Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка)
Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз пишатися історією друкованих видань, які свого часу започаткував Квітка-Основ’яненко. Тому про Григорія Федоровича слід говорити як про визначного громадського діяча, який багато зробив для розвитку культури, науки, освіти, видання газет і журналів.
Коли ж ідеться про літературу, то ім’я Квітки – Основ’яненка пов’язують із сентиментальним напрямом у літературі. Так, це правда. Але мало хто замислювався над тим, чому Квітка створив свою “Марусю” з яскраво вираженими ознаками сентиментального жанру. Це було нове явище в українській літературі, але не настільки, щоб сам письменник вважав це за якусь особливу новацію. На мою думку, Григорій Квітка-Основ’яненко просто хотів показати, що цей жанр літератури прийнятний для будь-якої літератури, і для української також. Він прагнув своїм словом сказати, що українська мова – не “нарєчіє”, що вона належить до європейських мов. А в Європі, як ми пам’ятаємо, саме жанр сентиментального напряму був досить добре розвинений і тривалий час був найпопулярнішим серед інших жанрів, навіть після того, коли вже починали розвиватися інші напрями.
На підтвердження своєї думки ще одне міркування. Якщо уважно розглянути твори, які написав Григорій Федорович, то стане очевидним, що твір “Маруся” чи не єдиний сентиментальний твір серед великої кількості інших творів, що мають яскраво виражене сатиричне спрямування (“Салдацький патрет”, “Конотопська відьма”, “Пан Халявський” та ін.). Твір же “Маруся” – це підтвердження того, що українська література гідна представляти себе в різних жанрах європейського рівня. Вона не є такою, що когось наслідує, а самодостатня у своєму розвитку. І образ Марусі, звичайної сільської дівчини, теж не випадковий, він є ознакою того, що починає розвиватися потужна література, сягаючи своїм корінням у народ і виростаючи з нього. Ще одне зауваження: жанр сентиментальної літератури не був особливо поширеним в українській літературі. Принаймні, ми не маємо таких яскравих і самобутніх творів як у Квітки – Основ’яненка. Розвиток літератури в різних європейських країнах має свої особливості, і це стосується надання переваги певним жанрам, що має історичне виправдання, а також певне національне підгрунтя.
Отже, я стверджую, що повість “Маруся” Г. Квітки – Основ’яненка – це лише демонстрація спроможності української літератури бути представленою в різних жанрах і напрямах європейської літератури. На той час це була, можливо, данина моді, бо перед письменниками стояло інше завдання – стати виразником поглядів і настроїв свого народу. А українці упродовж століть прагнули волі і незалежності, тож чи доцільно їм було захоплюватися сентиментальними творами, коли народ стогнав у ярмі?
Related posts:
- Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина – Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року – Творчі роботи наших користувачів – Українська та зарубіжна література – учнівські твори – власні твори учнів Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, […]...
- “ВНУТРІШНІЙ ОБРАЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ” ТВОРЧІСТЬ ГРИГОРІЯ КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Аж коло року 1840-го починають майже в усіх літературах Європи появлятися твори, в котрих мужик являється героєм, життя його стається головним предметом, канвою талановитих творів літературних… В літературі українській… появляються далеко швидше, ніж деінде… оповідання Квітки – Основ’яненка, черпані виключно з життя народного. Іван Франко Творча спадщина Григорія Квітки-Основ’яненка – близько 80 творів різних жанрів […]...
- Драматургія Григорія Квітки-Основ’яненка Народився Г. Ф. Квітна 29 (18) листопада 1778 р. під Харковом у родовому маєтку – селі Основа (звідси його літературний псевдонім – Основ’яненко). Тут в Харкові пройшло його життя, написані всі його твори. Через хворобливість у дитинстві та патріархальні умови провінції Григорій не здобув широкої освіти в учбових закладах, навчався лише вдома та в школі […]...
- ЯК БДЖІЛКА ЗНАХОДИТЬ КВІТКУ КОНВАЛІЇ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонять квітки конвалії. Кожна квітка – маленький срібний дзвіночок. Усередині золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу – лунає дзвін, аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку. Прилітає […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (II варіант) Чи є така пташка, яка б змогла прожити без крил, без польоту, без неба? Чи є на світі хоч одна людина, яка з малих літ не прагнула б відшукати в цьому житті своє земне щастя? Та кожен уявляє його по-своєму. Для одного це синиця в жмені, для іншого – журавель у небі. А скільки гірких […]...
- Твір на тему – Про квітку папороті Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить опівночі на Івана Купала. Маючи цю квітку, можна відшукати всі скарби, як би глибоко під землею вони не знаходилися. Правда, знайти у лісі таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті несподівано з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати і підніматися […]...
- Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу – твір з української літератури Твори Григорія Косинки, з’явившись, одразу ж привернули до себе увагу. Його перші новели дозволяють констатувати, що він прилучився до традицій модерної новелістики саме стефаниківського типу. Г. Косинка як художник досяг “своєї сили” в середині 20-х років XX століття. Форма його творів набувала реалістичної “чистоти”, а зміст їх, виростаючи з окремих життєвих мотивів, ставав всеохоплюючим (М. […]...
- Будова і значення квітки Квітка є важливим органом квіткових (покритонасінних) рослин. Часто вона красива і добре помітна. Квітки рослин дуже різноманітні, вони різного розміру, кольору, мають різні запахи або без запаху, зібрані разом або поодинокі. Об’єднує всі квітки рослини виконувана ними функція – статеве розмноження рослин, в результаті якого утворюється насіння і плоди. Тому квітку називають генеративним органом рослини. […]...
- Формула квітки Особливості будови квітки можна відзначити скорочено у вигляді формули. При її складанні використовують такі скорочення: Ок – листочки простого оцвітини, Ч – чашолистки, Л – пелюстки, Т – тичинки, П – маточки. Число частин квітки позначається цифрами у вигляді індексу (Ч5 – це 5 чашолистків), при великому числі частин квітки використовують знак ^. У разі […]...
- Будова квітки – доповідь Розташовується квітка на квітконіжці, яка закінчується квітколожем. До квітколожа кріпляться всі частини квітки. Один або кілька маточок (жіночих органів розмноження) знаходяться на самій верхівці. Як правило, в маточку можна виділити: Зав’язь – нижня частина маточки, в ній містяться сім’язачатки з жіночими яйцеклітинами. Над зав’яззю (у більшості квіток) є стовпчик, на якому кріпиться рильце. Рильце вловлює […]...
- Короткий переказ – Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано. Розвий, сосно, сімсот квіток, та ранесенько. Всім буярам по квіточці, рано-рано. Всім буярам по квіточці, та ранесенько. А Іванові не стало квітки, рано-рано, А Іванові не стало квітки, та ранесенько. У нього квітка – Марійка-дівка, рано-рано, У нього квітка – Марійка-дівка, та ранесенько. Коментар За звичаєм боярам (буярам у пісні) […]...
- Творчість Григорія Косинки “Ім’я й діло Косинки міцно вплетені у вінок слави української літератури”. Беззаперечність цих слів знаного художника Василя Касіяна нині очевидна. Однак за коротке життя Григорієві Стрільцю, який обрав собі за літературний псевдонім народну назву квіток – червоних косинців, випало про власні новели чути здебільшого несправедливі докори й похмуру “класову” критику. Він, як і чимало українців […]...
- Шкільний твір на тему – Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер стареньким дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. […]...
- СПІЛЬНІ ТЕМИ ТА ФОЛЬКЛОРНІ ДЖЕРЕЛА У ТВОРЧОСТІ М. В. ГОГОЛЯ ТА Г. Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА – Тези робіт Чкалова Марія Олександрівна Учениця 11 класу Харківського університетського ліцею Актуальність теми. У історії української літератури є теми і проблеми, які за своєю значимістю і складністю вимагають проведення грунтовного дослідження. До таких тем відносять, зокрема, тему взаємного впливу української та російської літератур ХІХ ст. Актуальним у цій проблемі є дослідження спільності тем та фольклорних джерел у […]...
- Весняний сад, квітки барвисті – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Весняний сад, квітки барвисті, Пісні пташині в вишині, І ти у сяйві і намисті Подібна сонцю і весні. А в небі радість журавлина, І даль степів, мов крил розмах. Моя кохана Україно, Такою ти в моїх очах. Гвіздки твої пробили руки, На вітрі коси золоті, А в чорнім небі – круки, круки… […]...
- Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість […]...
- Мої роздуми про творчість В. Шукшина – 11 клас – ВАСИЛЬ ШУКШИН – ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мистецтво В. Шукшина як письменника, актора, драматурга не може лишити байдужим жодну людину. Поставимо ж собі запитання: чим же беруть душу і серце твори Шукшина? Відповідь на нього проста, як і все геніальне: сам селянський син, він не тільки у всіх тонкощах знав сільське життя, він “чуяв” його нутром, серцем, усім єством своїм, тому так […]...
- Твір на тему “Опис квітки. Лілія” Лілії є одними з найпопулярніших квітів в Європі, поступаючись лише трояндам. Якщо говорити про світові тенденції, то вони займають четверте місце за популярністю. Різні види зазвичай зустрічаються по всій земній кулі. Вони бувають різних форм, розмірів і кольорів. Лілії хороші як кімнатні рослини і прикраса саду. Ці квіти придатні для створення живоплотів, можуть використовуватися як […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
- Основна ідея оповідання Г. Квітки – Основ’яненка “Салдацький патрет” Українські письменники першої половини XIX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості. Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя от насмешек их и чтоб […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: […]...
- Життя і творчість Григорія Чупринка Чупринка Григорій Оврамович народився 15 листопада 1879 р. в містечку Гоголеві на Чернігівщині в селянській родині. Навчався в Гоголівській народній школі, в Київській та Лубенські гімназіях. Був ув’язнений за участь в революції 1905 р. З 1910 р. постійно жив у Києві. Застрелений чекістами, які провадили облаву в Броварському лісі, коли вертався в Гоголева до Києва. […]...
- Шкільний твір на тему – Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення […]...
- Життя і творчість Григорія Сковороди (1722 – 1794) 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії. 1750 р. – подорож […]...
- Творчість Григорія Сковороди у рецепції Валерія Шевчука Довготривала традиція інтерпретацій та реінтрепретацій ідей Григорія Сковороди засвідчує актуальність його спадщини в минулому та сучасності одним з промовистих і переконливих прикладів такої популярності є творчість Валерія Шевчука. Григорій Савич є одним з духовних “наставників” який “навчив задовольнятися тим, що мене дано (Валеріяю Шевчуку – О. С.), і копати криницю в самому собі, тобто науці […]...
- Художня творчість Григорія Сковороди – Барокова доба (друга половина XVI-XVIII ст.) Український філософ, поет, прозаїк Григорій Сковорода (1722-1794) своєю творчістю завершив восьмисотлітній розвиток давньої української літератури. Його твори можна розцінювати як перехідне явище від давньої до нової епохи. Перебуваючи ще під впливом старих традицій, віддаючи данину давній книжності, Григорій Сковорода у багатьох своїх творах – новатор, зачинатель тих художньо-літературних явищ, які активно розвиватимуться в наступні століття. […]...
- Зразок шкільного твору – ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНЬОЇ ДЕТАЛІ: ТВОРЧІСТЬ В. ГЕРАСИМ’ЮКА – 9 КЛАС Варіант 1 1. Вдумливий син полонин. 2. Міфологія українського духу в поезії В. Герасим’юка: А) символічність творчості; Б) глибинні міфологічніі структури. 3. Філософія життя – філософія поезії. Варіант 2 1. Місце поета в сучасній літературі. 2. Філософські роздуми крізь призму художньої деталі: А) вірш “Чоловічий танець”; Б) вірш “Перший сніг”; В) вірш “Жива ватра”. 3. […]...
- Шкільний твір на тему – Доля сільської дівчини утворах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. У кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання. Так у повісті “Маруся” […]...
- Як правильно запилювати квітки Штучне запилення зазвичай потрібно в теплицях, де немає відкритого доступу комах-запилювачів, тваринам і майже ніколи немає вітрів в тій кількості, яке буває при вирощуванні рослин у відкритому грунті. Також цей метод запилення може застосовуватися для збільшення кількості зав’язей. Запилювати квітки найкраще в суху теплу і безвітряну погоду, використовуючи ватяну паличку, пензлик з м’яким ворсом, шматочок […]...
- Будова квітки Генеративні органи. Досягнувши певного віку, рослини починають утворювати органи, спеціально призначені для розмноження. Такі органи називають генеративних або репродуктивними. У покритонасінних рослин це квітки і розвиваються з них плоди з насінням. Однорічні та дворічні рослини цвітуть і плодоносять один раз в житті. Багаторічні рослини цвітуть і дають плоди багато років поспіль. Однак серед багаторічників існують […]...
- Життя і творчий шлях Г. В. Квітки-Основ’яненки (1778 – 1843) Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому Харкові, Квітка-Основ’яненко […]...
- Український сентименталізм у творчості Г. Квітки-Основ’яненка – твір з української літератури Світова література пережила багато змін: ці зміни стосувалися і погляду на мету мистецтва, і жанрових змін, і стилістичних вподобань. Важливо, що зміна літературних напрямів і течій відбувається через зміну мислення людей у певну культурну й історичну епоху. Змінюється світогляд, думка щодо ролі та сутності людини, змінюються культурні акценти. Це призводить і до суттєвих змін в […]...
- Просвітительські тенденції в бурлескно-реалістичній прозі Г. Квітки-Основ’яненка Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Прозові твори Квітки-Основ’яненка українською мовою поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні повісті. До першої групи належать, зокрема, гумористичні оповідання “Салдацький патрет” (1833), “Мертвецький Великдень”, “От тобі і скарб”, “Пархімове снідання”, “Підбрехач”, […]...
- Шкільний твір на тему – Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час […]...
- Барвисті квітки “Барвисті квітки” – літературно-художній декламатор, укладений С. Гаєвським і випущений у світ 1919 видавництвом “Поступ” у Києві. На відміну від інших хрестоматійних видань містить не лише вибрані поетичні твори – лірику, ідилію, поему, баладу, легенду, байку, гумореску, сатиру, – а й відомості з теорії літератури, біографічні дані про авторів, словничок малозрозумілих слів. Призначений для культурно-освітніх […]...
- Зразок шкільного твору – ДРУГ ЛЮДИНИ, ДРУГ ПРИРОДИ Й ПРАЦІ (слово про творчість О. Вишні) – 11 КЛАС Варіант 1 I. Остап Вишня – майстер гумору й сатири. II. “Мені нове життя усміхається! І я йому усміхаюсь! Через те й усмішки!”. III. Значення творчості Остапа Вишні. Варіант 2 I. Творчий шлях гумориста Остапа Вишні. II. Гострі проблеми сучасності крізь призму сміху (тематика творів). III. “Кому вже немає духу посміятися з власних хиб своїх, […]...
- Зобpаження життя і побуту укpаїнського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маpуся” Укpаїнські повісті й оповідання Квітки майстеpно написані у фоpмі живої, докладної pозповіді людини з наpоду мудpого стаpожила з хаpківської околиці Гpицька Основ’яненка. Пеpевтілення в оповідача з наpоду дало письменникові можливість бачити й оцінювати життєві явища з позицій пpостого селянина, вільно коpистуватися наpодною говіpкою і фольклоpними матеpіалами. Повість “Маpуся”. Каpтини селянського побуту пеpедані з великою достовіpністю […]...
- Творчість Григорія Сковороди як відображення народних ідеалів і прагнень – Олена Акульшина – Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року – Творчі роботи наших користувачів – Українська та зарубіжна література – учнівські твори – власні твори учнів Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Творчість Григорія Сковороди як відображення народних ідеалів і прагнень У свідомість сучасників і нащадків Григорій Сковорода вввійшов як народний вільнодумний філософ, як мандрівний учитель життя. Висока освіченість не віддаляла його від простого народу, він прагнув бути “чорною сковородою, що пече білі […]...
- “…ГОЛОСНА ТА ПРАВДИВА, ЯК ГОСПОДА СЛОВО” – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ У мене вмить заб’ється в грудях серце, Коли до болю рідна й чарівна Десь українська пісня розіллється І жайвором над нами залуна. Ігор Муратов Поезія народних пісень… дотепність повір’їв, Забобонів – все це становить багатий скарб для балад, Легенд, дум: це джерело незаймане. Іван Франко …Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, Їх […]...
- Драматургія Г. Квітки-Основ’яненка – твір з української літератури Драматургічна творчість Григорія Квітки-Основ’яненка є цікавим і помітним явищем в українській літературі. Його п’єси “Сватання на Гончарів-ці” та “Шельменко-денщик” досі викликають інтерес та привертають увагу читачів, театральних діячів, кінематографістів. Привабливість названих п’єс полягає насамперед у яскравості гумористичного зображення життєвих явищ та людських типів. Ці драматичні твори визначаються літературознавцями як соціально-побутові. Гостре бачення письменником соціальних процесів […]...