Мотиви вольності і самотності в ліриці Лермонтова

Тема самотності є центральною в ліриці М. Ю. Лермонтова. Поет жив в післяреволюційний час, коли відлуння декабристського повстання все ще гуляло по країні.

Ліричний герой Лермонтова – людина внутрішньо дуже сильний і гордий, і в той же час, неймовірно самотній. Він гостро сприймає всю несправедливість життя, нещирість людей. Вірячи в високі ідеали, герой прагне знайти і справжню дружбу, і чисту любов. Але терплячи помилки й невдачі в пошуках, поступово він втрачає надію.

Напевно, найяскравішим віршем, присвяченим темі вольності і самотності, є “Парус”. На перший погляд, у вірші просто описується пейзаж: парус на тлі блакитного моря. Але якщо придивитися, то в вітрилі, в його суперечливих почуттях можна побачити людину, самотньої людини:

Біліє парус самотній…

З ранніх років у Лермонтова дуже сильно було розвинене почуття справедливості, поет споглядає лицемірство, обман, фальш. Самотній парус покинутий далеко від рідного краю, але він не шукає щастя на чужині, а просить бурі:

А він бунтівний просить бурі

Що ж вкладає в поняття бурі Лермонтов? У вірш передані почуття самого поета, який опинився далеко від Батьківщини. Бути може, буря асоціювалася у ліричного героя з революцією, як способом вирішення конфлікту і напруженості, що склалися в суспільстві. Але він не впевнений, що буря принесе довгоочікуваний спокій народу і країні:

Неначе в бурі є спокій.

Тугою про Батьківщину також наповнене і вірш “Хмари”. Зовні автор спокійно переживає розставання з рідним краєм, але всередині його зовсім інші почуття. Поетові ні з ким поділитися своїм смутком і сумом, немає поруч рідної душі, яка розділила з ним тягар розставання. Хмаринки мчать з милого півночі в сторону південну, так само як і Лермонтов. Але на відміну від поета, у хмаринок немає душі, немає почуттів:

Немає у вас батьківщини, немає вам вигнання!

Все ускладнюється ще тим, що поет не знайшов близької людини, рідну душу. У Лермонтова є цикл творів присвячених нерозділеного кохання ( “Жебрак”, “Я не принижуючи перед тобою”, “Ні, не тебе так палко я люблю” та інші). Всі вони наповнені гіркотою розлуки. На своєму шляху поет не зустрів, не тільки друзів, але й люблячої і коханої жінки. І тим гостріше відчуває він тягар самотності.

В одному з останніх віршів поета “І нудно, і сумно” звучить неймовірна втома, розчарованість в житті: Саме в цьому вірші відчувається, що поет втратив будь-яку надію на щастя, втратив віру в краще і змирився зі своєю самотністю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мотиви вольності і самотності в ліриці Лермонтова