Музичний авангард Шнітке

Помітним явищем вітчизняної музичної до ультура став музичний авангард, що виник на рубежі 1960- 1970-х рр. Його талановитими представниками є А. Г. Шнітке (1934-1998), С. А. Губайдуліна (р. 1931), Е. В. Денисов (1929-1996). Творчість кожного з них – це новаторський пошук, сміливість і оригінальність у вирішенні музичних тем, емоційність виконавської манери.

Альфред Гаррійович Шнітке – найбільший композитор ХХ ст., Яскравий представник російського музичного авангарду, повною мірою довів універсальність світової культури. Творчості Шнітке завжди були притаманні яскраво виражена філософська спрямованість, звернення до найважливішим духовним проблемам людства, масштабність мислення і яскрава емоційна виразність. Його музика пропонувала слухачам задуматися про сенс життя і подоланні смерті, про одвічне протистояння добра і зла, силі людського страждання і віри. У його творах завжди вгадувався людина з його чуйним і загостреним ставленням до світу, до його минулого і сучасного.

Кожен твір композитора було відображенням глибокого внутрішнього переконання, вираженого в цих словах, повних гуманістичного сенсу: “Для мене немає відчуття фатальності зла навіть у найстрашнішій ситуації. Його немає, тому що залишається незмінною завжди виявляється в людині якась добра суть >>.

Мабуть, жоден композитор не здійснює у своїй практиці такий грандіозний експеримент з минулим, який проводив Шнітке. Володіючи унікальною здатністю мислити категоріями далекого минулого і одночасно випереджаючи час, він заглядав у майбутнє. У творах він сміливо з’єднував класичні традиції і сучасну композиторську техніку. Не випадково він говорив, що “музика – це подслушаіние крики часу” і що насправді він музику не пише, а тільки “вловлює” “чужі” мелодії та інтонації.

А. Г. Шнітке належить заслуга у створенні універсального композиторського методу полістилістики – з’єднання в одному творі елементів різних стилів. “Гра” чужими стилями, цитування, колаж, натяк стають основою художньої концепції більшості його творів. Композитор сміливо вводить у свої твори елементи чужої музики (наприклад, В. А. Моцарта, Е. Гріга, духовних піснеспівів, маршів І. О. Дунаєвського). Все це надає його творам інтернаціональний характер, робить музику доступною і поіят-ної слухачам різних країн і континентів.

“Взагалі, саме чудове в Шнітке – це всеосяжний, всеохоплюючий геній. Шнітке використовує все, що було вигадано до нього, використовує як палітру, як фарби “(М. Л. Ростропович).

Так, у Першій симфонії (1972) дана найширша панорама музики багатьох стилів, жанрів і напрямків. В одному творі представлена ​​музика класична, авангардна, древні хорали, вальси, польки, марші, пісні, гітарні наспіви і джаз.

Шнітке успішно працював майже в усіх традиційних жанрах – від опер і симфоній до музики до кінофільмів. Каталог його творів включає більше 70 найменувань. Серед них є опери, музика до балетів, симфонії, концерти для інструментів з оркестром, вокальні та хорові твори. Особливе місце в його творчості займає духовна музика, в якій він використовує традиції різних християнських конфесій. Шнітке є автором музики до десяткам ігрових, документальних та мультиплікаційних фільмів, створених відомими режисерами, а також музики до драматичних спектаклів для МХАТ і Театру на Таганці в Москві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Музичний авангард Шнітке