Могутність католицької церкви в XII-XIII століттях

У XII і XIII століттях, тобто в епоху хрестових походів, католицька церква досягла найбільшої могутності. Папська влада, поставлена на небувалу висоту в середині 11-го століття Григорієм VII, трималася на цій висоті до початку 14-го сторіччя.

Самостійність національних церков Заходу була зламана. Духовна влада пап поширилася на нові країни разом з завоюваннями хрестоносців в Азії та на Балканському півострові. Багато держав в цей час особливими актами визнавали свою залежність від папства, яке стало розпоряджатися королівськими коронами, а в боротьбі з імперією в середині 13-го століття здобуло цілковиту перемогу.

Торжество духовної влади над світською супроводжувалося розширенням прав духовенства по відношенню до інших класів суспільства.

Католицьке духовенство різних країн, об’єднане під владою папи, володіло своїми матеріальними засобами, звикло виділяти себе з світського суспільства і ототожнювати церкву, головним чином, з самим з собою.

Миряни були тому позбавлені всякої самостійності в церковному житті. Народні мови були виключені з богослужіння, і неклірикам заборонено було читати святе письмо.

Рівним чином у них було відібрано право причащатися під обома видами (тобто хліба і вина), залишене за одним духовенством, і причастя стало даватися їм лише під виглядом облату (тлбто освяченого хліба).

Церква стала в цей час вводити в звичай роздачу індульгенцій, трбто прощення гріхів для живих і померлих за грошові пожертвування або які-небудь послуги.

Ще Григорій VII оголосив прощення гріхів всім, хто буде допомагати йому в боротьбі з Генріхом IV, а Урбан II, проголошуючи хрестовий похід, теж велів проповідувати, що участь у ньому буде винагороджуватися прощенням гріхів.

Склалася особлива теорія, за якою церква була розпорядницею великої скарбниці заслуг Христа і святих, які рятують людей всупереч їх гріхів. Не вдовольняючись, як духовним покаранням, відлученням окремих осіб, католицька церква стала вдаватися ще до інтердикту, тобто накладенню на цілі країни припинення всіх таїнств, за винятком хрещення.

У боротьбі з непокірними государями це було сильне знаряддя в руках пап розглянутого періоду. Іншим знаряддям духовної влади зробилася інквізиція, яка займалася розшуком і розслідуванням єресей і судом над єретиками, які в разі винності піддавалися страті за допомогою спалення на вогнищі.

Нарешті, папи оголошували хрестові походи не тільки проти мусульман, а й проти єретиків, і навіть проти своїх політичних Ворогів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Могутність католицької церкви в XII-XIII століттях