Мотивування
Мотивування – один із проявів закону детермінації в художній творчості, діє в різних аспектах: як обгрунтування появи мотиву в художньому творі чи комбінації мотивів, що рухають фабулу і сюжет; як обгрунтування, пояснення поведінки персонажів, будь-яких змін у внутрішньому світі, мовленні, портреті персонажів, оповідача, ліричного суб’єкта. У першому випадку звертають увагу на послідовність розвитку тематики твору, Доцільність і функціональне навантаження фабульно-сюжетних рухів, композиційних зчеплень усіх компонентів твору, простежують, наскільки структура твору зумовлена авторським задумом, як у творі виявляється його художньо-естетична цілісність. У другому (в процесі пообразного аналізу твору) – простежують, наскільки обгрунтована поведінка персонажів, як вони взаємодіють між собою, чи відповідає або розходиться об’єктивна, пояснювана ними система мотивів своїх дій. Будь-яка розбіжність у сфері мотивації поведінки людини потребує відповідної інтерпретації, оскільки окремі, глибинні мотиви, що впливають на внутрішній світ людини, її поведінку, здебільшого не усвідомлюються, інші – зумисне прикриваються мотивами соціально бажаними, санкціонованими референтними групами. Людина видає себе, виконуючи певну соціальну роль, не за того, ким вона є насправді. Письменники, здійснюючи психологічний аналіз, системою таких засобів, як внутрішній монолог персонажів, авторський коментар, діалог, невласне пряма мова (чергуючи їх), тонко відтворюють цей процес, подають реальне чи приховане багатоголосся, взаємодію “свого” і “чужого” слова (див.: Детермінізм у літературному процесі, Діалогічні відношення).
Related posts:
- Розповідач, або Наратор Розповідач, або Наратор (лат. narrator — розповідач) – різновид літературного суб’єкта, вимислена автором особа, від імені якої в епічному творі він веде розповідь про події та людей, з допомогою якої формується весь уявний світ літературного твору. Р. – літературна постать, котра, як правило, є водночас автором і персонажем (Рудий Панько у “Вечорах на хуторі коло […]...
- Літературний герой і його характер Поняття літературного героя і характеру тісно пов’язані між собою, вони обидва представляють собою основні елементи будь-якого літературного твору. Літературний герой Літературним героєм прийнято називати одного з центральних персонажів у літературному творі, того, хто зосереджує на собі увагу і є основним для розвитку сюжету і дії. Саме доля літературного героя знаходиться в центрі фабули будь-якого літературного […]...
- Аргументація Аргументація (лат. argumentum – логічне доведення, argumentatio – наведення аргументів) – обгрунтування будь-якого положення, судження. В літературознавстві, передусім у теорії літератури, в історико-літературних працях, вимоги, розроблені логікою щодо істинності суджень, діють тільки частково, оскільки мистецтво істотно відмінне від науки. Тим більше своєрідною є А. в літературній критиці. Якщо в науці головним аргументом є думка, істинність […]...
- ПЛАН – О. ТВАРДОВСЬКИЙ, Г. БЕЛЛЬ, М. ШОЛОХОВ – ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ – 7 клас Особливості образу оповідача та композиція оповідання М. Шолохова “Доля людини” І. Поняття про композицію. (Композиція (лат, compositio – побудова, складання, поєднання, створення) – побудова твору, доцільне поєднання усіх його компонентів у художньо-естетичну єдність. Композиція показує взаємини, взаємозв’язки, взаємодію персонажів, сцен, епізодів, зображення подій, розділів твору. Компоненти композиції: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.) II. Особливість […]...
- Естетичне почуття Естетичне почуття – вищий прояв емоційного зворушення людини під впливом естетичних цінностей. Емоційність, що супроводжує чуттєве збудження, проймається інтелектуальним досвідом людини, осмислюється, оскільки позначається і виражається (передається іншим людям) лексико-синтаксичними засобами. Читач, сприймаючи текст літературного твору, асоціативно через відтворювально-творчу уяву співпереживає з персонажами, часто ідентифікується з ними, “заряджається” їхніми почуттями. Виникає т. зв. попередня читацька […]...
- ЯК НАПИСАТИ ВІДГУК НА ХУДОЖНІЙ ТВІР (КНИГУ, КІНОФІЛЬМ ТОЩО) 1 Укажіть автора/авторку (творців) і назву твору. 2. Назвіть тему твору. 3. Наведіть короткий зміст твору. 4. Визначте проблеми, які автор/авторка порушив/порушила у творі. 5. Висловте свою думку про твір: що в ньому особливо сподобалось або не сподобалося, запам’яталося. 6. Зробіть висновок: про що автор/авторка спонукав/спонукала вас замислитися, що нового відкрив твір (якщо це екранізація […]...
- Пейзаж – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Пейзажем (франц. Paysage, від Pays – країна, місцевість) називається образ природного оточення персонажів та їхніх дій, опис картин природи в художньому творі, який має певне значення в його загальній змістовій організації. Найважливіша функція пейзажу полягає в тому, що він виступає у творі як додатковий опосередкований засіб характеристики окреслюваних у ньому героїв, персонажів. Змістовий обсяг поняття […]...
- Драматична література – основна ознака, жанри Драматична література (греч. drama, букв. – дія) характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на двох частин – мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. Твір, написаний у формі мови персонажів і ремарок, і є добутком “драматичної форми”. Це […]...
- Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе – I варіант – Найкращі учнівські твори – Твір Кожна людина свідомо обирає собі характер поведінки, яка складається з різних вчинків та вимог. Якщо вони справедливі і відверті по відношенню до себе і оточуючих людей, виникає взаємоповага. З давніх часів засуджувалися заздрість, боягузтво, лицемірство, жадібність і славилися сміливість, чесність, скромність та доброта. Якщо людина дотримується загальноприйнятих норм поведінки, це значить, що її внутрішній світ […]...
- Що таке поза Багато чого про людину можна сказати по позі, в якій він перебуває. Поза – це положення тіла людини в просторі. Людина може контролювати пози свідомістю. За позі можна розпізнати стан людини – життєву силу або втома, впевненість або невпевненість та ін. Поза разом з жестами та мімікою видає справжні емоції і наміри людини. Наприклад, якщо […]...
- Сприймання творів художньої літератури Сприймання творів художньої літератури – опосередкований естетичним досвідом конкретно-чуттєвий, емоційно наснажений процес осягання тексту твору. Повноцінне С. т. х. л. складається як, власне, повторне читання, коли реципієнт відтворює у своїй уяві формально-змістову цілісність, художньо-стильову своєрідність самостійно сприйнятого твору в контексті творчості автора і т. п. Сприймання літературного твору в процесі читання відбувається як поступально-зворотний процес, […]...
- Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К. запровадив Р. Інгарден (1893-1970), враховуючи схематичність літературного твору, що містить неокреслені місця, і потенційні моменти, які у процесі читання вимагають смислового наповнення. Так, якщо в […]...
- Інтуїція Інтуїція (лат. intuitio, eid’intueor – уважно вдивляюсь) – здатність людини безпосередньо, раптово, без логічно розгорнутого дискурсивного мислення осягати сутність явищ або питань, які привертають її увагу чи були предметом тривалого зосередження. Без І. неможливе ні виникнення художнього твору, ні його повноцінне естетичне сприйняття. Сучасні дослідники, враховуючи історію вивчення суті і функцій І., називають такі її […]...
- Космізм Космізм (грецьк. kosmos – всесвіт) – художнє відображення в літературі тем, мотивів, безпосередньо пов’язаних із уявленнями людини про космічну сферу. В українському фольклорі побутують твори про походження землі, неба і появу людини. Це вже помітно у києво-руських піснях, легендах і переказах. Пізніше, у XIX ст., в українській поезії космічна тематика втілилась у циклі “У космічному […]...
- Образ Петербурга в повісті “Білі ночі” Втім, жанр сентименталізму в цьому романі зумовлений не тільки сюжетом, а й характером персонажів, і манерою оповіді. Оповідач стає втіленням сентименталізму – це помітно з перших рядків твору, коли описується рутинне життя героя, його взаємини з іншими людьми і Петербургом. Характерним є те, що він сприймає своє місто як жива істота, всіх людей, як своїх […]...
- Драматургія Чехова (особливість драматургії) Драматургічна творчість письменника має кілька відмінних рис, які вирізняють їх у величезній кількості творів даної літературної спрямованості. Як явною художньої особливості драматургічних творів письменника виступає його метод роботи, названим дрібним символічним натуралізмом, що полягає в деталізації, яка занурює в характерні риси всіх героїв п’єси. При цьому автор акцентує увагу не на драматичному конфлікті, а ставить […]...
- Що таке композиція в літературі? Композицією в літературі називають процес побудови художнього твору, розподіл його частин відповідно до певної системи і встановленій послідовності. Але композиція не повинна розглядатися як послідовність розділів, сцен і т. д. Композиція являє собою цілісну систему певних способів, форм художнього зображення, обумовлену змістом твору. Інакше кажучи, композиція – це побудова, розташування і співвідношення частин, епізодів, персонажів, […]...
- Тема. Ідея. Проблематика. Сюжет. Композиція. Епіграф Тема – комплекс подій, які формують основу літературного твору. Іншими словами, темою називається все те, про що розповідає автор свого читача. Ідея художнього твору – це основна думка, емоційна складова, смисловий зміст твору. Щоб зрозуміти ідею, потрібно ретельно проаналізувати текст. Ідея укладає в собі індивідуальний погляд письменника на навколишній світ, його суто особисте розуміння процесів, […]...
- Порівняльний аналіз писемного мовлення персонажів в оповідях від третьої та першої особи У художньому прозовому творі виділяються два основні плани: план оповідача та план персонажів [1, с. 240]. Кожен із названих планів має власні диференційні ознаки. Системна взаємодія планів, їх інтеграція створюється та спрямовується автором. Мовлення персонажів протистоїть мовленню автора. План персонажа не є однорідним. Він може бути представлений діалогічним мовленням, внутрішнім мовленням, невласне-прямим, а також писемним […]...
- Економічні інтереси і мотиви поведінки людини У переплетенні всіх сторін життя людини економічна наука вивчає головну область його життєдіяльності – виробництво і розподіл життєвих благ. Економічна теорія у вивченні людського суспільства виходить з наступного передумови: людина є одночасно виробником і споживачем товарів і економічних благ. Він визначає способи використання створеної ним техніки і технології з метою отримання життєвих благ. Але для […]...
- Делінквентна поведінка Різновидом злочинного (кримінального) поведінки людини є делінквентна поведінка – поведінка, що відхиляється, в крайніх своїх проявах представляє кримінально каране діяння. Відмінності делінквентної від кримінальної поведінки кореняться в тяжкості правопорушень, вираженості антигромадського їх характеру. Правопорушення діляться на злочини і проступки. Суть проступку полягає не тільки в тому, що він не представляє істотної суспільної небезпеки, а й […]...
- Розвиток дії Розвиток дії– розгортання подій, що виростають із зав’язки, своєрідний перебіг розповіді автора про життя, стосунки і дії персонажів. У Р. д. викристалізовуються моральні якості персонажів, кожен з них несе ту чи іншу авторську думку, які у своїй сукупності утворюють авторську концепцію (ідею твору). Рушієм цього елемента сюжету є загострення конфлікту, інтрига. Приклад яскраво вираженої інтриги […]...
- Інтер’єр Інтер’єр (фр. inte’rieur – внутрішній) – у літературі – вид опису, змалювання внутрішніх приміщень та предметів, які в них знаходяться і безпосередньо оточують персонажів твору. І. конкретизує місце подій, допомагає окреслити соціальне становище персонажа, його духовні запити, смаки, професію, вдачу, психологічний стан тощо. І. сприяє глибшій характеристиці персонажів, часто має важливе ідейно-композиційне значення. Наприклад: “Я […]...
- Діяльність людини та її відмінність від поведінки тварин Поняття діяльності людини. Відмінність поведінки людини від поведінки тварини. Термін “людська діяльність” має дуже просте визначення – це взаємодія з навколишнім світом. З точки зору суспільствознавства цікава саме діяльність людини як свідома, доцільна активність, її відмінність від діяльності тварин (бобри адже теж ведуть трудову діяльність, створюючи греблі, а леви проявляють соціальну активність, утворюючи свої прайди), […]...
- Психологізм як спосіб зображення внутрішнього світу героїв У літературному творі психологізм являє собою сукупність засобів, що використовуються для відображення внутрішнього світу героя – для детального аналізу його думок, почуттів і переживань. Цей спосіб зображення персонажа означає, що автор ставить перед собою завдання показати характер і особистість героя безпосередньо з психологічного боку, і зробити такий спосіб усвідомлення героя основним. Найчастіше способи зображення внутрішнього […]...
- Враження у творчому процесі письменника Враження у творчому процесі письменника – чуттєва основа, на яку спирається художньо-образне мислення митця. В. – відчуття і сприймання людини, які виникають у неї в процесі безпосереднього контакту з дійсністю і супроводжуються емоційним збудженням. В. живлять уявлення і творчу уяву письменника, забезпечують конкретно-чуттєву пластичність образів. Функції В. у виникненні художнього твору, передачі читачам естетичної ідеї-пафосу […]...
- Соціальні групи Термін “група” спочатку вживався тільки в живописі, де він позначав ряд фігур утворюють композицію. До початку 20 століття він проник майже у всі гуманітарні науки. В даний час, вживаючи поняття “соціальна група” зазвичай мають на увазі різноманітне за кількістю число людей, пов’язаних між собою ідеальними мотивами (метою, інтересом, спільною справою тощо). Активний прояв цих ідеальних […]...
- Портрет у літературі Портрет у літературі (фр. portrait – зображення обличчя людини на фотографії або на полотні) – один із засобів характеротворення, типізації та індивідуалізації персонажів. Маючи за основний предмет художнього зображення взаємодію людини з довкіллям, письменники описують зміни зовнішнього вигляду персонажів у конкретних ситуаціях, у взаєминах поміж ними. Пильна увага до П. персонажів грунтується на загальній закономірності, […]...
- Що таке темперамент: визначення Темперамент – в психології це індивідуальна особливість людини, яка в більшій мірі залежить від його вроджених, психофізіологічних якостей. Темперамент – строго індивідуальна риса, заснована на психічної діяльності, швидкості та інтенсивності психофізіологічних процесів. Виділяють три області, в яких проявляється темперамент: Ступінь активності людини в загальному сенсі. Відмінності в області рухів. Ступінь зовнішнього вираження почуттів. Загальна активність […]...
- Літературний вплив Літературний вплив – явище в літературному процесі, суть якого полягає в переході естетичної інформації від одного письменника (течії, напряму) до іншого; одна з форм літературної взаємодії, міжнаціональних літературних зв’язків. Л. в. – результат творчих контактів, які характеризуються різним ступенем активності літературних джерел і тих, що їх приймають. Безпосередні чи опосередковані зв’язки між письменниками зумовлюють наявність […]...
- Що таке епізод в літературі? Епізодом в літературі називають частину сюжету твору зі своїм самостійним оповідних значенням. Епізод має безпосереднє відношення до основної теми твору, але при цьому може бути виділений як окремий розповідь. Тема такого оповідання починається, розкривається і закінчується в одному епізоді, а герої залишаються ті ж, які представлені в основному творі. З часом слово епізод зазнало безліч […]...
- Схема аналізу літературно-художнього твору 1. Історія створення. 2. Тематика; 3. Проблематика. 4. Ідейна спрямованість твору і його емоційний пафос. 5. Жанрова своєрідність. 6. Основні художні образи в їх системі і внутрішніх зв’язках. 7. Центральні персонажі. 8. Сюжет і особливості будови конфлікту. 9. Пейзаж, портрет, діалоги і монологи персонажів, інтер’єр, обстановка дії. 10. Мова твору (авторський опис, розповідь, відступи, міркування). […]...
- Інтелектуалізм у літературі Інтелектуалізм у літературі (лат. intellectus – розум, пізнання, intellectualis – розумовий, розсудливий) – умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, пов’язаної з відчутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Якщо виходити з єдності емоційної та інтелектуальної сфер духов-ного світу людини, то І. не має аксіологічного статусу, є диференційною ознакою певного типу людини, […]...
- Ідеал Ідеал (фр. ideal, від грецьк. idea – першообраз) – взірець досконалості будь-чого у будь-якій сфері, що виробляється мисленням людини у відповідних суспільних умовах. І. узагальнює наявний досвід, пізнані тенденції розвитку явищ і включає завбачуваний, бажаний результат розвитку. Розрізняють суспільно-політичний, морально-етичний та естетичний І. Всі різновиди І. виконують спонукальну, мотиваційну та оцінну функції. У художній літературі […]...
- Що таке твір – коротко Не всі розуміють, називаючи списаний аркуш паперу словом “твір”, що таке визначення підійде далеко не кожному зразком словесної творчості. Твір – це вид письмової роботи в школі, яке представляє собою міркування на певну тему, виклад власних поглядів на той чи інший предмет (на тему). Роздуми викладаються у вільній формі або шикуються в певній послідовності (за […]...
- Соціальна група Група – це будь-які збори людей, включених в певну діяльність, свідомо чи несвідомо підпорядковану спільної мети, інтересам, дотриманню норм і правил. Людей в групі об’єднують спільні потреби, мотиви поведінки, переконання, норми, вольові устремління. Одним з основних мотивів людської поведінки є мотив колективізму. Це пояснюється тим, що людина – істота социализированное, що живе в соціальному суспільстві. […]...
- Композиція і композиційний прийом “розповідь в оповіданні” Жодне гідне літературний твір не може обійтися без композиції. Адже вона являє собою побудову художнього творіння, розташування його окремих частин в системі і послідовності, яка підкреслить головну ідею твору і допоможе її розкрити найбільш максимальним чином. Поняття композиції в літературному творі Але про композиції не можна сказати, що це тільки визначення послідовності сцен роману або […]...
- Система образів в літературі Являє собою комплекс художніх образів твору, що вбирає в себе не тільки образи дійових осіб, але і супутні образи – деталі, символи і т. д. Портрет містить опис зовнішності персонажа, то як він виглядає, щоб читач яскравіше міг уявити собі дійову особу твору, відтворити його в своїй уяві. Портрет дає опис не тільки рис обличчя, […]...
- Адаптація тексту Адаптація тексту (лат. adapto – пристосовую) – спрощення^ тексту літературного твору, пристосування його для сприйняття дітьми або малопідготовленими читачами. А. т. широко застосовується при вивченні іноземних мов. А. т. творів художньої літератури вимагає збереження стилю письменника, оснащення елементів, що не піддаються адаптуванню, необхідними поясненнями. Прикладом А. т. є оповідання Марії Пригари за мотивами українських народних […]...
- Художня деталь в оповіданні “Дама з собачкою” А. Чехов є загальновизнаним майстром “малої форми” оповідання. Він ніколи не писав масштабних епічних творів, проте його короткі і прості розповіді відрізняються глибокою змістовністю. Геніальність Чехова полягає в строгому лаконізмі його новел. Ще О. С. Пушкін стверджував, що “стислість – сестра таланту”. У творчості Антона Павловича цю тезу знайшов своє максимальне втілення. Для прози Чехова […]...