Мотивація в освіті

Мотивація

Власний процес мотивації був розроблений ще Сократом, а Аристотелем виділено чотири основних спонукають мотиву. Сучасні вчені визнають мотивацію як внутрішнього поля мотивів, які спонукають особистість приймати ті чи інші дії. У якості подібних мотивів можуть виступати не тільки потреби, а й ідеали, інтереси, переконання, цінності за якими не стоять потреби.

Мотивація є сукупністю процесів, що визначають поведінку в просуванні до наміченої мети, різні фактори, що впливають на активність поведінки.

Основним фактором мотивації служить спонукання, що виявляється в поведінкових аспектах. Різні мотиви можна поділити на сильні і слабкі, а також і якісно, ​​через вираження мотиву до змісту діяльності. З навчанням пов’язана потреба збільшення соціального престижу.

Мотивація до навчання

В освітньому аспекті, під мотивацією розуміють процес, що спонукає учнів до продуктивної пізнавальної діяльності та активного освоєння предмета вивчення. З позиції педагога, можна говорити про мотивацію навчання, з позиції учня, про мотивації навчання.

Навчальна мотивація є приватним видом мотивації і включена в певну діяльність. Вона визначається цілою низкою чинників.

    По-перше самої освітньої системою, установою; По-друге – організацією процесу навчання; По-третє – особистісними особливостями учня, в четверте – особистісними особливостями педагога і його системи відносин з учнями; І нарешті – специфікою самого предмета вивчення.

Діяльність учнів збуджується ієрархією мотивів, в яких можуть домінувати як внутрішні мотиви, пов’язані зі змістом учнівської діяльності, так і мотиви соціальні, пов’язані з потребою учня зайняти певний соціальний статус. Також, з віком, відбувається розвиток в співвідношенні потреб з мотивами, яке веде до змін потреб. Мотивація учня складається з постійно мінливих і вступають у взаємодію спонукань.

ЗМотивація – це основний засіб, що дає можливість підвищити рівень зацікавленості учня до навчального процесу. Вона дозволяє підвищити їх особистий науковий і творчий потенціал. У свою чергу, недостатньо мотивований учень, не сприятиме розвитку ні своїх знань, ні самої науки. Навчальний процес є вкрай складним видом діяльності. У зв’язку з цим, виділяється і велике число мотивів до навчання. Вони мають властивість проявлятися як в окремій людині, так і зливатися, формуючи складні мотиваційні системи.

Шляхи збереження і підвищення мотивації учнів

Одним з найбільш поширених перешкодою учнівського процесу, є втрата навчаються мотивації до навчання. Воно являє серйозну трудність, оскільки веде до відсутності зосередженої в питанні навчання. Готуватися стає складніше, адже саме мотивація здатна змусити людину долати труднощі. Без відповідної мотивації, сама задача навчання втрачає будь-який сенс. Однак бажання вчитися можна простимулювати штучними способами. Методи стимулювання включають в себе:

    Постановку точної мети для того, щоб працювати на її досягнення. Зосередження на невеликих проектах, які виконуються без праці, є дуже корисним. Постановка мети, яку можна і потрібно досягти, є обов’язковим в процесі навчання; Мотивування до діяльності на інших місцях руху інформації, наприклад інтернет-форумах, он-лайн курсах; Надання учням можливості спілкуватися між собою через альтернативні форми, ігрові конференції, відвідування професійних установ, підприємств; Створення сприятливого психологічного клімату розвитку особистості.

Також до методів спонукання відносять систему оцінки діяльності учня, систему публікацій успіхів, систему нагород за досягнення, розширення можливості самореалізації, можливості індивідуального навчання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мотивація в освіті