Моє рідне слово… Твір-роздум – Творча робота з української мови

Мені здається, що ніщо так не впливає на формування національної свідомості, як рідне слово. Мене ще з дитинства полонило чудодійне слово Тараса Шевченка, що немов оте чарівне євшан-зілля прищеплює любов до рідного народу, до правди, до свободи. Ще з ранніх літ, читаючи твори Лесі Українки, я збагнув красу рідної землі, а оті “вишеньки-черешеньки, червоні та стиглі”, отой “солодкий дим” у рідному краї виношую в собі. Полум’яне слово Дмитра Павличка, його пристрасні рядки про рідну домівку, про слово, без якого ми – неміч, пробудило в мені любов до нашого слова, почуття гордості за свій народ. А яким червоним намистом, достиглою калиною виграє поезія Ліни Костенко. Великою філософією правди життя віє від неї, тривожить думку, душу, дає прозріти кожній людині поетичне слово сучасниці. А мої національні почуття пробудились саме на уроках української мови і літератури, бо наше слово – це слово, від якого “серце б’ється, ожива”…




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Моє рідне слово… Твір-роздум – Творча робота з української мови