Мудра дівчина. Зміст твору. Побудова казки (зачин, кінцівка), її яскравий національний колорит
Мета: навчити характеризувати героїв казки, розрізняти реальне й фантастичне; розвивати вміння зв’язно висловлювати думки, проводити аналогії між казкою і сучасним життям, уміння виходити зі скрутного становища; виховувати доброзичливість, пошану до мудрості, винахідливості простих людей, до своїх батьків, зміцнювати впевненість учнів у власних силах.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, малюнки учнів на тему “Добро і Зло”, книжкова виставка.
Епіграф до уроку:
Ті казки – скарби народні!
Я зберу їх по зерну
І книжками золотими
Знов народові верну.
Юрій Шкроботинець
Перебіг уроку
I. Організаційний етап.
II. Перевірка домашнього завдання.
III. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Сьогодні ми продовжуватимемо читати українські народні казки. Справжньою перлиною усної народної творчості є казка “Мудра дівчина”, яка не залишить нікого байдужим. Перевірмо?!
IV. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу.
Робота з підручником. Виразне ланцюжкове читання казки “Мудра дівчина”.
Фронтальне опитування за змістом казки “Мудра дівчина”.
– Назвіть героїв казки. Хто з них вам найбільше сподобався? Чому?
– Чи справедливо, на вашу думку, вимагав багатий брат від бідного повернути назад корову?
– Як, на вашу думку, повинні жити брати?
– Розкажіть про ваші стосунки із братами чи сестрами, дайте оцінку таким стосункам.
– Які завдання пан дав дівчині?
– Чи впоралася Маруся з ними?
Як бачимо, добро сильніше, ніж зло. Добро – прекрасне, а зло – потворне. Саме це доводить казка “Мудра дівчина”, переконує нас, що розумні люди (не важливо – бідні чи заможні) заслуговують бути щасливими, бо вони здатні долати труднощі.
Словникова робота.
Специфіка народної казки, на відміну від літературного твору, полягає в тому, що вона створена для розказування. Тому найкраще було б, якби вчитель сам розповів казку, пояснюючи в ході переказування значення незрозумілих слів.
Позиватися – судитися.
Хорти – порода мисливських собак.
Сто локіт – так раніше міряли полотно – на довжину руки ліктя.
Гринджоли – санчата.
Прицькувати її собаками – напустити на неї собак.
Світлиця – кімната для прийому гостей.
Фізкультхвилинка.
V. Узагальнення і систематизація знань.
Складання плану казки.
1. Суперечка убогого та багатого братів.
2. Панові загадки.
3. Маруся виявилася кмітливішою за пана.
4. Мудра дівчина з народу мудро розсудила двох чоловіків.
Бесіда за питаннями.
– Чому батько звертається по допомогу не до суддів, а до своєї юної доньки? (Так з давніх-давен заведено в Україні: ухвалюючи якесь рішення, людина повинна порадитися із членами родини. Якщо в батька не було синів, це право поширювалося і на дочок).
– Ким була Маруся для батька? Які стосунки панували між ними? (Маруся для батька була не просто дочкою, вона ще була його порадницею, другом, опорою в житті).
– Що вам найбільше сподобалося в характері Марусі, її діях, поведінці? (Неабияке враження справила мудрість дівчини, її вміння відгадувати складні загадки, глибока повага доньки до батька, бажання допомогти йому в скрутному становищі, смілива вдача дівчини, що не побоялась вступити у змагання з паном).
– Кому передусім симпатизує автор казки (народ)? А над ким доброзичливо кепкує або й відверто насміхається? (Симпатизує народ простій селянській дівчині Марусі, а кепкує із самовпевненого пана).
– Як би ви ще назвали Марусю, окрім мудра? (Розумна, кмітлива, спостережлива, вдумлива, чуйна, чесна, слухняна донька).
– Сформулюйте основну думку казки “Мудра дівчина”. (Казка засуджує вчинки тих людей, які наживають багатство не розумом чи власною працею, а за рахунок використання чужої праці).
Усна характеристика образу Марусі.
Орієнтовний план характеристики образу Марусі
1. Хто така Маруся?
2. Якою ви уявляєте її зовнішність (Опису зовнішності немає у тексті казки) і чому?
3. Назвіть риси характеру дівчини, доведіть вашу думку посиланням на текст.
4. Як ставляться до Марусі інші герої казки?
5. Як, на вашу думку, ставиться до Марусі автор казки – народ?
6. Як ви ставитеся до Марусі? Які риси її характеру ви хотіли б виховати в собі?
Вправи з виразного читання.
Після того як проаналізовано зміст твору, визначено основну думку, проведено бесіду з метою характеристики образів, переходимо до вправ з виразного читання. Допомагаємо школярам визначити мету читання: передати зневажливе ставлення до багатія, співчуття до бідного селянина й захоплення розумом його дочки Марусі.
Проводимо колективну роботу учнів над окремими реченнями казки, ставимо запитання й завдання, які допоможуть учням прочитати зазначені речення з відповідною інтонацією.
Речення | Запитання і завдання учителя | Визначення учнями інтонації читання |
От дурниця, а не загадка! | Чи справді загадка була простою? Передайте зверхність, самовпевненість багача. | Байдуже, з насмішкою. |
Що є ситніш над панські кабани, прудкіш над панські хорти, а миліш над гроші? | Чи правильно відгадано загадку? Яку рису багача висміяно тут? Передайте інтонацією самовпевненість, самолюбство багача. | Самозадоволено, пихато, глузливо. |
Бідний прийшов додому, думав, думав та й зажурився. | Як ви ставитеся до бідного брата? Передайте це інтонацією своє співчуття. | Прихильно, зі співчуттям. |
Жанрові ознаки цього виду усної народної творчості вимагають оповідних інтонацій, дуже близьких до інтонацій розмовної мови.
Оволодінню оповідним методом читання потрібно приділити найбільшу увагу, бо за допомогою цього методу закладаються основи читання будь-якого прозового тексту.
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання знань і вмінь учнів.
Бесіда.
– Назвіть героїв казки. Хто вам найбільше сподобався і чим саме?
– Що вимагав багатий брат від бідного? Чи справедлива була ця вимога, на вашу думку?
– Як пан розсудив суперечку між братами? Чому він не з’ясував суть справи? Як це характеризує пана?
– Яке перше завдання пан загадав Марусі?
– Що дівчина запропонувала панові?
– Яке було друге завдання? Чи можна було його виконати?
– Якою була Марусина відповідь?
– У чому полягало третє завдання? Як воно було виконано?
– У чому, на вашу думку, виявилася любов Марусі до батька?
– Чому викликають сміх завдання пана і способи їх розв’язання дівчиною? У чому виявилася її мудрість?
– Чого навчила вас українська народна казка “Мудра дівчина”?
– До якого виду казок належить цей твір? Доведіть своє міркування.
– Якою ви уявляєте Марусю?
– Які риси характеру притаманні цій дівчині?
– Які риси її характеру вам найбільше сподобалися? Чому?
– Яка основна думка казки?
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
Учитель пропонує учням по черзі висловитися з приводу того, чого навчила їх казка “Мудра дівчина”.
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Обов’язкове: підготувати характеристику образів казки “Мудра дівчина” (на вибір);
– прочитати казку “Ох”.
– За бажанням: намалювати ілюстрації до епізодів казки “Ох”, які найбільше сподобалися.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)