Мотиви тероризму

Мотивами тероризму, на думку ряду дослідників, є: самоствердження, самоідентифікація, молодіжна романтікаігероізм, надання своїй діяльності особливої ​​значущості, подолання відчуження, конформізму, знеособлення, стандартизації, маргінальності, пересичення і т. Д. Можливі корисливі мотиви, які можуть витісняти ідейні або переплітатися з ними.
Як показує дослідження А. Я. Гришко (2006), психологія чоловіків і жінок, які вчинили терористичний злочин, істотно розрізняється. Так, жінки, на відміну від чоловіків, не прагнуть в результаті терористичної діяльності збагатитися, підвищити свій авторитет. Основним мотивом вчинення злочинів терористичного характеру у жінок є “помста за свою землю, за вбитих родичів”. В основі злочинної поведінки таких жінок найчастіше, поряд з спонукальними мотивами, закладений і мотив, який виправдовує їх дії. Критична оцінка своєї поведінки у більшості злочинниць виражена дуже слабко, і, навіть оцінюючи свою поведінку після засудження (через певний час) як неправильне, вони знаходять безліч аргументів для виправдання своїх злочинних дій. Жінки часто не замислюються над тим, що вони самі можуть загинути або швидко встановлені і викриті. Умисел на вчинення терористичного акту у жінок нерідко виникає раптово. Вибіркове вивчення кримінальних справ про тероризм показало, що жінки часто залучалися до терористичну діяльність родичами та знайомими чоловіками і скоювали злочини в співучасті з чоловіками, проявляючи до них довіру. Чоловіки в цьому плані взаємністю не відповідали, покладаючи при арешті всю провину за скоєний злочин на жінок, доручаючи їм найнебезпечніші терористичні акти. Психологи висловлюють припущення, що “шахідок” (смертниць) попередньо обробляють, маніпулюють їх свідомістю та підсвідомістю. В якості таких вибирають, як правило, самотніх жінок, тих, хто переніс душевну травму (смерть чоловіка, дітей і т. Д.). Їм методично вселяють, що вони роблять святу справу, що їм за ці дії (теракти) уготований рай.
На думку R. Milton (2006), терористи не хворі психічно, але “вони слідують шляхом безумства”. І це не тому, що вони дотримуються радикальних поглядів і не піддаються переконанню. Даний тип свідомості властивий багатьом людям, мирно уживаються з іншими і підпорядковується закону. Відмінність терориста полягає в тому, що він занурюється у світ ірраціонального до такої міри, що стає фанатиком, переступає межу, що відокремлює цивілізовану поведінку від нецивілізованого. І тоді він починає вірити, що його переконання дають йому право вбивати і калічити інших людей, щоб привернути увагу до своєї справи. Терорист переконаний, що закони уособлюють собою пригнічення або релігійне табу і тому повинні бути змінені. Терорист мислить раціонально, але сама система його мислення ірраціональна.
Для протидії терористичному руху слід, мабуть, розробити модель поведінки, альтернативну терористичного. Це особливо важливо, оскільки “терористичний мислення” захопило великі групи людей, і фактичні загрози тероризму можуть увійти в повсякденне життя настільки ж легко, як криміналізація російського суспільства в 1990-і рр. привела до введення в обіг кримінальних понять і зразків поведінки в повсякденне життя і мову. Необхідно зрозуміти психологічну конфігурацію терористичного поведінки і його роль в певних культурах, уникаючи етноцентріческіх узагальнень. Слід також проаналізувати по можливості соціально-психологічні механізми функціонування терористичних організацій, поширених по всьому світу, на основі даних історії, антропології та соціальної психології.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Мотиви тероризму