Молодняк
“Молодняк” – літературна організація молодіжних письменників, що перебували під ідеологічною опікою комсомолу України. Утворилася 1926 у Харкові після розколу “Гарту” та під час літературної дискусії 1925-28. Організацію складала творча молодь Харкова та Києва, головним чином – вихідці з “Плуга”. Згодом мала свої філії у Донецьку, Запоріжжі, Миколаєві. У декларативній заяві “Від літературної організації “Молодняк”” проголошувала: “Бадьорий і життєрадісний, з вірою у власні сили, виступає літературний комсомол, щоб виявити у своїх творах обличчя мільйонів пролетарської молоді, також відобразити і вселюдське життя через призму своєрідного юнацького світогляду”. Декларацію підписали: Д. Гордієнко, П. Усенко, І. Ковтун, Л. Первомайський, О. Донченко, Т. Масенко, І. Момот, Я. Гримайло, П. Голота, В. Кузьмич, О. Кундзіч, М. Кожушний (Харківська група), М. Шеремет, Б. Коваленко, О. Влизько, О. Корнійчук, Л. Сміляяський, А. Клоччя, П. Радченко, І. Шевченко (Київська група). У наступні роки до об’єднання ввійшли І. Гончаренко, Є. Фомін, І. Бойко, Д. Чепурний, Г. Мізюн, Ю. Мокрієв, С. Крижанівський, С. Воскрекасенко та ін. Художні здобутки “М.”були дуже скромні. Згодом значна група, “молодняківців” вийшла з організації, створивши разом із колишніми учасниками ВАПЛІТЕ нове літературно-мистецьке об’єднання “Пролітфронт”, яке, як і сам “М-“, після сумнозвісної постанови ЦК ВКП(б) про перебудову літературно-мистецьких організацій (1932), змушене було припинити своє існування.
Related posts:
- Автокритика Автокритика (грецьк. autds – сам і kritike – здатність судження) – самокритика, висловлювання письменника про власну творчість чи про окремі твори на зустрічах з читачами, в пресі, в листах, у передмовах або післямовах до творів. Як правило, автори розповідають про задуми, особливості праці над твором, відповідають на критичні закиди, рідше оцінюють твір у цілому чи […]...
- Стаття Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературно-критичних жанрів періодики; своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. Для С. характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням. С літературно-критична – досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке за аналітичним проникненням у художні твори […]...
- Ми “Ми” – літературна група українських письменників у Варшаві міжвоєнного двадцятиліття; журнал, який видавала вона та її попередниця – група “Танк”. Група “Танк” зорганізувала видавництво “Варяг” (1933-39), яке, крім творів Наталі Лівицької-Холодної, С. Гординського, В. Ольхівського, А. Крижанівського та ін. українських письменників, “Бібліотеки українського державника”, видавало літературний неперіодичний журнал “Ми” (1933-37 – у Варшаві, а з […]...
- ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970) ТЕРЕНЬ МАСЕНКО Терень (Терентій) Германович Масенко народився 10 листопада 1903 року в селі Глодоси на Кіровоградщині у незаможній селянській родині. В автобіографічному вірші “Родословна” герой говорить, що його прадід був кріпаком, діда поглинули води Цусіми, батько поліг під Перемишлем у роки Першої світової війни, а мати ходила росяними стернями, дбаючи про долю своїх дітей… […]...
- Вікна “Вікна” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал “пролетарських письменників” Західної України, видавався з 1927 по вересень 1932 у Львові. До червня 1930 редактором і видавцем був В. Бобинський. До редакції входили, крім нього, П. Козланюк і С. Олексюк (Степан Тудор). Після виїзду В. Бобинського в УРСР видавцем і відповідальним редактором був С. Олексюк. У 1932 (з […]...
- Літературна група Літературна група – об’єднання письменників, як правило, однієї літературної генерації (найчастіше молодих), котрі, поставивши перед собою спільну літературну мету, разом намагаються реалізувати її й тим самим виявити себе як певну єдність творчих особистостей. Л. г. треба відрізняти від тих літературних об’єднань, котрі є спільнотою економічною, професійною чи товариською й не мають спільної естетичної програми. Л. […]...
- ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ (07.06.1876, с. Джурин, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 08.02.1900, Львів) – літературний критик, журналіст, публіцист. Навчався в Коломийській і Станіславській гімназіях та на юридичному факультеті Львівського університету. По закінченні навчання мав юридичну практику й журналістську роботу, брав активну участь у діяльності русько-української радикальної партії, а згодом – польської соціал-демократичної партії. За виступи […]...
- ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978) ГРИЦЬКО БОЙКО Грицько Бойко ввійшов у літературу для дітей на початку 50-х років XX ст. і дуже швидко полюбився маленьким читачам. Лише в Україні за життя поета вийшло понад п’ятдесят книжок. Смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє […]...
- РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ – “Розстріляне відродження” (умовна назва, запропонована Ю. Лавроненком) – літературно-мистецька генерація 20-х-поч. 30-х рр. XX ст., яка була репресована більшовицьким режимом. √ Головні літературні об’єднання: – ЛОЧАФ (об’єднання армії та флоту); , – “Спілка письменників західної України”; – “Плуг”, “Молодняк”; – “Ланка” (пізніше “МАРС”); – “Гарт” – найвпливовіший, пізніше був перейменований на ВАПЛІТЕ (“Вільну академію […]...
- Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з […]...
- Металеві дні “Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько, Т. Масенко, І. Калянник та ін. поети, а також прозаїки: Лесь Гомін (роман “Голгофа”), В. Миколюк (оповідання “Завіса гір”, “У павутинні”) та ін. Попри те, […]...
- Літературознавство і критика – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка не обходила увагою […]...
- Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
- Плуг “Плуг” – літературний альманах однойменної Спілки селянських письменників. “П.” виходив 1924 у Харкові за редакцією С Пилипенка. З’явилося три збірники: 1924, 1926, 1927. Друкувалися художні твори: В. Стефаника “Сини”, О. Копиленка “Іменем українського народу”, П. Панча “Мишачі нори”, М – Дукйна “Пасинки степу”, Остапа Вишні “Плуг” (усмішки), І. Сенченка “Земля”, О. Демчука “Верболози” та ін. […]...
- Що таке колектив? “Колектив – це група людей, зайнята спільної суспільно значущою роботою. За своєю чисельністю група може бути різною. Як соціальна група колектив характеризується наступними рисами: – спільна діяльність – існуванням всім зрозумілих і спільних цілей, завдань, інтересів – наявністю єдиної організації і стійкої структури (кістяком) – відносно довго тривалим існуванням як суспільної одиниці За своїм призначенням […]...
- Жіноча проза в українській літературі кінця ХХ-початку ХХІ століття – ПРАКТИКУМ 1. Поняття “фемінізм”. Особливості сучасної феміністичної прози. 2. Творчість О. Забужко. Основні етапи біографії. 3. Тематика творчого доробку О. Забужко. Роман “Польові дослідження з українського сексу”: нівеляція в українському суспільстві морально-етичних цінностей, місце жінки у суспільстві, порівняння американського й українського способів життя. 4. Повість “Казка про калинову сопілку”: переосмислення міфу про перше братовбивство. 5. М. […]...
- Назустріч “Назустріч” – літературно-мистецький двотижневик газетного типу. Виходив у Львові протягом 1934-38 за редакцією М. Рудницького. Проголошував естетичний підхід до творення й оцінки мистецьких явищ. На сторінках “Н.” публікувалися Б.-І. Антонич, О. Дніпровський, М. Рудницький, C. Гординський, С. Чарнецький, В. Дорошенко, С. Смаль-Стоцький, М. Возняк, Я. Рудницький, С. Левинський, B. Сімович, В. Бірчак та ін. “Н.” […]...
- Журнал Зоря “Зоря” – літературно-науковий та громадсько-політичний журнал, що виходив у Дніпропетровську (1925-34) спочатку як видання місцевого літературного об’єднання “Гарт”, а потім, з 1931, – місцевої організації ВУСППу. З 1935 змінив назву на “Штурм”. “3.” публікувала твори С. Олійника, Д. Загула, С. Воскрекасенка, Остапа Вишні, В. Бобинського, А. Павлюка та ін., друкувалися твори і зарубіжних письменників (В. […]...
- Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
- Літературно-критичний огляд Літературно-критичний огляд – літературно-критична стаття, у якій оглядово характеризується й оцінюється низка літературних явищ, об’єднаних за певним принципом. Найчастіше в Л.-к. о. підсумовується розвиток літератури за певний період (І. Франко, “З останніх десятиліть XIX віку”); аналізуються твори певного жанру за окремий відрізок часу (І. Франко, “Наша поезія в 1901 році”) або матеріали, вміщені у тому […]...
- Епістолярна критика Епістолярна критика – аналіз і оцінка творів літератури з погляду сучасності, уміщені в листах. Епістолярні жанри з вкрапленням літературно-критичних роздумів і оцінок мають чималі традиції – ще від часів античності. В окремі періоди історії національних літератур вони досягали значного розвитку, стаючи одним із провідних різновидів літературної критики загалом. Це і знамениті листи Я. Грімма до […]...
- Плужанин “Плужанин” – літературно-художній, критичний місячник. Виходив за редакцією С Пилипенка, І. Сенченка, А. Головка, А. Паніва. У журналі представлено широке коло авторів, переважно “плужан”, чия творчість пов’язана з життям села, – А. Головка, І. Сенченка, С. Божка, О. Копиленка, А. Лісового та ін. У часи літературної дискусії 1925-28 “П.” в особі С Пилипенка виступав як […]...
- Бібліологія Бібліологія (грецьк. biblion – книга і logos – слово, вчення) – комплексна наука про книгу. Термін рідковживаний, використовувався ще в XVI ст. у Франції, де Ж.-Ж. Рів (1730-95) застосовував його у значенні “мистецтва міркувати про книги і говорити про них з певністю чи то стосовно їхнього змісту, чи стосовно їхньої історії”. У 1931 О. Фомін […]...
- “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На сторінках журналу виступали митці різних напрямів: від традиційних до авангардних (І. Козаченко, В. Цибулько, В. Олейко, В. Кашка, К. Москалець, […]...
- На шляху “На шляху” – літературно-художній альманах молодих авторів, виданий у Чернівцях 1906 студентським товариством “Союз” з нагоди тридцятиріччя його заснування. Включає: вірші, новели,, оповідання дев’ятнадцяти письменників з Буковини, що виступили в літературі наприкінці 90-х XX ст., серед них С. Канюк, І. Карбулицький, Д. Макогон, М. Дашкевич, І. Підгоренко та інші, які продовжили літературну діяльність у наступні […]...
- СПІВОМОВКА Співомовка – невеликий вірш сатиричного або гумористичного змісту, в основі якого лежить народний анекдот, приказка. Жанрові особливості твору такі: описується один комічний чи трагікомічний випадок, події зображуються стисло, динамічно. Героїв небагато. Кінцівка – дотепний афористичний вислів. Елементи співомовки наявні у творчості Л. Боровиковського та Є. Гребінки. Своєю назвою цей суто український жанр завдячує С. Руданському, […]...
- ПІДСУМОК ЗА РОЗДІЛОМ СВІТ ГУМОРИСТИЧНИХ ТВОРІВ – Гумор у дитячій літературі – СВІТ ГУМОРИСТИЧНИХ ТВОРІВ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з опрацьованого розділу; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором: – накрапає дощ (тихо); – дощ […]...
- Норма права, юридичні факти і правовідносини На основі норм права виникають правові відносини, учасники яких наділяються відповідними правами та обов’язками. До видів правовідносин відносяться цивільні, сімейні, трудові, податкові, адміністративні, кримінальні та інші. У структуру правовідносини входять: Суб’єкти (учасники правовідносини); Об’єкти (то, з – за чого правовідносини виникають); Зміст (права та обов’язки учасників правовідносин). Суб’єктами правовідносин є: Фізичні особи – громадяни України, […]...
- Нью-йоркська група “Нью-йоркська група” – група українських еміграційних поетів, яка виникла в середині 50-х XX ст. як співдружність митців, об’єднаних спільними поглядами на творчість, як можливість якомога повнішого самовияву творчої індивідуальності митця. Хоч назву одержала від місця перебування її ініціаторів, включала також поетів, які мешкали в інших країнах. До неї відносять Б. Бойчука, Женю Васильківську, Патрицію Килину, […]...
- Тернопіль “Тернопіль” – громадсько-політичний та літературно-мистецький часопис, виходить у Тернополі з січня 1991 раз на два місяці. Головну увагу звертає на відновлення історичної пам’яті, знайомить читачів з творами репресованих письменників, стрілецькою піснею, історією та родоводом українських пісень-гімнів, творами письменників з української діаспори та сучасних літераторів. “Т.” вперше опублікував недруковані досі II і III частини роману Ю. […]...
- Буковина “Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила. Два роки (1913-14) функціонувала під назвою “Нова Буковина”. 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. […]...
- Дортмундська група 61 “Група 61”, або “Дортмундська група 61” – об’єднання західнонімецьких письменників, які тяжіли до гострої соціальної критики та документалізму, створене 1961. До складу входили М. фон дер Грюн, Ф.-Й. Деренгардт, Х.-Г. Вальраф, К. Гайслер, Ф. Х’юзер, Д. Зюверкрюп. Вони культивували малі форми: оповідання, нарис, замальовка, вірш, п’єса (сцена) для вуличного театру. 1970 “ліві” представники “Г.61” виокремилися […]...
- Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних відомостей та дитячого читання. Тут друкувалися статті з історії України та Росії, етнографічні матеріали (Г. Успенський, О. Льовшин, І. Вернет, […]...
- Дзвін “Дзвін” – літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Спілки письменників України, виходить щомісяця у Львові. Заснований 1940 під назвою “Література і мистецтво”, редактором був О. Десняк. У 1945 відновлений під назвою “Радянський. Львів”. Номінальним редактором був М. Бажан, фактичним – П. Козланюк. У 1951-89 виходив під назвою “Жовтень”, а з 1990 перейменований на “Дзвін”. Редакторами були Ю. […]...
- Складна картина літературного процесу 20-30-х років XX століття. Художньо-публіцистична творчість М. Хвильового – ПРАКТИКУМ 1. Історична обстановка в Україні у 1917 – 1930-х рр., комплекс проблем соціально-економічного, державно-національного, мовного, культурного характеру та їх вплив на літературне життя. 2. Модерністський дискурс та його різновиди. Розмаїття стилів, художніх манер та форм творчості. 3. Українські літературні журнали, альманахи в 20 – 30-х років XX століття, їх роль в організації літературного процесу. 4. […]...
- Літературно-артистичне товариство Літературно-артистичне товариство – об’єднання київських митців (письменників, музик, малярів), осередок художнього життя України на межі ХІХ-ХХ ст. Його представники (М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, М. Мурашко, Леся Українка, Людмила Старицька-Черняхівська, М. Соловцов, М. Садовський, А. Купрін та ін..), пропагуючи кращі зразки мистецтва (влаштовували виставки, концерти, літературно-музичні вечори, творчі конкурси тощо), створювали художнє […]...
- ЛЕЛІ – ГРИЦЬКО БОЙКО – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Грицько Бойко писав для дітей вірші, скоромовки, лічилки, загадки, казки. А ще – смішинки-веселинки для тих, хто любить і розуміє гумор. Письменник надзвичайно майстерно читав свої твори, умів перевтілюватися в їхніх персонажів. Прочитай скоромовки, додавши потрібне слово. ЛЕЛІ Глянь: В лелечій У оселі В білих Льолях Милі Лелі. Лелі, Леленьки малі У кубельці, У те.. […]...
- Підсумок за темою Світ гумористичних творів Мета. Перевірити знання, вміння, навички учнів. I. Варіант 1. 1. Автором твору “Витівники” є… А) Г. Бойко; Б) М. Носов; В) А. Ліндгрен. 2. Твір “Малий і Карлсон, що живе на даху” – не… А) оповідання; б) вірш; в) казка. 3. У яку казку гралися Петрик і Валя? А) “Троє поросят”, б) “Ріпка”, в) “Рукавичка”. […]...
- Групи функцій менеджменту Менеджмент і його поняття Сучасне підприємство в рамках конкурентного ринку не може не впроваджувати в роботу елементи або цілу систему менеджменту. Цей спосіб управління став дуже актуальним за останні роки в сфері управління російськими приватними компаніями. Менеджмент – це система управління компанією, яка за рахунок різних способів і методів дозволяє підвищити ефективність роботи цієї компанії. […]...
- ТАРАСЮК ГАЛИНА (народилася 26 жовтня 1948 року) ГАЛИНА ТАРАСЮК ГАЛИНА ТАРАСЮК – поет, прозаїк, критик, публіцист, перекладач. Народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області. 1968 року переїхала на Буковину. Закінчила філологічний факультет Чернівецького Державного університету. Жила і працювала в Чернівцях – в обласних та міських газетах, на телебаченні, в Чернівецькому літературно-меморіальному музеї […]...