Мотивація
Взагалі, в поведінці людини існують дві доповнюючі один одного боку – це спонукальна і регуляційна. Спонукальна сторона забезпечує активізацію поведінки і його спрямованість, а регуляционная відповідає за те, як поведінка складається в конкретних умовах.
Мотивація тісно пов’язана з такими явищами, як спонукання, наміри, мотиви, потреби і т. п. У найбільш вузькому розумінні мотивацію можна визначити як сукупність причин, які пояснюють поведінку людини. В основі цього поняття лежить термін “мотив”.
Мотив – це будь-який внутрішній фізіологічний або психологічний позив, що відповідає за активність і цілеспрямованість поведінки. Мотиви бувають усвідомленими і неусвідомленими, уявними і реально діючими, сенсоутворювальним і спонукальними.
На мотивацію людини надають такі явища:
Потреба – це стан потреби людини в чому б то не було необхідному для нормального існування, а також психічного і фізичного розвитку.
Стимул – це будь-який внутрішній або зовнішній фактор, укупі з мотивом керуючий поведінкою і спрямовує його на досягнення певної мети.
Намір – це продумане і прийняте свідомо рішення, що узгоджується з бажанням щось зробити.
Спонукання – це не до кінця усвідомлене і невизначений (можливо) прагнення людини до чого-небудь.
Саме мотивація є “паливом” людини. Як автомобілю потрібен бензин, щоб він міг їхати далі, так і людині потрібна мотивація, щоб до чогось прагнути, розвиватися, досягати нових висот. Наприклад, ви захотіли більше дізнатися про психологію людини та особливості особистості, і це стало мотивацією до того, щоб звернутися до даного уроку. Але що є прекрасною мотивацією для одного, то може бути абсолютним нулем для іншого.
Знання про мотивації, в першу чергу, можна з успіхом використовувати для себе: подумайте про те, чого ви хочете досягти в житті, складіть список своїх життєвих цілей. Не просто те, чим би ви хотіли володіти, а саме те, що змушує ваше серце битися частіше і приводить вас в емоційний возбужденіе. Представьте собі бажане так, як ніби ви вже володієте цим. Якщо ви відчуваєте, що це вас “заводить”, то це і є вашою мотивацією до дії. Всім нам властиві періоди сплеску і спаду активності. І саме в моменти спаду потрібно згадувати про те, заради чого ви повинні рухатися вперед. Поставте глобальну мету, розділіть її досягнення на проміжні етапи і починайте діяти. Тільки та людина, яка знає куди йде і робить кроки у напрямку до цього, прийде до своєї мети.
Також знання про мотивацію можна використовувати в спілкуванні з людьми.
В якості прекрасного приклад може послужити ситуація, коли ви просите людини виконати якесь прохання (по дружбі, по роботі і т. д.). Природно, взамін на послугу людина бажає отримати щось і для себе (як це не прикро, але більшості з людей властивий корисливий інтерес, нехай і виявляється він у когось в більшій, а у кого-то меншою мірою). Визначте те, що потрібно людині – це і буде своєрідним гачком, здатним його зачепити, його мотивацією. Покажіть людині його вигоду. Якщо він побачить, що пішовши назустріч вам, зможе задовольнити і якусь суттєву для нього потреба, то це буде практично 100% – й гарантією того, що ваше взаємодія буде успішним і ефективним.
Про особливості мотивації, її видах та інших цікавих речах ви можете дізнатися з наступного уроку нашого тренінгу.
На додаток до вищевикладеного матеріалу варто сказати і про процес розвитку особистості. Адже все, що ми розглядали раніше, тісно взаємопов’язано з цим процесом, залежить від нього і в той же час має на нього вплив. Тема про розвиток особистості дуже своєрідна і об’ємна для опису її, як невеликої частини одного уроку, але не згадати про неї не можна. І тому ми торкнемося її лише в загальних рисах.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)