Національне господарство Іспанії
У щорічній класифікації Всесвітнього банку, опублікованій в середині 2008 року, Іспанія названа країною – членом ОЕСР з економікою “високого доходу” (high income). Категорія Іспанії як країни-позичальника не визначається.
У рейтингу конкурентоспроможності економік світу Іспанія в 2008-2009 років зайняла 29-е місце з 134 з показником 4,72 (максимальний показник – 7).
У 2004-2007 роках Іспанія входила в число найбільш швидкозростаючих економік ЄС (середній показник зростання ВВП склав понад 3%), і вперше в історії в її ВВП перевищив 1 трлн євро. У той же час в економіці країни зберігаються ознаки структурного відставання від провідних держав Європи і світу. Відставання спостерігається перш за все в області наукових досліджень і застосування новітніх технологій, за розмірами витрат на НДДКР, рівнем і темпами зростання продуктивності праці, кваліфікації робочої сили і величиною вкладення в людський капітал.
Для іспанської промисловості характерна висока питома вага галузей, що працюють на споживчий попит (38%), порівняно нижча частка наукомістких виробництв (6%), а також нерівномірний розвиток промисловості по регіонах. На частку трьох автономних співтовариств – Каталонії, Валенсії і Мадрида – доводиться майже 50% ВВП.
Провідні галузі промисловості – машинобудування, в тому числі автомобілебудування (країна виробляє щорічно понад 3 мільйонів автомобілів, з яких близько 80% йдуть на експорт), судно – і верстатобудування, виробництво обчислювальної техніки, а також металургія. Іспанська ТНК “Телефоника” (Telefonica) є однією з провідних компаній в області комунікацій і інформаційних технологій, займаючи приблизно 10% всього світового ринку.
Іспанія – один з найбільших в світі виробників маслинової олії (понад 400 тисяч тонн в рік), вин, в тому числі таких, як херес, плодоовочевих і рибних консервів. Країна займає також перше місце в Європі по збору апельсинів (близько 3 мільйонів тонн на рік), друге (після Італії) – по збору рису. Провідне місце належить країні з експорту в Європі мигдалю, фініків і цукрової тростини. В Іспанії досить високий рівень розвитку тваринництва, тут розлучається особлива порода бійцівських биків для кориди.
Іспанія – одна з найбільш відвідуваних туристами країн Європи (у 2005 році тут побували близько 56 мільйонів іноземних туристів). У країні сформувалася і успішно функціонує ціла галузь з обслуговування національних і іноземних туристів, представлена в основному малими і середніми підприємствами з чисельністю працівників до 9 чоловік. Туристична галузь створює близько 11% ВВП (внесок сільського господарства – близько 3%, промисловості – 29,7%, сектора послуг в цілому, включаючи туризм, – понад 67%).
Згідно щорічно що складається експертами Всесвітнього економічного форуму рейтингу конкурентоспроможності в сфері подорожей і туризму, в 2008 році країна увійшла в п’ятірку лідерів разом зі Швейцарією, Австрією, Німеччиною та Австралією (оцінювалися 130 країн по 14 критеріям, серед яких політика влади в галузі туризму, безпека, транспортна інфраструктура, санітарні умови, екологія, наявність комфортабельних готелів і культурних цінностей з всесвітнього списку ЮНЕСКО, вартість відпочинку).
Членство Іспанії в ЄС неоднозначно позначається на економіці країни. Розширення попиту на деякі групи іспанських товарів і послуг всередині ЄС стимулювало на деякий час їх виробництво, інші галузі (автомобільна, верстатобудування) зіткнулися зі зростаючою конкуренцією з боку європейських фірм, що негативно позначилося на темпах їх зростання. Для здійснення структурної перебудови в економіці Іспанія отримувала від Євросоюзу значні дотації (в 2001 році – 7,7 мільярда євро). Іспанські експерти в кінці 2002 року відзначали, що чотири країни (Німеччина, Нідерланди, Франція і Італія) забезпечують 80% надходжень до бюджету Євросоюзу, а найбільшу частку фінансової допомоги (76%) отримували (до моменту нового розширення ЄС за рахунок країн Центральної та Східної Європи) Іспанія та Греція. Розширення Євросоюзу і переорієнтація його структур на підйом економік інших країн-членів практично нівелювали багато з тих переваг, які спочатку отримала Іспанія при своєму вступі в ЄС. Зокрема, скорочується обсяг дотацій, призначених на розвиток більш відсталих іспанських провінцій, боротьбу з безробіттям, підтримку сільського господарства і рибальства.
За даними за 2006 рік, зовнішній борг Іспанії становив 135,6% ВВП країни (для порівняння в 2001 році він дорівнював 83,8% ВВП).
За даними Центру міжнародної торгівлі, основними експортними товарами є (2006 рік): транспортні засоби, виключаючи залізничний транспорт (20,69%); енергосилове обладнання (8,20%); електричним та електронним обладнанням (7,02%); фрукти, овочі, горіхи та інше (4,77%); мінеральне паливо, змащувальні масла, дистиляти та інше (4,61%); пластмаси та вироби з них (3,75%); фармацевтична продукція (3,29%); сталь і чавун (4,00%); пластмаси та вироби з них (3,21%); фармацевтична продукція (2,78%); органічні хімікати (2,68%); оптичні, фотографічні, технічні, медичні та інші прилади (2,18%) і інше.
Основними зовнішньоторговельними партнерами Іспанії є країни ЄС (особливо Франція, Німеччина, Італія. Португалія, Великобританія), США, КНР і ін.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)