Home ⇒ 👍Література ⇒ НА ВОЛЮ! – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей
НА ВОЛЮ! – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей
Похнюпилась сумно у клітці пташина,
До клітки припала дівчатко-дитина.
“Чого ти, пташино, такая сумна?
Дивися: надворі весела весна;
І небо сіяє, і ліс зеленіє,
Лука, квітоньками убрана, леліє,
І співом пташиним дзвенить увесь гай, –
Радій же, пташинко, весні і співай!”
І пташка неначе слова зрозуміла:
Ураз розгорнула маленькії крила
І битись об клітку грудьми почала,
І рвалась туди, де весна зацвіла.
І билась так довго, так тяжко об грати,
Що стала дитину журба обнімати
І клітку вона одчинила тісну:
“Лети і на волі вітай ти весну!”
І пташка зника серед лук і гаїв
І голосно чуть її радісний спів:
Співає вона з-під ясної блакиті,
Що воля – найбільше добро на цім світі.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- СОПІЛКА – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей І У хаті білій край села, Під гаєм аж густим, Сім’я маленькая жила: Дідусь, бабуся з ним, Та в них і діти ще були… І в тій хатині всі Вони тихесенько жили Ще в давнії часи. І хоч у них було дочок – Дівчат веселих – три, Але кохали над усіх Найменшую старі. І справді […]...
- ДВА МОРОЗИ – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей Ой гуляли в полі два морози, Два морози, два рідненькі брати. Брат старіший звався – Ніс Червоний, А молодший – Синій Ніс на ймення. Ой гуляють в полі два морози, Поле чисте в кригу зодягають, І говорить менший так до брата: – Ой, мій братику, Червоний Носе! Як би нам з тобою тут погратись, Поморозити […]...
- ДУРЕНЬ ДУМКОЮ БАГАТІЄ – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей Наш Іван кохавсь у мріях: Думкою літає Та скарби усе знаходе, Гроші здобуває. Одного разу пішов він На баштан до пана: Огірочки молоденькі Звабили Івана. Взяв мішок Іван з собою, Повен щоб набрати, Та й почав він до баштану Стиха плазувати. Як підліз до огірочків, Став він і гадає: – Це, їй-Богу, мені щастя Зараз […]...
- “О скільки сліз повинні ми утерти!” (Борис Грінченко) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Борис Грінченко виявив себе філігранним майстром малих прозових форм. До раннього періоду творчості належить оповідання “Без хліба” (1884), в якому основним є конфлікт людини зі своїм сумлінням. На прикладі героїв, поставлених в екстремальну життєву ситуацію, письменник утверджує цінність християнської заповіді “не вкради”. Тематика Грінченкових оповідань різноманітна. У них зображено українське село з його малими радощами […]...
- “Кожнеє слово хай буде в нас діло!” (Борис Грінченко) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Поетична спадщина Бориса Грінченка уміщена в шести збірках: “Пісні Василя Чайченка”, “Під сільською стріхою”, “Нові пісні і думи Василя Чайченка”, “Під хмарним небом”, “Пісні та думи”, “Хвилини”. Перші публікації віршів припадають на 1881 рік. У львівському журналі “Світ” надруковано твори, що стали програмовими у діяльності Грінченка, – “Доки”, “До праці”. Юнак, сповнений завзяття і віри, […]...
- Короткий переказ – Каторжна – БОРИС ГРІНЧЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ БОРИС ГРІНЧЕНКО Її тільки й звали – каторжна. Мачуха примушувала виконувати всю хатню роботу, кричав п’яний батько, знущалися мачушині діти й хлопці та дівчата на вулиці. Мала Докія тільки мовчала, дивилася спідлоба вовчим поглядом. Ніколи не плакала й не просилася, як не били, чим ще більше (гнівала мачуху. Одного разу підгледіла мачуха, як Докія гралася […]...
- ВЕСНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Теплінь. Весна іде!” – Сказала так бабуся. Весна іде? Та де? Коли в вікно дивлюся – Аж справді йде весна. Ось стала біля ставу, Всміхнулася ясна І кинула купаву. Купава розцвіла, На хвилях загойдалась. Весна ж у ліс пішла, Ішла і усміхалась. Дерева ожили! Весна їх всіх вітала І листом із поли Їх рясно обсипала. […]...
- МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМА… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей “Мамо, іде вже зима, Снігом травицю вкриває, В гаю пташок вже нема… Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає?” – В неньки спитала дитина. “Ні, не кожна, – одказує мати, – Онде, бачиш, пташина сивенька Скаче швидко отам біля хати, – Ще зосталась пташина маленька”. “Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?” […]...
- Борис Грінченко. Оповідання для дітей і про стражденну долю дітей-сиріт План. 1. Біографічні відомості про автора. 2. Твори Бориса Грінченка для дітей і про дітей. (“Сестриця Галя”, “Сама, зовсім сама”(1885), “Україна”, “Дзвоник”(1897)). 3. Твори про освіту та вчителів того часу (“Екзамен”, “Непокірний”). 4. Розширення тематики української прози в оповіданнях “Панько” (1893), “Батько та дочка”(1893). 1. Народився Борис Павлович Грінченко 9 грудня 1863 року в збіднілій […]...
- Життєвий і творчий шлях – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Життєвий і творчий шлях Більше працював, аніж жив. Микола Чернявський Слова Миколи Чернявського, сучасника Бориса Грінченка, досі звучать як нагадування українцям про те, що безліч талановитих імен, недооцінених або забутих у радянський час, мають задля повноти літературного процесу повернутися до українського читача. Борис Дмитрович Грінченко (псевдоніми Вартовий, Вільхівський, Іван Перекотиполе, Чайченко) – поет, прозаїк, драматург, […]...
- Поетична творчість Бориса Грінченка – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Творчий шлях Бориса Грінченка розпочався з віршів. Він зізнавався, що найбільший вплив на його формування справила творчість Тараса Шевченка: “”Кобзар” зробивсь моєю Євангелією…” Б. Грінченко друкував свої твори під різними псевдонімами – намагався уникнути переслідування. Одна за одною виходили у світ його поетичні збірки, зокрема “Пісні Василя Чайченка” (1884), “Під сільською стріхою” (1886), “Нові пісні […]...
- “Ніхто не баче, як сирота плаче” (народна мудрість) (за оповіданнями про дітей Б. Грінченка) – Зразок твору – ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС Щаслива дитина, у якої є родина – батько, мати, дідусь, бабуся, брати, сестри. Адже сім’ї належить виховати свою кровиночку, навчити її поваги до батьків та старших, як цього вимагає народна етика і педагогіка, показати приклад, як долати життєві труднощі і негаразди, стати для дитини опорою і захистом, дати можливість відчути себе членом дружного колективу. А […]...
- РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ – ВЕСНЯНКИ – Українська література – Література для дітей Розлилися води На три броди, Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. У-у! Що в першому броді Зозуленька кує. Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Ку-ку! Зозуленька кує, Бо літечко чує, Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Ку-ку! Що в другому броді Соловей щебече. Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Тьох-тьох! Що в третьому броді Сопілонька […]...
- ПРАЦЬОВИТИЙ, ЯК ПТАШКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Я знав, що синиці взимку дуже люблять сало. Мабуть, воно дає їм енергію, щоб зігріти тіло. От я й повісив на вишневій гілочці під своїм вікном шматочок цих “ласощів”, щоб спостерігати за птахами. І дивно. Уже в перші хвилини я побачив, що зовсім не легке і безтурботне пташине життя. Адже скільки разів я раніше чув […]...
- Прозова творчість Бориса Грінченка – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Із-поміж прозового доробку Бориса Грінченка варто звернути особливу увагу на соціально-побутові повісті “Серед темної ночі” (1900) та “Під тихими вербами” (1901). Село в цих творах змальовано надзвичайно реалістично, а між персонажами зустрічаються високоморальні й свідомі представники простого народу. Ця своєрідна дилогія дуже близька до роману-тетралогії письменника української діаспори Уласа Самчука “Волинь”. У повістях Б. Грінченка […]...
- Скорочено – САМ СОБІ ПАН БОРИС ГРІНЧЕНКО Стислий виклад твору Скорочено Уривки Українська література шкільна програма 12 класів БОРИС ГРІНЧЕНКО Селянин Данило вирішив зробити спробу “панського права добути”. Йому забажалося довідатися, “чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. І Данило вирушив до міста залізницею. Купив дуже дорогий квиток у вагон першого класу і попхався розшукувати своє місце. Кондуктор не хотів пускати мужика, обзиваючи того “мурлом”. Аж врешті-решт […]...
- ЧОГО СИНИЧКА ПОВЕСЕЛІШАЛА – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей Рано-вранці синичка прокинулась, поглянула з високого ясеня на снігові кучугури, на заячі сліди біля старого пенька. І раптом… дзвінко заспівала. Заспівала й здивувалася: – Чого мені так весело? Адже дерева ще чорні, зовсім голі, навіть торішнього жовтого листячка нема! Пташка випурхнула з дупла й полетіла до знайомої горобини, де, вона знала, ще є ягоди. Вночі […]...
- СІРКО – КАЗКИ ПРО ТВАРИН – Українська література – Література для дітей Був собі в одного чоловіка собака Сірко – тяжко старий. Узяв хазяїн та й прогнав його від себе. Никає Сірко по полю, і так йому гірко: “Скільки років я хазяїнові вірно служив, годив, добро йому робив, а тепер на старості літ він мені шматка хліба жаліє і з двору прогнав”. Ходить він так, думає; коли […]...
- ВЕЧІР – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Скотилося сонце з високого неба, За день утомилось – спочить йому треба; Й, прощаючись любо з небосхилом синім, Всю землю залляло рожевим промінням. І вітрові в полі гуляти несила: Згорнув свої вільні, широкії крила. Зелений садочок в прозорую воду Заглядає стиха на пишную вроду, А пташка на вітах калини співає – Своїх пташеняток в гнізді […]...
- ПІЗНЯ ВЕСНА – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Заєць під кущем приліг: – Доки можна: сніг та сніг? На городах через те И досі морква не росте!.. Птиці з вирію летять: – Нам пора ростить пташат, А тут досі та зима, Пристановища нема!.. З вулика зорить бджола: – Чом так біло? Ой-ла-ла!.. Біло! Тільки ж то не квіт, То звисає сніг із віт!.. […]...
- ЩОГЛИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей – Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця. Визволяють, – скільки сміху! – Глянь, дідусю, глянь, чи ба? – Бачу, дітки, вашу втіху; Зате щоглику журба! Зна, що буде нудить світом; Не про нього ваш куток… Щебетав би собі літом Та згодовував […]...
- УСІМ ВЕСНА БУВА КРАСНА – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Доки дощами весна землю змиє, Вітром тужавим обличчя обвіє. З теплих пташата країв прилітають, Співанки світу веселі співають. Жайворон крильми в повітрі тріпоче, Голосом поле наповнити хоче. Із зимоводдя мчить ластівка рання, Прудко літає свободою п’яна. Гуси у небі, качки пролітають І журавлі он вже гнізда звивають. Яйця нестимуть, плодитимуть діти, Щоб потім з ними […]...
- Грінченко Борис Дмитрович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Народився Б. Д. Грінченко 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає. Інтереси його різнобічні й грунтовні. Тонка […]...
- ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. БОРИС ГРІНЧЕНКО “ДЗВОНИК” Мета: – навчальна: поглиблювати відомості про життя та творчість митців нашої місцевості; розвивати інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини; виробляти особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи; – розвивальна: розвивати спостережливість, навички пошукової роботи, формувати вміння грамотно формулювати думки; – виховна: прищеплювати естетичні смаки, […]...
- ЯКІ ВОНИ БІДНІ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Ще й не світало, ще й ранкова зірниця не зайнялася, як батько збудив Сергійка і сказав: – Ходімо в поле. Послухаємо жайворонкову пісню. Сергійко швидко встав, одягся, і вони з батьком пішли в поле. Небо на сході стало рожевим, небосхил з кожною хвилиною світлів, зорі згасали. Десь з далекої ниви піднялася сіра гру дочка […]...
- ПАНИ, ХОМА І ГУСКА – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Задумались пан з панею, сидячи за столом при обіді, як би їм розділити оцю печену гуску, щоб усім було до пари. А всіх панів було шестеро: пан з панею, два паничі та дві панночки. А тут якраз на той час входить Хома. – Хомо, – каже пан, – а розділи ти межи нас всіх оцю […]...
- ВЕСНЯНІ КВІТИ – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Весна чарівниця, Неначе цариця, Наказ свій послала, Щоб краса вставала. І проліски, і травка, Й зелена муравка, І кульбаба рясна, Й фіалочка ясна – Всі квіти весняні, Веселі, кохані, З-під листя виходять, Голівки підводять Од сну зимового До сонця ясного! Ті квіти дрібненькі, Мов дітки маленькі, Розбіглись у гаю, Я їх позбираю В пучечок докупки […]...
- ЗЕЛЕНІЙ, РІДНИЙ КРАЮ! – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Ой іде, іде весна – Наче райдуга ясна! Сяє сонечко вродливе, Усміхається блакить, Зеленіють щастям ниви, Далеч піснею дзвенить. А татусь поїхав нині До лісничого у ліс – На розспіваній машині Двісті саджанців привіз! Гей, дівчата, гей, хлоп’ята! А беріть скоріш лопати: Бо ж людині кожній треба Посадити деревце – Хай росте під синє небо, […]...
- РАННЯ БДЖІЛКА – СТЕПАН ЖУПАНИН – Українська література – Література для дітей На віконце сіла Бджілка-трудівниця, В лагіднім промінні Гріє свої крильця. – Чом така ти рання, Подруго дбайлива? – Бо весна наснилась Тепла, гомінлива. Бо наснилось поле, А у полі – квіти. Як в гарячу пору В улію сидіти? Д зу м-дзу м-дзу м… Ще немає цвіту Ні в саду, ні в полі. Ось для тебе […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- ЛАСТІВКИ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Пригріва весняне сонце. В рівчаках біжать струмки. Метушаться за віконцем клопітливі ластівки. Вже останній сніг розтанув. Тепло. Весело. Весна!.. Яся встане вранці-рано та відразу – до вікна: – Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони до мене в хату, мабуть, хочуть залетіть? Відчини віконце, мамо, хай вони сюди летять! Я дивитимусь, руками […]...
- ПРО ПЕРЕКЛАДАННЯ КНИГ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, – так і тут: […]...
- ШЕВЧЕНКО – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей Всі його ми батьком звемо, Так від роду і до роду: Кожний вірш свій і поему Він присвячував народу. Він любив усе прекрасне, Все ненавидів потворне, – І його ім’я незгасне, Світлий образ – неповторний. Чисту матір і дитину Він прославив серцем чистим Всю осяяв Україну Поглядом він променистим. Ясен досвіт ще не сходив, – […]...
- ХТО РОЗБУДИВ ВЕСНУ – НІНА МУДРИК-МРИЦ – Українська література – Література для дітей Вихваляється чорний шпачок: “Я весну розбудив на світанку!” “Ні, це я розбудив вам весну!” – Гомонить первоцвіт біля ганку. Та по-змовницьки Сонце й Петрусь Крізь віконце до себе моргають… Хто весну розбудив у саду, Краще всіх Петрик з Сонечком знають. Хто ж бо ковдру із снігу відмів З-під дерев, із грядок та стежинок? Хто тепла […]...
- ОСІНЬ – СИДІР ВОРОБКЕВИЧ – Українська література – Література для дітей Давно вже попрощали нас З-під неба журавлі, Пташки замовкли у гаях, І втихло на землі. Вже ліс убрав багровий стрій, Зів’ялий лист паде, – В гостину з півночі до нас Грізна зима іде. Припали квіти до землі, Туман наляг кругом, Ще день, ще два – і всі поля Заснуть глибоким сном. Лиш розгулялися вітри, Лісами […]...
- У НАШОМУ САДКУ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей На великому пустирі, що за парканом дитсадка, раптом стало людно і гомінливо. Звідкись приїхали юнаки і дівчата: покопали ямки, а потім почали садити в них молоді деревця. А навколо походжав високий сухорлявий чоловік, щось наказував, обмацував гілочки і гладив стовбурці дерев, наче то були не рослини, а живі діти. Скоро юнаки і дівчата поїхали і […]...
- ЖУРАВЛИКИ ЛИНУТЬ… – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – Українська література – Література для дітей Журавлики линуть: “Курли та курли. Ми з краю свого В чужину попливли. І там, за морями, В далекім краю, Згадаєм не раз Про вітчизну свою, Де вивели діток, Де гнізда звили”. Журавлики линуть: “Курли та курли”. Під ними родюча Безмежна земля. Стерня золотіє, Парує рілля. Усе тут знайоме І рідне усе. А вітер холодний Удалеч […]...
- КАТОРЖНА – БОРИС ГРІНЧЕНКО КАТОРЖНА Каторжна – так її всі звали. – Унеси дров у хату, чи чуєш, каторжна ти! – кричала мачуха. – Геть з-перед очей, каторжна! – визвірювався на неї батько, вертаючись п’яний з шинку і заточуючись по хаті. – За сцо ти мене стовхнула, католзна! – пищав дворічний мачушин хлопчик, б’ючи її кулаками. І так усі!.. […]...
- ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО.. – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей Літо краснее минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна… шкода волі! Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: “І нащо зима та люта? – Все вони питають. – Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати! У замкнуті дивись вікна, Ніде й погуляти! Сніг з морозом поморозив Всі на полі […]...
- ЗАВИДЮЩИЙ БРАТ – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка з народного поля Сердиться Марець*, вітрами бурхає, Аж голі дерева стогнуть та гнуться; Землю нещасну вдень дощиком мочить, А на ніч морозом лютим стискає. Хмари збирає з всіх закутків неба, Що нікуди сонцю й глянуть на землю… Ринуть веснянії води рікою, Дороги та греблі щиро руйнують, Мокрая ж хвища на полі й у лісі […]...