пластмаси та вироби з них (4,90%); органічні хімікати (4,78%); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт (3,82%); фармацевтична продукція (3,22%); сталь і чавун (3,14%) і ін.

За даними Центру міжнародної торгівлі, основними імпортними товарами є (2006 рік): мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та інше (17,79%); енергосилове обладнання (17,47%); електричним та електронним обладнанням (10,21%); транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт (5,63%); оптичні, фотографічні, технічні, медичні та інші прилади (4,84%); органічні хімікати (3,75%); фармацевтична продукція (3,56%); сталь і чавун (2,78%); пластмаси та вироби з них (2,68%) та інші.

Основними зовнішньоторговельними партнерами Нідерландів є країни ЄС (особливо Німеччина, Бельгія, Великобританія, Франція, Італія), США і КНР.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Національне господарство Нідерландів