МОЯ ПОЕЗІЯ НЕ СПИТЬ… – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Володимир Сосюра

Вийшов вчитель… Згадки –

Як намети…

Ми говорим про те і про те…

“Я не знав, що мій учень

Поетом,

Українським поетом

Зросте…”

Працювать, працювать

Безумовно!

Кожній хвилі нема ж

Вороття! Ні! Я зовсім іще не заповнив

Золотої анкети життя.

Володимир Сосюра

“МОЯ ПОЕЗІЯ НЕ СПИТЬ…”

Про Володимира Сосюру можна розповідати довго й захоплено. І життя його, і творчість – цьому запорука. Він став виразником дум і сподівань того покоління, що мріяло змінити світ працею, коханням, відчайдушним завзяттям. Він проспівав таку прекрасну пісню любові, яка навіки закарбувалася на скрижалях нашої літератури. “Так ніхто не кохав” – назва однієї з кращих його поезій і чудова характеристика самому поетові. Бо й справді, такі слова кохання, такі високі почуття любові не часто знайдеш серед чудернацьких поетичних “хмарочосів”.

Народився Володимир Сосюра 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве (нині Донецька область). З дитинства захоплювався літературою, наполегливо вчився, де й коли міг. А доля приготувала йому так багато випробувань! Юнака Сосюру, який воював у петлюрівській армії, двічі засуджували до розстрілу: спершу – білогвардійці, потім – революційний червоний трибунал. Врятувався дивом, перейшов у лави Червоної армії. Врятувався, щоб написати такі ліричні шедеври, які стали справжньою окрасою нашої літератури!

– Які ще надзвичайні події в житті українських письменників ви пригадуєте? А хто із зарубіжних письменників мав таку ж цікаву й сповнену пригод біографію?

Ще у 20-х роках XX століття Сосюра став популярним: протягом десяти років вийшло кілька прекрасних збірок. А потім були нескінченні дороги Другої світової війни, сторінки фронтових газет, з яких сипали вогнем Сосюрині поезії:

Коли додому я прийду

В годину радісно-побідну,

Я на коліна упаду

І поцілую землю рідну.

Саме тоді, під гуркіт гармат кривавого 1944-го, коли звільнялася Україна від фашистської окупації, народився безсмертний твір Володимира Сосюри – “Любіть Україну”. Це пристрасне поетичне звертання й досі відлунює в кожному серці, тривожить і бентежить, сповнює ніжністю й любов’ю.

– Назвіть прочитані вами книжки про Другу світову війну. Що об’єднує їх? Які почуття домінують у творах на воєнну тематику?

А потім були роки забуття офіційною владою, яка не поділяла патріотичних почуттів поета до України, і лише в 50-х роках розпочався останній, зрілий і врожайний на блискучі поетичні знахідки період творчості. Були нові збірки поезій, закінчено поему “Мазепа”, розпочату ще в 1929 році, написано автобіографічний роман “Третя Рота” (так називалося невеличке селище на Донеччині, де пройшли дитячі роки Володимира Сосюри). Тоді ж було створено й прекрасну поему “Розстріляне безсмертя”. Проте вийшла друком вона лише значно пізніше – у 1988 році, після смерті поета, як і повністю поему “Мазепа”.

– Пригадайте, що вам відомо про гетьмана Івана Мазепу.

Трепетне й ніжне серце поета перестало битися 8 січня 1965 року. Похований Володимир Сосюра в Києві, на Байковому кладовищі. Нам у спадок лишилися його рядки:

Квіти скрізь… Ідуть щасливі люди…

Краю мій, тобою повна грудь.

І коли мене уже не буде,

Про пісні мої ти не забудь.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

МОЯ ПОЕЗІЯ НЕ СПИТЬ… – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ