МУДРА ДІВЧИНА – НАРОДНІ КАЗКИ – СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ
Казка
Було собі два брати – один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову. Каже:
– Потроху відробиш мені за неї.
Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові:
– Віддай мені корову назад!
Той каже:
– Брате! Я ж тобі за неї відробив!
– Що ти там відробив, – як кіт наплакав тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!
Бідному стало жаль своєї праці, не схотів віддати. Пішли вони позиватися до пана.
Прийшли до пана. А панові, мабуть, не схотілося роздумати, хто з них правий, а хто – ні, то він і каже їм:
– Хто відгадає мою загадку, того й корова буде.
– Кажіть, пане!
– Слухайте: що в світі є ситніше, прудкіше, миліше над усе? Завтра прийдете скажете.
Пішли брати. Багач іде додому та й думає собі:
– От дурниця, а не загадка! Що ж є ситніше над панські кабани, прудкіше над панські хорти, а миліше над гроші! Ге, моя корова буде!
Бідний прийшов додому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся. Вона й питається:
– Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?
– Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.
– А яка ж загадка, тату? – Маруся питає.
– Та така: що є в світі ситніше, прудкіше, миліше над усе?
– Е, тату, – ситніше над усе – земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіше над усе – думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш; а миліше над усе – сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.
Ілюстрація Олени Сапожкової
– Чи ба, – каже батько, – адже й справді так! Так же я й панові казатиму.
Другого дня приходять обидва брати до пана. От пан їх і питає:
– Ану, відгадали?
– Відгадали, пане, – кажуть обидва.
От багатий зараз виступає, щоб собі попереду поспішитись, та й каже:
– Ситніше, пане, над усе – ваші кабани, а прудкіше над усе – ваші хорти, а миліше над усе – гроші!
– Е, брешеш, брешеш! – каже пан. Тоді до вбогого: – Ану, ти!
– Та що ж, пане, нема ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує й напуває.
– Правда, правда! – каже пан. – Ну, а прудкіше що?
– Прудкіше, пане, над усе – думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш.
– Так! Ну, а миліше? – питає він.
– А миліше над усе – сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.
– Так, усе! – говорить пан. – Твоя корова. Тільки скажи мені, чи ти сам це повідгадував, чи тобі хто сказав.
– Та що ж, пане, – каже вбогий, – є в мене дочка Маруся, так це вона мене так навчила.
Пан аж розсердився:
– Як це? Я такий розумний, а вона проста собі дівка та мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі оцей десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці: нехай вона посадить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму.
А не зробить, то буде лихо.
Іде сердешний батько додому та й плаче. Приходить, а дочка й питає його:
– Чого ви, тату, плачете?
– Та як же мені, дочко, не плакати: ось пан дав тобі десяток варених яєць та казав, щоб ти посадила на них квочку, та щоб вона за одну ніч вилупила й вигодувала курчата, а ти щоб спекла їх йому на снідання.
Дочка взяла горщечок каші та й каже:
– Понесіть, тату, оце панові та скажіть йому, – нехай він виоре ниву, посіє цю кашу, і щоб вона виросла просом, поспіла на ниві, і щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупитися з цих яєць.
Ілюстрація Олени Сапожкової
Приносить чоловік до пана цю кашу, віддає та й каже:
– Так і так дочка казала.
Пан дивився, дивився на ту кашу та взяв і віддав її собакам. Потім десь знайшов стеблинку льону, дає чоловікові й каже:
– Неси твоїй дочці цей льон, та нехай вона його вимочить, висушить, поб’є, попряде й витче сто локіт полотна. А не зробить, то буде лихо.
1. Які почуття спонукали багатого брата спочатку дати корову, а потім її забрати?
2. Чи справедливим було його бажання забрати у брата назад корову? Чому?
3. Як брати виконали перше панове завдання?
4. Порівняй відповіді обох братів. Про що свідчили відповіді багатого брата? Що стало джерелом правильних відповідей бідного брата?
5. Хто допоміг бідному братові виконати завдання правильно?
6. Чому розсердився пан, коли почув правильні відповіді на своє завдання? Як про це сказано в казці?
7. Як ти думаєш, чи міг змиритися пан з тим, що бідна дівчина розумніша за нього? Прочитай наступну частину казки.
Іде додому той чоловік і знов плаче. Зустрічає його дочка та й каже:
– Чого ви, тату, плачете?
– Та бач же чого! Ось пан дав тобі стеблинку льону, та щоб ти його вимочила, висушила, пом’яла, спряла і виткала сто локіт полотна.
Маруся взяла ніж, пішла й вирізала найтоншу гілочку з дерева, дала батькові та й каже:
– Несіть до пана, нехай пан із цього дерева зробить мені гребінь, гребінку й днище, щоб було на чому прясти цей льон.
Приносить чоловік панові ту гілочку й каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан дививсь, дививсь, узяв та й покинув ту гілочку, а на думці собі: “Цю одуриш! Мабуть, вона не з таких, щоб одурити…” Потім думав, думав та й каже:
– Піди та скажи своїй дочці: нехай вона прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла, ні їхала; ні боса, ні взута; ні з гостинцем, ні без гостинця. А як вона цього не зробить, то буде лихо.
Іде знов батько плачучи додому. Прийшов та й каже дочці:
– Ну що, дочко, будемо робити? Пан загадав так і так.
І розказав їй усе. Маруся каже:
– Не журіться, тату, – все буде гаразд. Підіть купіть мені живого зайця.
Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний
Черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла гринджоли, запрягла в них цапа. От узяла зайця під руку, одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступає – одну ногу цап везе, а другою йде. Приходить отак до пана в двір, а пан як побачив, що вона так іде, та й каже своїм слугам: “Прицькуйте її собаками!”
Ті прицькували її собаками, а вона випустила їм зайця. Собаки погналися за зайцем, а її покинули. Вона тоді прийшла до пана у світлицю, поздоровкалась та й каже:
– Ось вам, пане, гостинець.
Та й дає йому горобця. Пан тільки хотів його взяти, а він – пурх, та й вилетів у відчинене вікно! А на той час приходять двоє до пана судитися. От пан вийшов на рундук та й питає: “Ного вам, люди добрі?”
Один каже:
– Та ось чого, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачили, що моя кобила привела лоша.
А другий чоловік каже:
– Ні, брехня, – моя! Розсудіть нас, пане!
От пан думав, думав та й каже:
– Приведіть сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить – та й привела.
От привели, поставили запряжені коні, а лоша пустили. А вони, ті два хазяїни, так засмикали те лоша, кожен до себе тягаючи, що воно вже не знає, куди йому й бігти – взяло та й побігло геть. А Маруся каже:
– Ви лоша прив’яжіть, а матерів повипрягайте та й пустіть – котра побіжить до лошати, то та й привела.
Зараз так і зробили. Пустили їх – так одна й побігла до лошати, а друга стоїть.
Тоді пан побачив, що нічого з дівчиною не поробиш, і відпустив її.
Ілюстрація Олени Сапожкової
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Чому пан випробовував Марусю завданнями?
2. Чому панові завдання не можна було виконати ніколи?
3. У чому секрет Марусиних відповідей?
4. Накресли і заповни таблицю в зошиті. Запиши, якими були панові завдання, а якими – Марусині відповіді.
Панове завдання Марусина відповідь
Із варених яєць висидіти за одну ніч курчат | |
2 | Із гілочки виготовити знаряддя для ткацтва |
3 |
5 Хто або що допомогло Марусі успішно подолати всі випробування? Обери правильну відповідь:
– тато;
– любов до тата;
– кмітливість;
– прагнення перемогти пана.
Скільки відповідей тобі хочеться дати на це запитання? Підтвердь відповідь прикладом із казки.
6 Що спільного між паном і Марусею? Якими рисами характеру вони різняться? Наведи приклади з казки.
7. Чого ти можеш навчитися з цієї казки?
8 Які ознаки підказують тобі, що “Мудра дівчина” – казка? Наведи приклади з тексту.
9 Порівняй казки “Про правду і кривду” та “Мудра дівчина”. До якого різновиду казок вони належать? Свою відповідь обгрунтуй.
БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА
Сто локіт – приблизно 40-50 метрів.
Гоиндждли – сани.
Днище – пристрій, за допомогою якого майстриня виготовляла тканину.
Рундук – тут: ганок.
ТИ – ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ
Якою зобразила героїню казки “Мудра дівчина” художниця Олена Сапожкова? А якою уявляєш Марусю ти? Створи власну ілюстрацію до казки. Який епізод твору ти вибереш для ілюстрації?
Наступні дві казки особливі. Можна їх, звісно, читати і як просто розважальні фантастичні оповідання. Але якщо хочеш зрозуміти життя і світогляд наших предків, у Словничку-довідничку прочитай про деякі стародавні обряди і простеж, як вони відобразилися в казках.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)