Моніторинг навколишнього середовища
Беручи до уваги все більш зростаючий вплив людини на навколишнє середовище, виникла необхідність у створенні системи спостереження. Зібрані в процесі спостереження матеріали сприяють оцінці протікають в навколишньому середовищі процесів і прийняття відповідних висновків. Таким чином, були створені всі передумови для створення системи моніторингу. Дане питання було розглянуто в 1972 р в Стокгольмі, напередодні конференції, присвяченій проблемам захисту навколишнього середовища і проведеної під егідою ООН. Він був розроблений фахівцями “SKOPE” (Науковий комітет з проблем навколишнього середовища).
Моніторинг та його види
Починаючи з другої половини XX століття, в результаті науково-технічної революції значно посилився вплив суспільства на природу, що зумовило виникнення низки проблем локального, регіонального і, нарешті, глобального масштабів. А це викликало необхідність у створенні системи постійного спостереження за станом навколишнього середовища. В результаті в науці з’явилося нове поняття “моніторинг” (від латинського “monitor” – нагадує, що наглядає).
Моніторинг – система спостереження, контролю та управління за станом навколишнього середовища певного регіону з метою забезпечення раціонального використання природних ресурсів та захисту навколишнього середовища.
Основним завданням моніторингу, крім зазначеного вище, є використання отриманого матеріалу для оцінки та залучення відповідного управлінського апарату.
На основі моніторингу проводяться спостереження за забрудненням атмосферного повітря, водойм, підземних вод, грунту і рослинного покриву різними викидами, радіоактивними елементами, хімічними речовинами та ін. Ступінь зміни навколишнього середовища приймається щодо ще незабрудненій природного середовища.
Академік І. П. Герасімов виділяв наступні етапи проведення моніторингу: біоекологіческій, геоекологічний і біосферний.
На біоекологічна етапі або ступені забруднення навколишнього середовища оцінюється з точки зору її впливу на здоров’я людини. На сьогодні використовуються такі відомості, як захворюваність, смертність, народжуваність, тривалість життя тощо Вони є відповідною реакцією людини на зміни в навколишньому середовищі. На даному ступені широко використовуються матеріали моніторингових підстанцій та інформації, надані санітарно-гігієнічними службами.
Таким чином, біоекологіческій моніторинг веде спостереження за шкідливими для здоров’я людини речовинами і викидами.
На етапі геоекологічного (геосістемного) моніторингу в основному здійснюються спостереження і контроль за природно-територіальними, природно-техногенними та демографічними геосистемами. Для цього етапу важливе значення має ГДК забруднюючих речовин і дані, пов’язані зі здатністю природних комплексів (геосистем) до самоочищення. Спостереження здійснюються в географічних стаціонарах, спеціальних зональних чи регіональних полігонах.
При здійсненні геосістемного моніторингу на певній території передбачається організація систем спостереження за виявленими факторами і забруднюючими джерелами, які мають негативний вплив на стан повітря, води, грунту, рослинного і тваринного світу, і звичайно, на здоров’я людини. Тут важливе значення набувають особливості геосистеми. Степові і пустельні гризуни є переносниками різних інфекційних захворювань, і отже, можуть стати причиною виникнення вогнища інфекції на значній території. Саме тому моніторинг пустельній геосистеми повинен носити постійний характер.
Біосферна щабель моніторингу передбачає спостереження за навколишнім середовищем в глобальному масштабі) Основна увага приділяється забруднення атмосфери, Світового океану і іншими показниками. Головною метою цих спостережень є оцінка впливу глобальних змін на здоров’я і діяльність населення. Вони проводяться в системі біосферних полігонів, куди входять заповідники і зони господарської діяльності населення.
При спостереженні за атмосферою особливе значення приділяється підвищенню рівня пилу, утворення “парникового ефекту”, стоншення озонового шару в полярних регіонах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)