Home ⇒ 👍Література ⇒ НА ТРУНУ ОЛЬЖИЧЕВІ – ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА
НА ТРУНУ ОЛЬЖИЧЕВІ – ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА
Був стрункий, неначе ясень,
Гарний, мов царенко.
Де наш красень, де наш красень? –
Вмер, вмер молоденький!
Ой не вмер він, ой не вмер він
Смертію своєю,
Не зеленим вкритий дерном
Дбайливо ріднею!
І китайка жалобова
Очі не прикрила.
Може, галич десь у рові
Сині очі пила.
Очі пила, тіло рвала
Пазуром хижацьким
На поталу, на поталу…
Як натрапити зненацька,
Де знайти би місце скону,
В кого б запитатись?
Щоб троянду там червону
Посадила мати;
Щоб юнацтво України
Присягало свято
На прапори жовто-сині
За свій край вмирати.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)
Related posts:
- Щастя згублені ключі – ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА Щастя згублені ключі. Як би їх знайти хутчій! Пошукати в лісі, в полі, Запитать, зустрівшись, долі: “Ти горою, доле, йшла, Чи мої ключі знайшла З золотими обідками? Щоб пізнати, що ті самі, Там намітку під кісник Накарбовано з весни. Чом я пояс попустила? Не інакше – злая сила. Чом цяцькований обруч Не тулила обіруч?” Посміхнеться […]...
- Оксана Лятуринська. Поезії Тема. ЛPK № 1. Оксана Лятуринська. Поезії. Мета: ознайомити учнів з особистістю Оксани Лятуринської, її поезіями; розвивати навички виразного читання, вміння висловлювати свою думку; виховувати бажання діяти на благо Вітчизни. Обладнання: портрет О. Лятуринської, виставка її книг; аудіозапис пісні “Видиш, брате мій…”; відгуки про творчість О. Лятуринської. Епіграф. Оксана Лятуринська є поетка Божою милостю, і […]...
- ВОЛИНСЬКІ БУКОЛІКИ – ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА У луках гра сумна сопілок. Хіба пашня зросла безсило? Чи між пшеничних, житніх піль Вродились колоси сліпі? Чи корінь вітер-сонце сушить? Чи не справдився сон пастуший – Багатство золотих черед, Розшитий ременем намет, Чемерка бита та наопліч І сплетений аркан з коноплі? Або вода знесла шувар, І млин, і села в хижий яр? У луках […]...
- Не знаю, як це почалось – ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА Не знаю, як це почалось. Прийшов, намовив мені хтось? Чи серце схаменулось: – “Мало!”? Чи щастя весен заблукало? Навкруг долини зацвіли, Джерела срібло розлили, І палац став зі знаком лева, На пальці – перстень королеви. Упав самоцвіт на чоло – Життя стобарвність і тепло. – Все, що корону прикрашало, Обрана, посідай настало! – Невже? Невже? […]...
- КНЯГИНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ (ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА) Петро КОНОНЕНКО Відомий літературознавець Юрій Бойко зауважив: “Оксана Лятуринська є поетка Божою милостю, і тільки жалюгідні еміграційні умови винні в тому, що вона досі не стала славною і широко знаною…” скрізь. Коли 1983 року вийшла найповніша книжка “Вибраного” О. Лятуринської (з передмовою Ю. Шевельова), стало очевидним: Лятуринська – одна з найвидатніших оригінальних постатей української поезії […]...
- Створив ти землю, оболоки – ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА Створив ти землю, оболоки Й людину дотиком і дихом, Чинив добро і діяв лихо, Ти повнив дні й вершив ти роки. Являвся пращуру, вогненно Злітав до хатнього порога. На землю ти зсилав Дажбога І вергав їй сліпу Морену. Владав ти всесвітом, Свароже! Впаду на твар свою: воскресни! Твого народу жрець безчесний Вклонився Одіну. Чи ж […]...
- Хилились стязі, пнулись вгору – ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА Хилились стязі, пнулись вгору І хвилювались, як ковиль. Усе зловісніш і суворіш Темніли черню корогви. Світ хижим птахом, звіром кидавсь, Стріл гнало чорно, яко тьми, А обіч страшно йшла Обида І дотикалася крильми. Було червоне поле бою. Лягали ратію брати. А день відтрублював сурмою І золотив щити. День догоряв так світозарно! Душа просила корабля. Десь […]...
- Оксана Лятуринська (1902-1970) Оксана Лятуринська Оксана Лятуринська – поет, новеліст, скульптор. Народилася 1902 р. біля Вишневця (що і пояснює ще один її псевдонім – Роксана Вишневецька) на Волині. На еміграцію до Чехословаччини виїхала 1924 р. Навчалася на філософському факультеті Кардового університету та в Українській студії пластичного мистецтва в Празі. Працювала за фахом скульптора та муляра. З 1924 […]...
- ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА В КОЛІ ДІЯЧІВ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАРУБІЖЖЯ Л. С. Монастирецький, Кандидат філологічних наук, професор; В. І. Василюк, Аспірант (Житомирський педуніверситет) В статті розглядається творчість маловідомої української письменниці Оксани Лятуринської, яка займає Визначне місце серед поетів празької школи Оксані Лятуринській належить одне з провідних місць серед діячів культури українського зарубіжжя і, осо-бливо, в колі поетів-емігрантів, які об’єдналися в так званій “празькій поетичній школі”. […]...
- Празька школа українських письменників. Стисла характеристика життєвого і творчого шляху її діячів (Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Олег Ольжич, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна). – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. розкрити учням значення творчості “Празької школи” українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрети представників “празької школи”, тексти поезій. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Як вирішує Остап Вишня проблему людини і природи у “Мисливських усмішках”? […]...
- ВІРШ ПРО КОМАРІВ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Розповім вам не про Львів, А про львівських комарів. (Ясно, що не комарами Львів мій знаний між містами. Не про це моя розмова. А от пісня “Ми зі Львова”- Скрізь, де я їх зустрічала, Тільки так мені звучала Пісня комарів). Купу львівських комарів (це вони у Львові купа, А в дорозі завжди група) Я зустріла […]...
- ТРАВНЕВИЙ ДОЩ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Перше травня, знає кожен,- Демонстрація-парад. Дощ пустився йти: “А може,- Повернутися назад? Ні, не буду повертатись, Раз рішився, то піду. Власні рішення міняти Не годиться на ходу”. …Дощ не став нам на заваді, Йдуть колони, як розмай. Свято праці! На параді Дощ крокує з усіма. Він хіба не роботяга? Він так само трудівник! Це ж […]...
- СІЛЬСЬКЕ КІНО – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Крок за кроком на поляні Стадо попасом бреде, Так, як на кіноекрані, Стиха кадр за кадром йде. Раптом хтозна відкіля Появилось тут хлоп’я, І на нього круторого Навіжений, Мов з арени, З ревом кинувся бугай. Ай! А поляна рівна, гола. Що робити? Що робить? Лиш однісінька тополя Край поляни височить. І хлоп’я те без підказу, […]...
- ЛАСКАВО ПРОСИМО НА ВИСТАВКУ “ПОРТРЕТИ МАМ” – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Портрети малювали Малята-дошкільнята. Ніхто в співавтори Не брав собі ні брата, Ні старшої сестри. Самі намалювали, На виставку прислали. Тому кажу зарання: Чекає вас на виставці І сміх, і здивування. Вхідні квитки: три посмішки, Один ласкавий погляд, І просимо На ОГЛЯД. ПЕРША МАМА Трішки схожа на солдата Чи на велетня-гімнаста: Десять гудзиків бляшаних І лампаси […]...
- ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – МАЛИЙ ВІЗ Червневе небо обтрушувало в озеро зорі. Зоряне озеро – як небо, здавалось, дай нурка і полетиш. Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, розплющив очі. Вхопився рукою за дишель Малого Воза і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари. А Малий Віз повіз Дмитрика додому. – Де ти поночі вештаєшся? – […]...
- СЕРДЕШНА ОКСАНА – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Любій моїй жінці Анні Григорівні Квітка (Скорочено) Нема на світі нічого луччого і Богу милішого, як серце матері до своїх діточок! Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тільки одним одно – для неї рівні, жодного любить, усіх рівно пестує, за всяким рівно вбивається. Дев’ять здоровенькі край неї, потішають її, […]...
- Посткриптум. Поема-лист – Оксана ЗАБУЖКО Cavalcando l’art’ier per un cammino Pensoso de l’andar che mi sgradia, Trovai Amore in mezzo de la via In abbito leggier di peregrino. ………………………………………………. Quando mi vide, mi chiamo per nome, E disse: “Io vegno di lontana parte, Ov’era lo tuo cor per mio volere; E recolo a servir novo piacere”. Allora presi di lui […]...
- ДРУЗІ ЗА ЛИСТУВАННЯМ – Оксана ЛУЩЕВСЬКА Скорочено Розділ 1 Танцюй! Танцюй! “Танцюй! Танцюй!” – долинуло з-за дверей. Дівчинка блискавкою зіскочила з ліжка і вибігла до вітальні. Мама стояла посеред кімнати і тримала в руках жовтий конверт, яким вертіла туди-сюди. – Ксенечко, мусиш танцювати, – підморгнула, звертаючись до доньки. – Маєш листа! На твій вибір: самбу чи румбу. Ксеня піднялася навшпиньки, кривляючись, […]...
- Оксана ЛУЩЕВСЬКА Оксана Лущевська – українська дитяча письменниця – народилася в місті Тальне Черкаської області. Закінчила філологічний факультет Уманського державного педагогічного університету імені Павла Григоровича Тичини 2004 року. Оксана Лущевська зараз мешкає в Сполучених Штатах, проте не припиняє творити для малих українців. Із 2010 по 2012 рік навчалася в магістратурі Пенсильванського державного університету (США), нині – аспірантка […]...
- ЩО ТАМ? ХТО ТАМ? – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Звідкіля ці рипи-скрипи? Може, йдуть вони від липи – Вітер гне її в цю мить, А вона рипить-скрипить? Ні, надворі нині тихо, А в квартирі, як на лихо, Вже зітхає хтось і плаче, Ні, не плаче вже, а наче Скачуть миші по столах У рипучих чобітках. Ні, не миші. За стіною Вже орудують пилою. Видається, […]...
- Крила – ОКСАНА КУНЕЦЬ … я не ангел, мій любий, я не ангел і не маю крил… але вночі, коли я чую крізь сон твій дотик, відчуваю спиною і сідничками тебе всього, так міцно притиснутого до мене, твої руки, що охоплюють мене, мов мушлі, тримають, ховають, стискають груди… о, мій раче-самітнику, ти знайшов свою мушлю і тягнеш у неї […]...
- СПОКУТА – ОКСАНА КУНЕЦЬ СПОКУТА Нічна станція вражала порожнечею. Давила на груди тишею і гуркотом ескалаторів. Стала на стрічку блискучих східців і знову подумала, яка ж вона довга, ця дорога донизу, ці Золоті Ворота до підземелля, де завжди потойбічно холодно й гуляють вітри. Ескалатор попереду був зовсім безлюдний, нікогісінько. Пізня ніч, звичайно, спати час, а не їздити. А кінця-краю […]...
- ЛЕДАЩО – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Вставай,- кажу,-ледащо! А він питає: – Нащо Вставати і вмиватись, І їсти, і вдягатись? О, мамою для нього, Для ледаря такого Я б не хотіла бути. Встає він, позіхає, Півдня штанці вдягає, І сам, хоч вже великий, Не взує черевики. О ні, для нього дідом, Ні татом, ні сусідом Я б не хотіла бути. […]...
- ТРУТЕНЬ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Він туристом нарядився І в дорогу спорядився: На краватці в нього кобра, На плечі спортивна торба З написом “пардон-мерсі”. На подвір’я нині зранку Він під’їхав на таксі. І одразу, просто з моста, Прогудів: – Стрічайте гостя! Я прибув не впорожні – Торба грошей при мені. Тож негайно – за оплату – Піднайміть мені кімнату З […]...
- ХІХІКАЛО – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Приїхало Хіхікало – Балакало; базікало. Якби весь день балакало – Було б ще півбіди, Якби весь день базікало – І це ще півбіди, Якби ходило-плакало – Це також півбіди. Але ж воно, Хіхікало, Хіхікати приїхало. – Хі-хі! Село! Я з міста! – А що – з одного тіста Виліплюють містян, А з іншого селян? – […]...
- ДРІЗД І НІС – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Дрізд хвалився на весь ліс: – Ну й красивий в мене ніс, Кращого ніхто не має, Кращих просто не буває! Як почув те качконіс, Розсміявся в ніс дроздові: – Ось у мене ніс так ніс!- Як лопата наготові. Тут орел махнув крилом: – Ніс мій гострий і загнутий, Ось таким повинен бути, Як у мене, […]...
- Перлина – ОКСАНА КУНЕЦЬ Перлина І. Чекай на мене на світанні під горою, біля струмка. Я прийду, коли небо ще ледь сірітиме, бліда від передранкового холоду. Ти нічого не скажеш, лише подивишся пильно в очі, аж я здригнуся, і серце стисне чи то від щастя, чи то від розпуки. Ти візьмеш мене за руку, і ми підемо вгору. Стежка […]...
- ВІРШІ – ОКСАНА ФІТЕЛЬ *** Теплим крiликом забiгло лiто Нам за пазуху М’яке пухнасте З очицями Схожими на рубiни Настрибавшись по Хрустких капустах Притомилось примружилось I задрiмало Певно Наснилось Йому Щось жахливе… Нашi крiлики одичавiли Пороздирали груди у кров I кожен побiг у своє лiто Ми теж розбрелись У пошуках нiжних рубiнiв. *** Дiти бiлого мiсяця Взявшись за руки […]...
- ЦІКАВО – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Ви любите, друзі, Я вірю, я знаю,- Широкий і тихий Проспект Серед Гаю. Не бачили, кажете? Навіть не чули? А площі ж Берізок, Либонь, не минули? І площа Берізок Вам навіть не снилась? І брама Зелена У сні й не світилась! Й зупинки Грибної Не знаєте, діти?! Одне тільки можу – Ідо вас пожаліти… Ми […]...
- Осіння ніч – ОКСАНА КУНЕЦЬ Осіння ніч Танцює полум’я у темряві півночі, Підморгує у хтивому танку; Вдивляюся в твої блакитні очі, І бачу сітку відблисків тонку. У полум’ї нам з’явиться майбутнє – Той незбагненний синявий туман, В якому і минуле незабутнє, Й омріяний в думках самообман. Окреслила нам свічка коло світла, І все навколишнє втонуло у пітьмі… Лише тепло, і […]...
- ТРАВЕНЬ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Я травень – сонця помічник, Я в сонця сонячний двірник, Щоденно вранці на зорі Стрічаю сонце у дворі, Кажу до нього: – В добрий час, Ласкаво просимо до нас! Я травень – місяць-килимар, А ще вигадник і штукар, Луги вкриваю килимами, Дружу з бездомними птахами, В зелених килимах густих Ліплю будиночки для них. Я травень […]...
- МИ РОЗБИЛИ СКЛЯНКУ З ЧАЄМ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Ти розбив! – Ні, ти розбила! – Ти штовхнув! – А ти впустила! – Ти тюхтій. – А ти незграба. – Баобаб! – Ти баобаба! Вже школярка – наче хмарка, Очі повні сліз. Школярка Дмухає на пальчик свій. – Обпекла? – А ти радій! Та школярик посмутнів: – Я… ти вибач, не хотів, Я […]...
- МУРАШИНА АВТОСТРАДА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Квітне в полі конюшина. Йде бригада мурашина. Ця бригада автостраду Прокладає у житах, Через поле і леваду – Автостраду для великих І малесеньких комах. Поки буде прокладати Автостраду на землі, Тій бригаді пригравати І на скрипках, і на трубах Будуть оси і джмелі. Автострадою тією Тільки жвава, працьовита Комашня і мурашня Буде їздити, ходити І […]...
- ЛЮДЯМ ТРЕБА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Для школярок шовку треба Шириною на півнеба. Та їм шкода на обнови Тяти небо волошкове. Хлопці з ранку до зорі М’яч ганяли б у дворі, Кушпелою-пилюгою Вкрили б сонце над собою. Але ж людям, людям треба, Треба сонячного неба! А школярки всі зірки Нанизали б у разки І ходили б у намисті Гонорові, променисті. Але […]...
- ЩО СКАЗАТИ ТРЕБА? – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Три бабусі і дві мами Із онуками й синами Йдуть до скверика гуляти. Починає рахувати Наймолодша мама діток І цукерками вгощати Всіх підряд: П’ять цукерок – п’ять хлоп’ят. Кожен з них цукерку взяв І собі до рота вклав. Три бабусі і дві мами Разом сплеснули руками: – Що сказати треба, діти? Але діти (ну і […]...
- ГУСКА ПАНЯ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ В гуски Пані є всі дані, Щоб літати, а вона В білій сукні у ковбані Копошиться дотемна. Я підходжу до ковбані І кажу до гуски Пані: – Паню, птаха ти чи ні? Дай-но відповідь мені! Паня крила піднімає І з ковбані вибігає, І біжить, крильми лопоче – В небо синє знятись хоче. Узяла розгін, підбилась, […]...
- ШВИДЕНЬКО, ШВИДКО, ЩЕ ШВИДШЕ! – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Швиденько вставай І до школи збирайся. Рухайся швидше, Не стій, а вмивайся. – Сідай, швидше снідай, Кому я кажу! – Хіба ви не бачите, Я вже сиджу. Сердиться мама, Сердиться тато: – Ти мало їси, А говориш багато. Учня жде школа, Батьків робота. Шмигляє ложка З тарілки до рота. – Швиденько, швидко, Ще швидше! […]...
- ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ Скільки коштує школяр? Не про гроші річ вестиму, Не про те,- а скільки пар Він чобіт зносив за зиму? Що там гроші! Не його ж Купувати-продавати. За хорошого ж – ого! – Півжиття віддати! Заохоти з добрих слів Учневі потрібні. Вчителі на сівачів Працею подібні. Сіють зерна у весну – Посівбу щасливу (не горохом об […]...
- НАЙКРАЩИЙ ЛІКАР СМІХ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Говорить школа… Як там Наш учень дорогий? Не видужав?… Це як так – Вмирає від нудьги? – Повірте, чесне слово, Син знов у ліжко зліг. Потрібен терміново Найкращий лікар Сміх. – Вже виїхав!.. З букетом!.. Алло, готуйте чай. Приїде у кареті Із написом “трамвай”. Приїхав. – Де тут хворий? Привіт! привіт! привіт! Роззувся – […]...
- КВІТНЕВІ ДИВА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Весною у квітні, весною у квітні Зі сну потягаються липи столітні, А саджанці-липки, бруньки у росі, Роз’їжджають в трамваях або таксі. Ну а мандрівки весною у квітні, Якщо вже мандрівки – то кругосвітні: Он джміль в золотому вбранні, як маркіз, Довершив круг вишні енний круїз. Весною у квітні, весною у квітні Вже обжилися шпаки перелітні. […]...