Мозок і психіка
Запитайте медичного фахівця про організм людини, і він досконально розповість вам про будову і роботу будь-якого органу, крім мозку. Вміст нашої черепної коробки досі задає чимало загадок навіть сучасним вченим, які мають у своєму розпорядженні новітнє обладнання. Впевнені вони тільки в одному, що мозок і психіка людини знаходяться в тісній взаємодії. А ось конкретні особливості досі є предметом суперечок.
Вивчення роботи мозку: трохи історії
Вперше заговорив про наявність таких зв’язків Алкмеон Кротонський, який жив у 4 столітті до н. е.. Після цю ідею підтримав Гіппократ, а Гален навіть постарався довести це, проводячи досліди над тваринами. Здавалося б, що за більш ніж 2000 років, що минули з тих пір, психіку і мозок людини можна було вивчити досконально. Але з багатьох причин розвиток медицини застопорилося на довгі роки, тому докладно вивчати цю тему стали порівняно недавно. Величезний внесок у створення рефлекторної теорії психіки внесли Сеченов і Павлов. Саме їх дослідження привели до думки, що діяльність мозку людини і психіка, як його функція, повинні розглядатися і в психології, а не тільки у фізіологічному плані. Звичайно, знак рівності між цими категоріями ніхто не ставив, але розуміння їх взаємозв’язку дало поштовх до нових відкриттів у цій області.
Психіка як функція мозку
Накопичений досвід дозволив досить чітко сформувати поняття психіки, під якою розуміють здатність мозку відображати реальність в окремих образах. Ці процеси та регулюють життєдіяльність організму. Будовою мозку цікавляться багато сучасні дисципліни – від медицини до нейрокібернетики, але його здатність відображати дійсність для формування взаємодії людини з зовнішнім світом вивчає психологія.
Базовим поняттям цієї дисципліни є психічний образ, якась модель, якою користується людина і тварини для взаємодії з зовнішнім середовищем. Застосування цих конструкцій дозволяє досягти визначених цілей. Властивостей та функцій у психічних образів може бути багато, але об’єднують є: регулювання життєдіяльності та відповідність існуючим обставинам. Потрібно розуміти, що ці образи не однакові для всіх людей, їх зміст обумовлене особистим досвідом, інтересами, знаннями і навіть поточним настроєм.
Завдяки наявності свідомості, визнаного вищою формою психічної діяльності, людина має можливість регулювати свою поведінку, а не бути рабом рефлексів. Також ця функція дозволяє досліджувати зв’язки між явищами. Звичайно, отриманий образ не буде загальним для всіх, навіть наявність якогось хобі може повністю змінити сприйняття тієї чи іншої події. Тобто психіка і мозок є суб’єктивним відображенням навколишньої дійсності. Це не означає дефектності нашої свідомості, просто у кожного формується свою думку, яка може коригуватися за допомогою особистої практики або вивчення історичних фактів.
Всіма цими процесами керує мозок, тому-то психіку і називають продуктом його діяльності. Також з цієї причини при виникненні психічних порушень, фахівці починають шукати ураження мозку, так як його неправильне функціонування може призвести до викривлення здатності відображати дійсність.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)